БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

– Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто й шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безглузді. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

– Ти поважний дурень, пане раднику, – відповіла Бджола. – Мед любить їсти й Ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До сього ми народжені й будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень – се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого й народжені на те тільки, щоб їсти, пити та таке інше. А бджола – се символ мудрої людини, яка в природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: “Нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?..” Кажуть се, незважаючи на слова Сіраха1: “Веселість серця – життя для людини”, – і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури й навчайтеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? – “Тоді, – відповість вам, – коли полюю зайця”. – “Коли заєць смачніший? – “Тоді, – відповість мисливець, – коли добре за ним полюю”.

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, і не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, у той час, коли можна їй літати по квітконосних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку й смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла й сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, утішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти.

1 Тут посилання на біблійну “Книгу мудрості Ісуса, сина Сіраха”.

Старий Катон1Чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином, а тим, що йде за натурою, як видно з Цицеронової2 книжечки “Про старість”…

Але ж розкусити треба, що то значить – жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне робить неважким, а важке – непотрібним”.

4. Опрацюйте літературно-критичний матеріал про цей твір.

Творча спадщина Г. Сковороди – це збірка поезій “Сад божественних пісень” (30 творів), збірка “Байки харківські” (30 байок) і філософські трактати3.

Збіркою прозових байок Г. Сковорода, по суті, започаткував в українському письменстві цей літературний жанр.

Байка – невелике (віршоване або прозове) алегоричне оповідання, що має повчальний зміст. Цей літературний жанр належить до ліро-епосу.

Деякі байки Г. Сковороди за змістом подібні до античних, але більшість мають оригінальні сюжети з життя. Байки письменника стислі й лаконічні, вони складаються з 2 частин: у першій – коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль, яку автор називає “силою”. Інколи друга частина байок – “сила” – у кілька разів об’ємніша за основну й сприймається як філософський трактат. Головне в байках митця – глибокий зміст, про це він сказав так: “Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому й чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини”.

Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди “Бджола та Шершень” у формі діалогу між Бджолою й Шершнем розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя та паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня – алегоричні: Бджола – “герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться”, а Шершень – “образ людей, що живуть крадіжкою чужого й народжені на те тільки, щоб їсти, пити…”. Бджола бачить своє щастя лише в “сродній праці”, тобто праці за покликанням: “Але нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені…” Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими харак теристиками: “ти така дурна”, “багато у вас голів, та всі безглузді”. Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою й “найсолодшою поживою”, лише тоді вона “потрібне робить неважким, а важке – непотрібним”. У “силі” байки автор вбачає щастя людини в “природженому ділі”, яке є справді “найсолодшим бенкетом”.

1 Катон Марк Порцій (234-149 рр. до н. е.) – давньоримський політичний діяч, письменник.

2 Цицерон Марк Туллій (106-43 рр. до н. е.) – видатний оратор, адвокат, письменник і політичний діяч у Стародавньому Римі.

3 Трактат – наукова праця, у якій докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему.

Байки Г. Сковороди мають такі особливості:

– прозова форма;

– мораль автор називає “силою”, підкреслюючи цим словом суть і повчальність байки;

– часто “сила” більша за обсягом, аніж основна частина байки (фабула), і нагадує уривок із філософського трактату.

Байку Г. Сковорода називав “передусім мудрою іграшкою, яка приховує в собі внутрішню силу”.

Зауважте!

Засновником байки вважають легендарного Езопа, який жив у VIV ст. до н. е. в Стародавній Греції. Його іменем називають інколи

Підтекст художнього твору (езопівська мова).

5. Прочитайте вірші Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права…” і “De libertate”* 1Та ознайомтеся з коротким оглядом цих творів.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА