Апноє уві сні
Апноє уві сні – стан, для якого характерно припинення легеневої вентиляції під час сну більш ніж на 10 с. У важких випадках воно може досягати 2-3 хв. Дихальні паузи при синдромі сонних апное викликають гіпоксію і гіпоксемію, що веде до частих пробуджень з подальшим відновленням дихання. Після повторного засипання знову слід короткочасна зупинка дихання і пробудження. Кількість епізодів апное залежить від тяжкості порушень і може повторюватися від 5 до 100 разів на годину, складаючись у загальну тривалість дихальних пауз до 3-4 год за ніч.
Розрізняють центральні, обструктивні і змішані сонні апное.
Причинами центральних сонних апное можуть бути органічні ураження головного мозку, а також периферичний парез дихальних м’язів при синдромі Гієна – Барре та інших важких поліневропатіях. Причинами обструктивних сонних апное можуть бути анатомічні аномалії нижньої щелепи, ожиріння, збільшений язик або язичок при синдромі Дауна, гіпотиреоз або акромегалії, слабкість дилататора глотки (м’язові дистрофії, пошкодження довгастого мозку, бічний амітрофіческій склероз), пухлина глотки, аномалії основи черепа (синдром Арнольда – Кіарі, синдром Кліппеля – Фейль, ахондроплазия), диспное при синдромі Шая – Дрейджера та ін.
Основні клінічні прояви синдрому сонних (нічних) апное – сильний хропіння уві сні, зупинки дихання, інсомніческіе прояви з частими епізодами пробуджень, денна сонливість.
Часто пацієнти самі не підозрюють про своє захворювання і дізнаються про нього від близьких, які говорять про приступи зупинки дихання у пацієнтів і храпі. Сон неспокійний, з частими пробудженнями, внаслідок чого у хворого наростають нейрофізіологічні порушення, які проявляються вираженим астенічним синдромом – головними болями, дратівливістю, швидкою стомлюваністю, зниженням працездатності, емоційною лабільністю та погіршенням когнітивних функцій (уваги, пам’яті). Крім того, синдром сонних апное сприяє розвитку захворювань серцево-судинної, ендокринної та інших особливо чутливих до гіпоксії систем організму. Неповноцінний, поверхневий сон має наслідком денну сонливість.
Для діагностики синдрому нічних апное застосовується метод полісомнографії.
При неважких порушеннях дихання достатньо виконувати загальні рекомендації: підняти на 15-20 см головний кінець ліжка, а також уникати сну на спині. Закапувати в ніс на ніч судинозвужувальні краплі для поліпшення носового дихання, а також промивати горло розчинами ефірних масел. Необхідно відмовитися від прийому снодійних засобів, алкоголю та куріння. Дотримуватися дієти з метою зниження ваги при ожирінні. Однак найбільш ефективним методом лікування таких розладів на сьогоднішній день залишається метод СРАР (СІПАП) і BiPAP (байпап) терапії. Суть методу полягає у створенні постійного (СІПАП) або зі зменшенням потоку на видиху (байпап) надлишкового тиску повітря в дихальних шляхах. При патологіях ЛОР-органів і ендокринних розладах необхідно рекомендувати обстеження і лікування у відповідних фахівців.
Синдром неспокійних ніг проявляється неприємними відчуттями в нижніх кінцівках, виникаючими зазвичай перед початком сну, і їх надлишковою руховою активністю переважно в спокої або під час сну.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)