Бджола та шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
– Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
– Ти поважний дурень, пане раднику,- відповіла Бджола.- Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.
Сила:
Шершень – се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: “Веселість серця – життя для людини” – і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? – Тоді,- відповість вам,- коли полюю зайця.- Коли заєць смачніший? – Тоді,- відповість мисливець,-коли добре за ним полюю.
Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки “Про старість”…
Але ж розкусити треба, що то значить-жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним”.
Related posts:
- Бджола та Шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. […]...
- Короткий переказ – Бджола та Шершень – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Григорій Сковорода Шершень звертається до Бджоли й говорить, що вона дурна, працює-працює, а плодами її праці користуються інші, замість вдячності ще й інколи шкоду заподіюють їй. Бджола відповіла, що мед люблять усі, й вона 6 могла добувати його злодійським способом. Але для неї радість більше збирати мед, аніж його споживати, – вона живе для цього; […]...
- Бджола та Шершень – Григорій Сковорода (1722-1794) – Ренесанс і Бароко в українській літературі – Давня література – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
- БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто й шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безглузді. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
- ТЕСТ 3. Григорій Сковорода (“De libertate”, “Всякому місту – звичай і права”, “Бджола і Шершень”, афоризми) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Автором твору “Всякому місту – звичай і права” є А Іван Вишенський Б Тарас Шевченко В Григорій Сковорода Г Григорій Квітка-Основ’яненко Д Іван Нечуй-Левицький 2. Сатиричними є обидва твори в рядку: А “Всякому місту – звичай і права” Григорія Сковороди – “Сон” Тараса Шевченка Б “Енеїда” Івана Котляревського […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ, DE LIBERTATE, ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Байки Г. Сковороди – у прозі, складаються з двох частин: – фабули (розповіді): ближча до традиційної з короткою мораллю; – сили (висновок, повчальна частина): розтлумачує читачеві правильність філософських переконань автора (тому за обсягом вдвічі або втричі більша за всю фабулу). √ Головний зміст байок Г. Сковороди – не лише осуд негативних явищ тієї епохи, […]...
- Г. СКОВОРОДА “БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”, “СОБАКА І ВОВК” 1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона… А Хитра і підступна. Б Надто серйозна і ретельна. В Дурна і безглузда. Г Ледача і неповоротка. 2. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном… А Розумником. Б Обліковцем. В Писарем. Г Радником. 3. Що є мукою для Бджоли? А Рано підводитися. Б Сидіти без діла. В […]...
- Григорій Сковорода. Збірка “Байки харківські”. Повчальний характер і художні особливості притч-байок “Бджола та Шершень” і “Собака і Вовк” Мета: ознайомити учнів із байками-притчами Григорія Сковороди; удосконалювати навички їх аналізу; поглибити розуміння учнями вчення про “сродну працю”; виховувати почуття дружби і взаємоповаги. Обладнання: збірка Г. Сковороди “Байки харківські”, ілюстрації до байок, таблиця “Основні особливості байки”. Здається, байка просто бреше, А справді – ясну правду чеше. Л. Глібов Хід уроку І. Актуалізація опорних знань. 1. […]...
- Із збірки “Байки харківські” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 6-9 класи БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані […]...
- Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
- Діалоги про сенс і цінності життя – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про […]...
- Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури. Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та в Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки: […]...
- Скорочено – ЗОЗУЛЯ ТА КОСИК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Зозул спитала чорного Дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик відповів так: Зозулі тільки й роботи, щоб, підкинувши свої яйця в чуже гніздо, з місця на місце, співати та їсти. Він же сам годує, береже і навчає своїх дітей, […]...
- РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою. Така потреба – се благодійство і послуга. Не дивно, що в стародавніх римлян як потреба, так і благодійство означалося словом officium, тобто моральний обов’язок. Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим […]...
- ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – І варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. […]...
- Родоначальник української байки – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки. Протягом 1769-1774 pp. у Харкові та поблизу міста (в селищі Бабаї) Г. С Сковорода написав 30 байок, які склали збірку “Басни Харьковскіе”, її він подарував своєму другу Опанасу Пайкову. Більша частина байок, як […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Письменник, філософ. Вірш “De liberate”1 Ключові слова: – лірика; – ліричний вірш; – патріотична лірика; – дактиль; – воля – найбільше багатство; – уславлення Б. Хмельницького, який символізує волю. Пісня “Всякому місту – земній і права” Ключові слова: – лірика; – пісня, яка стала народною; – громадянська і філософська лірика; – дактиль; – життєвий ідеал […]...
- АФОРИЗМИ – Григорій Сковорода Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. Що може бути солодше за […]...
- ЗНО – Григорій Сковорода – Давня українська література Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савович Сковорода народився в с. Чорнухах, що на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака, помер у с. Пан-Іванівці, що на Харківщині. Навчався в Києво-Могилянській академії. На двадцятому році життя Григорія відрядили до Петербурга співати в придворній капелі. Обдарований багатьма талантами, юнак міг би високо піднятися кар’єрними щаблями, проте вирішив залишити Петербург і в 1750 р. […]...
- ВДЯЧНИЙ ЕРОДІЙ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Народженого до добра неважко навчити добру, – навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний – се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина вчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і […]...
- Тема 6. Григорій Сковорода – Давня українська література Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга […]...
- Роздуми про життя та щастя Г. Сковороди – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Історія народу – це не верстова дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті криниці й давно замулені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, розповідаючи про сиву давнину, про війну і мир, про чисті ріки й чисту воду. Минали віки… Інші люди приходили на ці місця, […]...
- De libertate – Григорій Сковорода (1722-1794) – Ренесанс і Бароко в українській літературі – Давня література Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! 1757 (Переклад В. Шевчука) Аналізуємо художній твір 1. Як […]...
- ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Притча (Уривок) […] Не той правий, хто правий по суті, а той, хто неправий за істиною, але здаватися правим уміє, хитро блудячи і йдучи стежкою такого судження: кінці у воду. Ось теперішнього світу наймодніша рятівна премудрість! Коротко скажу: той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем […] Яка користь у читанні багатьох […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додаток, що той, хто не радиться, терпить найбільшу біду; міцні-бо для людини її слова, і потрапляє вона в полон глаголів вуст своїх […] Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихеньку, життя – то шлях небезпечний; привчай себе задовольнятися малим, […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОСВІТНИК – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Григорій Савич Сковорода, мандрівний філософ, просвітитель, поет-лірик, байкар (3 грудня 1722 р. – 9 листопада 1794 р.) – народився у Чорнухах, а помер на Харківщині, в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району. – Освіта – Києво-Могилянська академія. – Вбачав Сенс людського існування у самопізнанні. Цінував людську свободу. На хресті над могилою слова: “Світ ловив […]...
- Григорій Сковорода як лірик і байкар В. Погребенник, Доктор філологічних наук, професор, Зав. кафедри української літератури НПУ ім. М. Драгоманова Релігійний філософ, просвітник і письменник-гуманіст Григорій Сковорода – унікальна постать, за висловом І. Франка, чи не найпомітніша з усіх духовних діячів наших XVIII ст. Індивідуальний унесок письменника-мислителя в історію української літературної “софійності” годі переоцінити. Його літературні писання, невідлучні від мислительного процесу […]...
- Тема 6. Григорій Сковорода (1722 – 1794) – Давня українська література (XIV – XVIII ст.) – Старе українське письменство Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Біографічні відомості З грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині народився Григорій Савич Сковорода. Навчався у дяка-скрипаля. У 16-річному віці, мандруючи із кобзарем, прямує до Києва. До 1753 р. […]...
- Сковорода Григорій Савич – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. У 1738 р. батьки віддають Григорія на навчання до Київської академії. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків. У 1742 р. його запрошують до придворної співацької капели в Петербург. Після […]...
- СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ (03.12.1722, с. Чорнухи, тепер смт. Полтавської обл. – 09.11.1794, с. Іванівка, тепер Сковородинівка Харківської обл.) – філософ, поет, прозаїк. 1738 р. вступив до Києво-Могилянської академії, навчався з перервами 10 років. Відмовився від духовної кар’єри. У 1745 – 1750 рр. перебував в Угорщині, подорожував по Австрії, Польщі, Італії. Познайомився з німецькою філософією (містиків), італійською […]...
- СОБАКИ И ВОЛК – Григорій Сковорода У Тітира-пастуха жили Левкон и Фирідам, д†Собаки, в великой дружбЂ. Они прославилися у диких и домашних звЂрей. Волк, побужден их славою и сыскав случай, поручал себе в их дружбу. – Прошу меня жаловать и любить, государи мои, – говорил с придворною ужимкою Волк. – Вы меня высоколЂпно ощасливить в состояніи, если соизволите удостоить меня […]...
- ОЙ ТЬІ, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Господь гордим противится. Смиренних же ждет благодать. Ой ты, птичка жолтобоко, Не клади гнезда високо! Клади на зеленой травкЂ, На молоденькой муравкЂ. От ястреб над головою Висит, хочет ухеатить. Башею живет он кровью. От, от! кохти он острит! Стоит явор над горою, Все кивает головою. Буйны вЂтры повЂвают, Руки явору ламают. А вербочки шумят низко, […]...
- КТО СЕРДЦЕМ ЧИСТ И ДУШЕЮ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Нареченная Сигор[1] В сем маленьком, но высоком градикЂ Пирует Лот со дщерьми: Во градЂ бога нашего, В горЂ святЂй его; Уподоблю его мужу мудру, Основавшему храмину свою на каменЂ. Кто взыйдет на гору господню? Кто сердцем чист и душею. Не нужна тому броня. Не нужен и шлем на шею. Не нужна ему война. Непорочность – […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Підтвердити чи спростувати Світогляд і літературна спадщина Г. Сковороди утверджують гуманістичні цінності. О підтвердити О спростувати Художні твори Г. Сковороди – лише ілюстрації до його філософських поглядів. О підтвердити О спростувати Життя Григорія Сковороди стало ілюстрацією його філософських та моральних поглядів. Він вважав, що свобода та чесність важливіші за гроші і славу, тому й відмовився […]...
- ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
- Григорій Сковорода як символ мудрості української землі Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати загальну характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди з нашим часом, суть його життєвого подвигу; розвивати чуття слова, допитливість учнів, виховувати повагу до досягнень філософської думки Г. Сковороди, інтерес до історії України, патріотизм. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрети Сковороди, книжки з його творами, відеофільм “Григорій Сковорода”, […]...
- Скорочено – ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ Й ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА XI-XV cт. – 9 КЛАС Из сего зерна: Блажен муж, Иже в премудрости умрет и Иже вразумЪ своем поучается с ВятынЪ (Сирах) Всякому городу нрав и права; Всяка имЪет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь, Всякому горлу свой есть вкус каков. А мнЪ одна только в свЪтЪ дума, А мнЪ одно только не йдет с ума. Петр для […]...