“ОДНА З НАЙЗАГАДКОВІШИХ, НАЙБАГАТШИХ І НАЙВЕЛИЧНІШИХ КУЛЬТУРНИХ ЕПОХ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ І ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

Історія мистецтва значною мірою стає історією стилів.

Дмитро Чижевський

“ОДНА З НАЙЗАГАДКОВІШИХ, НАЙБАГАТШИХ І НАЙВЕЛИЧНІШИХ КУЛЬТУРНИХ ЕПОХ”

Епоха Ренесансу, або Відродження, по праву вважається найпрогресивнішим переворотом в історії людства.

У Європі ця доба тривала з другої половини XIV до кінця XVI століття. Найвизначнішими її представниками в мистецтві стали Еразм Ротердамський, Франсуа Рабле, Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мігель де Сервантес Сааведра, Мікеланджело Буонарроті. Цей перелік геніїв нескінченний, що і є свідченням винятковості епохи. Відродження славне науковими відкриттями Джордано Бруно, Галілео Галілея, Томаса Мора та Томазо Кампанелли, Христофора Колумба, Америго Веспуччі, Васко да Гами, які кардинально змінили уявлення про світ.

Важливим для розуміння сутності епохи є виникнення Реформації – руху за оновлення церкви, який привів до появи нової конфесії у християнській церкві (протестантизму).

ПАМ’ЯТАЙМО! Епоха Відродження позначена гуманізмом – потужним інтелектуальним напрямом, який пропагував звільнення культури від тотального патронату церкви, утвердження цінності земного існування людини, свободу людської думки. Мистецтво знову звернулося до класичних творів античності, суспільство утверджувало культ знань. Освічена Європа прагнула бачити своїм ідеалом всебічно розвинену гармонійну особистість.

У літературі формувався стійкий інтерес до людської індивідуальності, до особистості творця. Ішлося про особистість, яка сповідувала індивідуалізм, мала непереборну жагу пізнання, ясність мислення, прагнула максимально повно пізнати всі принади життя.

ПАМ’ЯТАЙМО! Центральною постаттю епохи Відродження був митець, який прагнув удосконалювати світ за законами краси, гармонії та довершеності.

Ренесанс справді став одним з поворотних пунктів духовного життя Європи. Що ж саме відроджувалося в серцях і умах європейців? Найголовніше, що світ уже не сприймався як притулок диявола, який людина повинна покинути задля вищого щастя в Царстві Небесному. Натомість світ представники ренесансної культури та Реформації сприймали як святилище краси й гармонії, а людину – як органічну частку природи.

Як ви вважаєте, чи актуальні ідеї ренесансної культури, естетики для сьогодення, сучасного мистецтва?

Епоха Відродження прийшла в Україну з тими самими гаслами: поширення гуманістичних ідей, гармонійне поєднання настанов віри та радощів земного життя… Проте об’єктивні історичні обставини внесли певні корективи в культурні процеси тих часів на наших землях. Ренесанс в Україні був лише однією з естетичних течій і позначився більше на суспільній свідомості, ніж на мистецтві.

Ренесансові явища в суспільному й культурному житті українського народу заявили про себе в XV-XVI століттях. На той час розпочав свою книговидавничу діяльність Іван Федоров – славнозвісний слов’янський першодрукар, який 1572 року заснував друкарню у Львові. А вже 1574-го видав одну з перших українських друкованих книг – Апостол, до якого додав надзвичайно важливу для нас, нащадків, післямову, де вмістив відомості про своє життя, про те, як зароджувалося друкарство на наших землях. Того самого року він видав “Буквар”, що на довгі роки став зразком для всіх подібних видань не лише в Україні, а й у Росії та в Білорусі. Ці видання дають нам підстави вважати Івана Федорова, “друкаря книг перед тим небачених”, основоположником друкарства в Україні.

Заснована згодом, 1581 року, друкарня при Острозькій академії згуртувала потужні науково-літературні сили, репрезентувала високий науковий злет української педагогічної науки. Тут було надруковано понад 30 книг. Іван Федоров надрукував у цій друкарні 1581 року першу в історії друкарства повну Біблію слов’янською мовою обсягом 1252 сторінки. Готували її до друку понад 10 років.

Другим потужним центром тогочасного українського книгодрукування стала Львівська братська друкарня, заснована 1591 року на базі викупленої в лихварів друкарні вже померлого на той час Івана Федорова. Нечуване для того періоду число видань – сто тисяч примірників – з логотипом Львівської братської друкарні розійшлося слов’янськими землями, потрапило до країн Західної Європи.

Пригадайте з курсу історії імена культурно-освітніх діячів цього періоду.

Мистецька епоха бароко

Бароко як напрям у мистецтві й літературі прийшло на зміну Відродженню, але не було його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й Ренесансу.

ПАМ’ЯТАЙМО! Визначальними рисами бароко є:

Посилення ролі церкви й держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів;

– мінливість, поліфонічність, ускладнена форма;

– тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму;

– прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору;

– напруженість, трагічне світосприймання;

– настрої песимізму, скепсису, розчарування.

Українське бароко виникло в першій чверті XVII століття й розвивалося протягом двох століть в усіх жанрах тогочасної літератури, зокрема у проповідях Іоаникія Галятовського, Антіна Радивиловського, в поезії Лазаря Барановича, Івана Величковського, Григорія Сковороди та інших. Провідним жанром барокової поезії була духовна пісня, проте світська поезія також мала різноманітні жанрові форми: філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні й емблематичні вірші тощо.

Бароковий стиль також мав різні ідейно-стильові варіації: “високе” бароко, тобто офіційне, аристократичне, “середнє” і “низове”, яке ще називали “козацьким”, або “народним”, бароко. Саме на грунті “низового” бароко творилися жартівлива, пародійна, різдвяна та великодня поезія, вертепна драма, інтермедії, а згодом – бурлескно-травестійні твори.

Бароковий інтер’єр церкви Святого Андрія Первозваного у Львові

Доба бароко тривала досить довго, тому виділяють три її етапи – раннє, розвинене й пізнє бароко, що мали свої визначальні ознаки й талановитих представників.

Іван Вишенський: людина, що будила народ зі сну

Саме в період раннього бароко з’явилася полемічна література, присвячена боротьбі з унією. Найяскравішим її представником в Україні був Іван Вишенський, про якого й написав свою поему Іван Франко.

Пригадайте, що ви знаєте про Брестську (або Берестейську) унію. Чому вона викликала значний опір?

Полемічні твори Івана Вишенського – масштабна панорама життя українського народу наприкінці XVI – на початку XVII століття. Палкий голос трибуна й полум’яного патріота лунав у складний для України період становлення нації та державності, у час, коли зазіхання іноземців знекровлювало нашу землю. Важливо, що гостре слово Вишенського було скероване не лише проти поляків, які почувалися господарями на українській землі. Він гнівно таврував і українських панів та підпанків, що намагалися, нехтуючи своїм корінням, в усьому наслідувати пихате польське панство.

Іван Франко, який не лише створив блискучий образ Івана Вишенського, а й провів грунтовну наукову розвідку “Іван Вишенський і його твори”, писав: “Іван Вишенський належить до тих діячів, які своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і національної гідності… Небагато в нас у давнину було людей, котрі посміли б і зуміли б так близько доторкатися до насущних духовних потреб нашого народу”.

Ви пам’ятаєте, що Іван Вишенський народився близько 1550 року в містечку Судовій Вишні на Львівщині. Згодом жив у Луцьку й Острозі, найвірогідніше, прибувши туди на запрошення Костянтина Острозького. У 70-х роках XVI століття Вишенський оселився на Афоні. Помер у грецькій обителі, незадовго до смерті збирався ще раз відвідати батьківщину.

Пригадайте, які риси Вишенського виділив письменник. На чому саме наголосив у своїй поемі? Які символічні образи використав?

Що ж до полемічних творів письменника, то найвизначнішими серед них є “Послання до єпископів”, “Викриття диявола-світодержця”, “Посланіє до Львівського братства”, “Про єретиків”.

Іван Вишенський – один з перших українських письменників, творам якого властиві риси бароко. Окрім того, мова його творів близька до живої народної. Вишенський звертався до всіх жанрів тогочасної полемічної літератури – послання, памфлету, трактату, діалогу, часто поєднуючи їх в одному творі.

Полемічна творчість Вишенського мала два провідних ідейних стрижні: заперечення унії, а також викриття і сатиричне змалювання світських можновладців, які “над Бога богами вищими для своїх підручних підданих поробилися”. При цьому наголошує: принципової різниці між польськими й українськими панами немає, бо часто свої “луплять не гірше чужих”.

Вишенський засуджує манірне життя верхівки тогочасного суспільства, тавруючи тих, хто перетворив життя в Україні на пекло. Його обурюють “…брехня, кривда, перехитрування, переспірки, наклеп, лицемірство, лестощі й насильство… відчай, ненависть, заздрість і мерзота… розпуста, плюгавство і огидний бруд”.

Найпотужніший наступ на унію як засобу поневолення українського народу й знищення держави здійснив письменник у “Посланні до єпископів”. Він доводив, що ті, хто так ревно піклується про об’єднання церков, не мають морального права вирішувати долю цілого народу: “Тії хлопи простії в своїх хижах сидять. А ми в палацах єпископських лежимо! Тії хлопи з однієї мисочки поливку або борщик хлепчуть, а ми по кільканадцять полумисків, різними смаками уфарбованих, пожираємо!” .

Які слова та мовні звороти є застарілими?

У цьому посланні Вишенський висловив головну ідею своєї творчості: усі люди рівні перед Богом. Тому так пристрасно він викриває тих, що “із обори коні, воли, вівці у бідних підданих” відбирають і “їхнього поту мішки повні грішми золотими напихають”. Він творить промовисту, яскраву антитезу – вовки і вівці. Саме “вівці” “з дітьми себе утискують, пайку собі урізують, боячись, що їм хліба до нового врожаю не досягне… А тії бідаки піддані і простої сірячини путящої, чим би наготу свою прикрити могли, не мають… Шеляга, за що солі купити, не мають”.

Кого змальовує Вишенський в образі овець?

У творчості Вишенського вчувається потужний фольклорний струмінь, особливо це стосується традицій народної сатири. Саме у фольклорному ключі змальовано пихатого пана у творі “Порада”: “Ще ти кровоїд, м’ясоїд, волоїд, скотоїд, звіроїд, свиноїд, куроїд, гускоїд, птахоїд, сироїд, сластоїд, маслоїд, пирогоїд! Ще ти периноспал, м’якоспал, подушкоспал! Ще ти тілу угодник! Ще ти тілолюбитель! Ще ти крово – прагнитель! Ще ти перцелюбець, шафранолюбець… цукролюбець!”.

Поясніть кожне зі звинувачень. Які риси барокового стилю простежуються в цьому уривку?

Художня сила творів полеміста – у яскравих картинах тогочасного життя, емоційності викладу, влучності доказів, прикладів, у переконливості авторської позиції.

До Івана Вишенського в українській літературі ніхто з таким завзяттям не викривав жорстокої правди життя уярмленого українського люду в Речі Посполитій, ніхто так рішуче не протестував проти несправедливостей феодального суспільного устрою, проти поневолення людини людиною. Про що б він не писав, повсякчас утверджував правду, не вдаючись до “баснословія”, опираючись на реальні факти.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1. Укажіть, коли саме і в якій послідовності змінювалися в Україні мистецькі епохи. Назвіть найвидатніших європейських представників кожної з них.

2. Розкажіть про осередки українського книгодрукування ХVІ-ХVІІ століть.

3. З якими книгами пов’язують початок книгодрукування в Україні?

4. Назвіть найвидатніші твори Івана Вишенського, їхні жанр і провідні теми.

Міркуємо

1. Чому доба Ренесансу вважається найпрогресивнішим переворотом в історії людства?

2. Які ідейно-стильові особливості характерні для барокового стилю?

3. Перелічіть визначальні ознаки ренесансу й бароко. Як ці напрями співіснували в українській культурі?

4. Яка основна ідея творів Івана Вишенського?

Аналізуємо

1. Яку роль відіграли провідні діячі доби Ренесансу та бароко в розвитку української культури?

2. Проаналізуйте діяльність Івана Федорова, оцініть її історичне значення.

3. Чому ми вважаємо Івана Вишенського представником раннього бароко?

Дискутуємо

1. Порівняйте мистецькі принципи Ренесансу й бароко, визначте їхні спільні та відмінні риси. Запропонуйте своє бачення ролі кожної з проаналізованих епох і напрямів для подальшого розвитку української культури.

2. Наскільки актуальні нині твори Івана Вишенського з огляду на сьогоднішнє становище греко-католицької церкви та її роль у суспільному житті?

3. Спробуйте сформулювати моральний кодекс полеміста: якими якостями повинна володіти людина, що бере участь у серйозній полеміці?

РОБОТА В ГРУПАХ

Групи отримують завдання презентувати будь-кого з видатних випускників Острозької чи Києво-Могилянської академій. Експертна група визначить, кого з видатних діячів нашої історії представлено найоригінальніше й найцікавіше.

ВАШЕ ПОРТФОЛІО

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

Назва проекту – “Видатні люди нашої школи”. Спробуйте відшукати серед випускників вашої школи тих, хто уславив свою батьківщину. Зберіть про них інформацію, виготовте інформаційний стенд “Гордість нашої школи”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

“ОДНА З НАЙЗАГАДКОВІШИХ, НАЙБАГАТШИХ І НАЙВЕЛИЧНІШИХ КУЛЬТУРНИХ ЕПОХ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ І ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА