УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ – РЕНЕСАНС І БАРОКО В ДАВНІЙ УКРАЇНІ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Особливості української літератури доби Ренесансу
Із зарубіжної літератури ви вже знаєте, що в часи Ренесансу в Західній Європі (ХІV-ХVІ ст.) прокинулася цікавість до античності, а в центрі мистецьких студій опинилася людина, красива не тільки душею, а й тілом. Якщо в часи Середньовіччя передові люди шукали індивідуального порятунку душі, то Ренесанс, за визначенням Дмитра Чижевського, “не стільки “відкрив”, себто знайшов людину”, скільки виокремив її з цілості матеріального та духовного всесвіту.
Відродження, або Ренесанс, – історичний період у культурі, мистецтві, у тому числі й літературі, країн Європи у ХV-ХVІ ст. У цей час мовами літератур окремих народів стають національні мови, у красному письменстві й образотворчому мистецтві зароджується реалістичне бачення світу. В Україні епоха Ренесансу почалася дещо пізніше (друга половина XVI – перша половина XVIІ ст.).
У другій половині XVI ст. українська література перебувала під впливом європейського гуманізму й візантійської традиції. Представники останньої, такі як Іван Вишенський, Йов Княгиницький, Йов Почаївський, Ісая Копинський, прославляли християнську громаду з її орієнтацією на загальну рівність. Представники ренесансного антропоцентризму1 та християнського гуманізму – Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Дем’ян Наливайко та інші – проповідували активну діяльну особистість, а захоплення вченням Арістотеля сприяло розриву з візантійством, наближуючи суспільство до європейського ідеалу.
Загалом українські письменники протистояли духовному наступу католицизму. Полеміка між православними і католиками досягла своєї кульмінації в період підготовки і підписання Берестейської унії 1596 р. Противники унії гнівно звинувачували верхівку православного духовенства в зраді національних інтересів народу, моральному занепаді, багато уваги у своїх творах приділяли розвитку духовності, народної освіти, вихованню. Поряд із полемічною літературою розвивається поезія. У найкращих поетичних творах передається краса людських почуттів, з великою силою звучать патріотичні мотиви.
1Антропоцентризм – зосередження на людині.
В Україні Ренесанс існував дуже нетривалий час. До того ж цей історичний проміжок “був духовно “незначний” або, ліпше кажучи, “малопомітний”, невиразний… Здається, центр ваги українського Ренесансу лежав не в духовній, а в побутовій сфері” (Д. Чижевський).
Книговидавнича справа. Перші друковані книги на території України
За часів Івана Грозного, який значно розширив межі своєї країни, виникла гостра потреба у великій кількості церковних книг. За вказівкою царя диякон Іван Федоров (1510-1583) та його помічник, білорус Петро Мстиславець 1563 р. побудували у Москві друкарню. Було видано кілька церковних книг, зокрема й “Апостол”.
Однак через непевні обставини у столиці Московського царства й агресивне невдоволення книгопереписувачів (друкарів звинувачували у зв’язках з нечистою силою, провокували столичну чернь зруйнувати друкарню й розправитися з її працівниками), а також підпал типографії друкарям довелося тікати з Москви в Литву. У 1572 р. Федоров переїхав до Львова й наступного року “друковане занедбане обновив”, створивши друкарню в монастирі святого Онуфрія. У 1574 р. було здійснене друге видання “Апостола” з автобіографічною післямовою друкаря. Книги, які з’явилися в період діяльності Івана Федорова в Москві та в Україні, прийнято називати першодруками, а ПІЗНІШІ видання минулих століть – стародруками.
Сторінки “Азбуки” Івана Федорова
Пам’ятник Івану Федорову у Львові (1977)
У 1574 р. І. Федоров на замовлення львівських міщан видав “Буквар”, який вийшов з гербом міста Львова на обкладинці. Велику роль у його появі відіграв письменник і очільник Львівської братської школи Стефан Зизаній (1570-1621). Згодом з’явилися “Азбука” (1578) та “Граматика” (1598).
На основі львівського “Букваря” у 1627 р. друкар-запорожець Тарасій Вербицький уклав перший київський “Буквар”.
Цікаво знати!
Львівський “Буквар” Івана Федорова розпочинався абеткою у звичайному й зворотному порядку літер. Книга мала багато спільного з тією азбукою, яку виявлено на графіті київського собору Святої Софії, у рукописних навчальних підручниках та на берестяних грамотах. Після зразків складів у “Букварі” було подано відмінювання дієслів, запропоновано в той час найбільш уживані скорочення слів, які позначалися титлами (надслівною квадратною дужкою).
Артур Орльонов. Острозька Біблія (2012)
У 1575 р. князь Костянтин-Василь Острозький запропонував І. Федорову посаду управителя Дерманського монастиря. Після переїзду першодрукаря на Волинь в Острозі також було створено друкарню, яка згодом випустила понад 30 книг і в якій І. Федоров у 1581 р. надрукував Острозьку Біблію – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Підготовка до друку цієї книги тривала десять років. Над перекладами Святого Письма з давньоєврейської та старогрецької мов в Острозі працювало 72 перекладачі. Острозька Біблія мала 1252 сторінки, була щедро прикрашена заставками. Вона вважається взірцем друкарського мистецтва XVI ст. в Україні. Відразу ж після виходу цю книгу мали за честь придбати й зберігати як величезну цінність бібліотеки Оксфорда й Рима. Коли через 80 років (у 1663 р.) на власне видання Святого Письма спромоглася Москва, то російські видавці просто скопіювали Острозьку Біблію.
Початок книгодрукування в Україні, та й у Європі, аж ніяк не означав, що переписування рукописів одразу ж відійшло у небуття. Рукописна книжка ще довго співіснувала з друкованою, була такою ж необхідною і навіть вигідно доповнювала друковану продукцію того часу.
Видатні діячі української культури доби Ренесансу
Яскравими митцями українського Ренесансу стали письменники-полемісти, серед яких особливе місце належало релігійним діячам Станіславові Оріховському (1513-1566) та Іванові Вишенському (приблизно 1550-1621).
Учений-гуманіст XVI ст. Станіслав Оріховський-Роксолан вважав себе українцем з польської держави. Він писав латинською та польською мовами. Упродовж 17 років С. Оріховський здобував освіту в західноєвропейських університетах: Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському. Оратор, публіцист, філософ, історик – у творчості він виступає світською людиною із широким світоглядом. Він був католицьким священиком, але виступав проти гноблення православних. Зажив загальноєвропейської слави як майстерний та сміливий полеміст, який сперечався із самим Папою Римським. У звернених до польського короля працях (зокрема, “Напучення королеві польському Сигізмунду-Августу Станіслава Оріховського-Роксолана”) цей письменник мав сміливість заявити: “Ти – сторож королівства… Місце ж сторожа, природньо, не всередині, а поза тими речами, які стереже”.
Великий європеєць Станіслав Оріховський
С. Оріховський виступав за визнання держави гарантом прав і свобод і носієм обов’язків перед людиною. За висловом Валерія Шевчука, С. Оріховський був “князем українських гуманістів”.
У 1587 р. з’явилася книга Герасима Смотрицького (?- 1594) “Ключ царства небесного”. За нею не забарилися послання інших противників унії, зокрема Івана Вишенського. У відповідь на їхні звинувачення написали свої трактати прихильники союзу між католицькою і православною церквою. Такі виступи богословів, покликані стати дискусіями з належними аргументами, обернулися взаємними звинуваченнями, а деколи й брутальними1 зверненнями на адресу противників. Художня цінність української полемічної літератури дуже сумнівна. Однак саме полемічною літературою розпочинається розвиток оригінальної давньої української літератури, бо книжних чи рукописних пам’яток нашого національного красного письменства до середини XVI ст. майже не збереглося.
Послання – це поетичний твір у формі листа до якоїсь особи чи групи людей. Жанр послання був популярний в українській літературі доби Бароко. Для нього обов’язкові адресат і форма ліричного монологу-звернення. Послання за змістом може бути філософською медитацією, інтимним зізнанням, громадянським закликом.
Досі не встановлено, коли точно народився і коли помер Іван Вишенський. Є лише скупі згадки, що походив він із містечка Судова Вишня на Львівщині, в юності жив у Луцьку та Острозі, де, очевидно, мав неабияку підтримку князя К. Острозького. Проте світське життя не приваблювало І. Вишенського, і в юні роки він став послушником в монастирі, а невдовзі як один із найбільш аскетично налаштованих ченців перебрався в Грецію на Афон, що знаходиться над Егейським морем. І. Вишенський на Афоні прожив сорок років і лише раз, приблизно в 1604-1606 рр., відвідав Україну. Твори І. Вишенського книжною українською мовою, що збереглися в різних рукописних списках, прийнято поділяти на ті, що написані до Берестейської унії, і ті, що написані після неї. Усього відомо 16 творів цього автора.
Хоча досить часто твори цього письменника-полеміста відзначалися простонародною лайкою на адресу опонентів, грубими звинуваченнями, брутальним тавруванням і всіма рисами “низького” бароко, у своїх посланнях І. Вишенський вдавався до жанру притчі, а сюжети для притч придумував сам. З цієї причини його творчість, на відміну від інших полемістів, усе-таки можна вважати певною мірою художньою.
1Брутальний – лайливий, непристойний.
Микола Бевз. Іван Вишенський. Пам’ятник у Судовій Вишні (1979)
Заслугою Івана Вишенського як митця слова є й те, що проти своїх опонентів він влучно використовував сатиру та іронію. Він критикував католицьку церкву за надмірну розкіш храмів, а католицьких єпископів – за сите життя.
Берестейській унії не вдалося досягти релігійної єдності. Декому з активних громадських діячів за свої патріотичні й релігійні переконання доводилося навіть платити життям. Наприклад, у минулому викладач у Замості, згодом – люблінський бургомістр і латиномовний український поет Себастіян Кленович (1545-1602), висловивши свої синівські почуття до України у високохудожній поемі “Роксоланія” і заявивши про свої релігійні переконання твором “Перший виступ проти єзуїтів”, утратив престижну посаду, друзів, майно, зазнав гонінь і помер голодною смертю.
Діалог із текстом
1. Якою була специфіка Ренесансу в Україні?
2. Які книги були видані Іваном Федоровим у Львові та Острозі? Чому певні книги прийнято називати першодруками, а інші – стародруками?
3. З якої причини, на вашу думку, народи Європи прагнули мати друковані книги своїми національними мовами?
4. Чим відрізнялася Острозька Біблія Івана Федорова від попередніх рукописних фрагментарних перекладів Святого Письма в Україні?
5. Розкрийте причини виникнення та роль полемічної літератури часів українського Ренесансу й Бароко.
6. Чому, на вашу думку, Валерій Шевчук назвав Станіслава Оріховського “князем українських гуманістів”?
7. Схарактеризуйте художні особливості творів Івана Вишенського.
Мистецькі діалоги
Розгляньте картину сучасного українського художника Артура Орльонова (с. 64). Яка атмосфера панує в зображеному приміщенні? Припустіть, хто і що є центральними образами полотна. Якими художніми засобами митець привертає увагу глядача до них? До якого жанру образотворчого мистецтва належить ця картина?
(2 votes, average: 4.00 out of 5)