ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Всякому місту – звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю – любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур *,
Всяхому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть – як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь…
Всякому городу нрав и права;
Всяка имеет свой ум голова;
Всякому сердцу своя есть любовь,
Всякому горлу свой есть вкус каков,
А мне одна только в свете дума,
А мне одно только не идет с ума.
Петр для чинов углы панскіи трет,
Федька-купец при аршине, все лжет.
Тот строит дом свой на новый манер,
Тот все в процентах, пожалуй, поверь!
А мне одна только в свете дума,
А мне одно только не идет с ума.
Тот непрестанно стягает грунта,
Сей иностранны заводит скота.
Те формируют на ловлю собак,
Сих шумит дом от гостей, как кабак,-
А мне. одна только в свете дума,
А мне одно только не идет с ума.
Строит на свой тон юриста права,
С диспут студенту трещит голова.
Тех безпокоит Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур,-
А мне. одна только в свете дума,
Как бы умерти мне не без ума.
Смерте страшна, замашная косо!
Ты не щадиш и царских волосов,
Ты не глядиш, где мужик, а где царь,-
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж на ея плюет острую сталь?
Тот, чія совесть, как чистый хрусталь…
Related posts:
- Всякому місту – звичай і права – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює1, візьми перевір! Я ж […]...
- Всякому місту-звичай і права – Григорій Сковорода (1722-1794) – Ренесанс і Бароко в українській літературі – Давня література Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю – любов i тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
- Короткий переказ – Всякому місту – звичай і права – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Григорій Сковорода Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, , Інший гендлює, візьми […]...
- ТЕСТ 3. Григорій Сковорода (“De libertate”, “Всякому місту – звичай і права”, “Бджола і Шершень”, афоризми) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Автором твору “Всякому місту – звичай і права” є А Іван Вишенський Б Тарас Шевченко В Григорій Сковорода Г Григорій Квітка-Основ’яненко Д Іван Нечуй-Левицький 2. Сатиричними є обидва твори в рядку: А “Всякому місту – звичай і права” Григорія Сковороди – “Сон” Тараса Шевченка Б “Енеїда” Івана Котляревського […]...
- Григорій Сковорода. Збірка “Сад божественних пісень”. Поезії “Всякому місту – звичай і права”, “De libertate” Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістю Г. Сковороди, проаналізувати зміст поезій “Всякому місту – звичай і права” та “De libertate”; розвивати навички аналізу поезій; виховувати найкращі моральні якості учнів. Обладнання: збірка Г. Сковороди “Сад божественних пісень”, ілюстрації до поезій, роздатковий матеріал, фонозапис пісні “Всякому місту – звичай і права”. …Куплю паперу аркуш. І зроблю Маленьку […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ, DE LIBERTATE, ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Байки Г. Сковороди – у прозі, складаються з двох частин: – фабули (розповіді): ближча до традиційної з короткою мораллю; – сили (висновок, повчальна частина): розтлумачує читачеві правильність філософських переконань автора (тому за обсягом вдвічі або втричі більша за всю фабулу). √ Головний зміст байок Г. Сковороди – не лише осуд негативних явищ тієї епохи, […]...
- Скорочено – ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ Й ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА XI-XV cт. – 9 КЛАС Из сего зерна: Блажен муж, Иже в премудрости умрет и Иже вразумЪ своем поучается с ВятынЪ (Сирах) Всякому городу нрав и права; Всяка имЪет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь, Всякому горлу свой есть вкус каков. А мнЪ одна только в свЪтЪ дума, А мнЪ одно только не йдет с ума. Петр для […]...
- ПІСНЯ 10 – Із збірки Сад божественних пісень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
- Із збірки “Сад божественних пісень” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 6-9 класи Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
- Поетична спадщина Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературна спадщина Григорія Савича Сковороди порівняно невелика. Вона представлена збіркою ” Сад божественних пісень “, куди увійшли 30 пісень, створених упродовж 1753-1785 років, кількох віршованих творів, перекладів та переспівів, переважно римських поетів, та збірки “Басни Харьковскіе”. Найбільшу цінність становлять пісні та байки, написані прозою. Світ інтимних думок та почуттів Сковороди найбільш безпосередньо представлений у збірці […]...
- До мецената – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Квінт Горацій Флакк Глянь, нащадку ясний давніх володарів, Меценате, хвало й захисте любий мій, Глянь довкіл: багатьом – тільки б у куряві Коней гнати стрімких; вихором-колесом Лиш мету обігнуть – пальмова гілка вже Мчить їх ген, до богів, світу керманичів. Цей – на все йти готов, тільки б до почестей Люд квірітів2 хисткий втретє підняв […]...
- Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
- ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 Сковорода стоїть у центрі української духовної історії. Дмитро Чижевський, український філософ, літературознавець Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку, і щодо світогляду свого – чисту та моральну… Павло Тичина Минуло понад два століття відтоді, як жив і творив великий митець і мислитель українського народу Григорій […]...
- Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури. Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та в Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки: […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савович Сковорода народився в с. Чорнухах, що на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака, помер у с. Пан-Іванівці, що на Харківщині. Навчався в Києво-Могилянській академії. На двадцятому році життя Григорія відрядили до Петербурга співати в придворній капелі. Обдарований багатьма талантами, юнак міг би високо піднятися кар’єрними щаблями, проте вирішив залишити Петербург і в 1750 р. […]...
- СОБАКИ И ВОЛК – Григорій Сковорода У Тітира-пастуха жили Левкон и Фирідам, д†Собаки, в великой дружбЂ. Они прославилися у диких и домашних звЂрей. Волк, побужден их славою и сыскав случай, поручал себе в их дружбу. – Прошу меня жаловать и любить, государи мои, – говорил с придворною ужимкою Волк. – Вы меня высоколЂпно ощасливить в состояніи, если соизволите удостоить меня […]...
- Тема 6. Григорій Сковорода – Давня українська література Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга […]...
- АФОРИЗМИ – Григорій Сковорода Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. Що може бути солодше за […]...
- ЗНО – Григорій Сковорода – Давня українська література Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Письменник, філософ. Вірш “De liberate”1 Ключові слова: – лірика; – ліричний вірш; – патріотична лірика; – дактиль; – воля – найбільше багатство; – уславлення Б. Хмельницького, який символізує волю. Пісня “Всякому місту – земній і права” Ключові слова: – лірика; – пісня, яка стала народною; – громадянська і філософська лірика; – дактиль; – життєвий ідеал […]...
- Григорій Сковорода як лірик і байкар В. Погребенник, Доктор філологічних наук, професор, Зав. кафедри української літератури НПУ ім. М. Драгоманова Релігійний філософ, просвітник і письменник-гуманіст Григорій Сковорода – унікальна постать, за висловом І. Франка, чи не найпомітніша з усіх духовних діячів наших XVIII ст. Індивідуальний унесок письменника-мислителя в історію української літературної “софійності” годі переоцінити. Його літературні писання, невідлучні від мислительного процесу […]...
- Тема 6. Григорій Сковорода (1722 – 1794) – Давня українська література (XIV – XVIII ст.) – Старе українське письменство Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Біографічні відомості З грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині народився Григорій Савич Сковорода. Навчався у дяка-скрипаля. У 16-річному віці, мандруючи із кобзарем, прямує до Києва. До 1753 р. […]...
- ОЙ ТЬІ, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Господь гордим противится. Смиренних же ждет благодать. Ой ты, птичка жолтобоко, Не клади гнезда високо! Клади на зеленой травкЂ, На молоденькой муравкЂ. От ястреб над головою Висит, хочет ухеатить. Башею живет он кровью. От, от! кохти он острит! Стоит явор над горою, Все кивает головою. Буйны вЂтры повЂвают, Руки явору ламают. А вербочки шумят низко, […]...
- ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Притча (Уривок) […] Не той правий, хто правий по суті, а той, хто неправий за істиною, але здаватися правим уміє, хитро блудячи і йдучи стежкою такого судження: кінці у воду. Ось теперішнього світу наймодніша рятівна премудрість! Коротко скажу: той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем […] Яка користь у читанні багатьох […]...
- Бджола та шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
- ВДЯЧНИЙ ЕРОДІЙ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Народженого до добра неважко навчити добру, – навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний – се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина вчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і […]...
- ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
- РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою. Така потреба – се благодійство і послуга. Не дивно, що в стародавніх римлян як потреба, так і благодійство означалося словом officium, тобто моральний обов’язок. Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим […]...
- Короткий переказ – Вступні двері до християнської добронравності – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Григорій Сковорода Філософський трактат Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов – у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли Щастя, як повітря і сонце, […]...
- КТО СЕРДЦЕМ ЧИСТ И ДУШЕЮ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Нареченная Сигор[1] В сем маленьком, но высоком градикЂ Пирует Лот со дщерьми: Во градЂ бога нашего, В горЂ святЂй его; Уподоблю его мужу мудру, Основавшему храмину свою на каменЂ. Кто взыйдет на гору господню? Кто сердцем чист и душею. Не нужна тому броня. Не нужен и шлем на шею. Не нужна ему война. Непорочность – […]...
- Діалоги про сенс і цінності життя – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про […]...
- ТВОРЧИЙ ДОРОБОК ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Поетична творчість Як ви вже знаєте, у часи Ренесансу й Бароко в книжній поезії широко використовувалася силабічна система віршування. Народна поезія розвивалася в дещо іншому руслі: у ній система віршування була тонічною (у рядках, що римуються, виявлялася однакова кількість наголосів при різній кількості складів), отже, значно виразнішою від силабічної, у якій зберігалася однакова кількість складів, […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додаток, що той, хто не радиться, терпить найбільшу біду; міцні-бо для людини її слова, і потрапляє вона в полон глаголів вуст своїх […] Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихеньку, життя – то шлях небезпечний; привчай себе задовольнятися малим, […]...
- DE LIBERTATE – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою1! До поетичної спадщини Г. Сковороди належить збірка “Сад божественних […]...
- Родоначальник української байки – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки. Протягом 1769-1774 pp. у Харкові та поблизу міста (в селищі Бабаї) Г. С Сковорода написав 30 байок, які склали збірку “Басни Харьковскіе”, її він подарував своєму другу Опанасу Пайкову. Більша частина байок, як […]...
- Сковорода Григорій Савич – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. У 1738 р. батьки віддають Григорія на навчання до Київської академії. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків. У 1742 р. його запрошують до придворної співацької капели в Петербург. Після […]...
- Григорій Сковорода (1722-1794) – Ренесанс і Бароко в українській літературі – Давня література Григорій Сковорода (М. Жук, 1923) Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада (3 грудня) 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині. Походив з козацької сім’ї. Після сільської школи обдарований юнак вступив до Київської академії. Там опанував грецьку, латинську, польську, староєврейську, німецьку мови, засвоїв твори античних і християнських філософів. В академії Сковорода співав у студентському хорі. Григорія […]...
- СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ (03.12.1722, с. Чорнухи, тепер смт. Полтавської обл. – 09.11.1794, с. Іванівка, тепер Сковородинівка Харківської обл.) – філософ, поет, прозаїк. 1738 р. вступив до Києво-Могилянської академії, навчався з перервами 10 років. Відмовився від духовної кар’єри. У 1745 – 1750 рр. перебував в Угорщині, подорожував по Австрії, Польщі, Італії. Познайомився з німецькою філософією (містиків), італійською […]...
- Григорій Саввич Сковорода (1722 – 1794) Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. […]...
- Щастя як основна категорія етики Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода своє етичне вчення спрямовував на практичні поради, які вкажуть людині шлях до щастя. Саме проблеми щастя займають центральне місце у творчості мислителя. Цій темі присвячено значну частину збірки “Басни Харьковскіе” і цикл філософських праць: “Разговор пяти путников о истинном счастії в жизни”, “Кольцо”, “Розмова, звана алфавит, чи Буквар світу”. Сковорода пов’язує щастя […]...