De libertate – Григорій Сковорода (1722-1794) – Ренесанс і Бароко в українській літературі – Давня література
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
1757
(Переклад В. Шевчука)
Аналізуємо художній твір
1. Як перекладається назва поезії “De libertate”?
2. Яку роль в організації твору відіграють риторичні питання?
3. Що автор визначає як найвищу цінність для людини?
4. Чи згодні ви з ним? Доведіть свою думку прикладами з життя.
5. Якого історичного діяча згадав автор?
6. Які відомі вам сторінки біографії цього діяча свідчать про цінність для нього свободи?
Досліджуємо самостійно
7. Пригадайте біографію Сковороди. Чи відповідає життя письменника його уявленню про свободу?
Запрошуємо до дискусії
Яку відповідь на питання “Що є свобода?” запропонували би ви?
Порівняння творів різних видів мистецтва
9. В електронному додатку на сайті interactive. ranok. com. ua послухайте пісню на слова Г. Сковороди “De libertate” у виконанні Д. Перцова, Я. Шевчука, Т. Компаніченка, С. Охрімчука. Яке враження справила на вас пісня? Поділіться своїми враженнями на сторінках виконавців пісень у соціальних мережах.
ФІЛОСОФСЬКІ ДУМКИ В АЛЕГОРИЧНІЙ ФОРМІ
Мандрівний філософ був ще й обдарованим байкарем. До його збірки “Байки харківські” увійшло тридцять творів. Вони були написані на Харківщині, що випливає із самої назви.
Відомо, що байка має дуже давнє походження. Виникнення перших її зразків пов’язують із діяльністю легендарного давньогрецького мудреця Езопа. Для вираження своїх думок він використовував інакомовлення, алегоричні образи. Саме Езоп створив жанр, ознаками якого є алегоризм і моралізаторство. Не випадково утворилось навіть поняття “езопівська мова”, тобто така, що висловлює певні думки в прихованій формі.
У давнину байки зустрічались у шкільних підручниках як навчальні приклади або залучались до складу проповідей. Як самостійний жанр нашої літератури байка утвердилась у творчості Григорія Сковороди.
Усі його байки мають прозову форму. Автор надав творам філософічності, деякі з них нагадують розгорнуті філософські роздуми. Байкар звернувся до морально – філософських тем самопізнання, “спорідненої праці”, суспільної гармонії.
Григорій Сковорода (В. Губенко, 1969)
Байка – це прозове або віршове алегоричне оповідання повчального змісту. Алегоризм і моралізаторство – основні ознаки байки. Вона має оповідну й моралістичну частини (фабулу й мораль).
Опрацьовуємо прочитане
1. Яку назву має збірка байок Сковороди?
2. Скільки творів у цій збірці?
3. Коли зародилася байка? Кого вважають її винахідником?
4. Назвіть основні жанрові ознаки байки.
5. Хто першим у нашій літературі використав байку як самостійний жанр?
6. Байки яких авторів ви вже вивчали на уроках української літератури в попередніх класах? Про що в них ішлося? Чим приваблює вас цей жанр?
Порівнюємо твори різних видів мистецтва
7. Розгляньте картину В. Губенка “Григорій Сковорода” (с. 68). У який період життя на ній зображено філософа? Як ця картина відображає філософські погляди Г. Сковороди?
ПРАЦЯ, ЩО НЕ ОБТЯЖУЄ (“БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”)
Оповідна частина твору невелика, має діалогічну будову. Шершень висміює Бджолу за недалекий розум: мовляв, працює не лише для себе, а й для загального добробуту. Натомість Бджола дає гідну відповідь, пояснюючи, що займатись улюбленою роботою – не тягар, а радість.
Моралістична частина байки за обсягом перевершує фабулу. У ній автор розкриває значення алегоричних образів та закликає жити в злагоді з “духовною натурою”. Він підносить працю, що не обтяжує, а дає людині задоволення. Байкар засуджує тих, хто лише бере від суспільства, нічого не даючи натомість. Паразитичному погляду на життя автор протиставив філософію спорідненої праці. Він обрав дуже точні алегоричні образи, які допомагають довести моральну перевагу трудівника над лінивим і самовдоволеним паразитом.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)