ДВІ КУРКИ – ІЗ ЗБІРКИ “БАЙКИ ХАРКІВСЬКІ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей

Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої.

– І як се ти, сестрице, в лісах живеш? – спитала Домашня.

– А точнісінько так, як інші лісові птахи, – відповіла Дика. – Годує мене той самий Бог, що й диких голубів.

– Вони ж можуть добре літати, – проказала господиня.

– Се так, – згодилася Дика,- однак і я можу літати і цілком задоволена своїми крильми.

– Ось у се, сестрице, я ніяк не можу повірити, – сказала Домосида, – бо я ледве-ледве можу перелетіти он до того сарая.

– Не перечу, – каже Дика, – але зважте, голубонько моя, на те, що ви змальства, як тільки народились, зволите на подвір’ї гній гребти, а я щодень мушу набувати досвіду літати.

Сила: Багато хто, не маючи сили щось зробити, не вірить, що можуть те інші. Безліч є таких, хто через розніженість відучені мандрувати пішки. Се свідчить, що практика без природженості безглузда, а природженість утверджується практикою. Яка користь знати, як робиться діло, коли ти сам його не зробиш? Взнати неважко, важче зробити. Наука та досвід – се одне і те ж. Вона не в знанні самім живе, а в діянні. Як і робота без природженості, так і знання без роботи – мука. Ось у чому різниця між знаннями та наукою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДВІ КУРКИ – ІЗ ЗБІРКИ “БАЙКИ ХАРКІВСЬКІ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей