Адаптація нюхового і смакового аналізаторів

Related posts:

1. Адаптація і стомлення При дії звуку в слуховому аналізаторі відбуваються порівняно повільні процеси, які змінюють його збудливість. Після припинення дії звуку ці зміни поступово зникають, і збудливість слухового аналізатора відновлюється. При тривалій дії сильного звуку збудливість знижується – адаптація до звуку, а при тривалому перебуванні в тиші вона зростає – адаптація до тиші. Найбільша адаптація – в зоні […]...
2. Взаємодія і взаємний контроль аналізаторів Одночасне збудження різних аналізаторів викликає їх взаємодія, що виявляється у взаємному підвищення та зниження збудливості. Збудливість дотикових рецепторів шкіри кінцівок під впливом освітлення денним світлом підвищується (Н. Е. Введенський, 1879). Сонячне світло змінює збудливість рецепторів шкіри, органів нюху, смаку і слуху (І. В. Годнев, 1882). Збудливість паличок сітківки знижується при дії шумів середньої та великої […]...
3. Смакові сприйняття Смакове сприйняття залежить від ряду факторів. Так, в умовах голоду відзначається підвищена чутливість смакових рецепторів до різних смакових речовин, а при насиченні, після прийому їжі вона знижується. Така їхня реакція є результатом рефлекторних впливів від рецепторів шлунка і отримала назву гастролінгвального рефлексу. У цьому рефлексі смакові рецептори виступають в ролі ефекторів. Смакове сприйняття істотно змінюється […]...
4. Доповідь про нюх Нюх – це сприйняття запахів. Запах є одним з властивостей речовин. Функцію нюху в людини здійснює нюховий аналізатор. Значення нюху Для людини нюх не так важливо, як для тварин. Але і ми потребуємо в цьому почутті. За допомогою нюху людина визначає якість продуктів, повітря, орієнтується в різних ситуаціях. Запахи впливають на наш настрій. Нюх ссавців […]...
5. Аналізатори нюху і смаку Рецептори, дратує хімічними речовинами, філогенетично найбільш древні. У тварин, що живуть у воді, головним чином у безхребетних, неможливо встановити різницю між органами нюху і смаку. І ті й інші дратуються хімічними речовинами, розчиненими у воді. Різниця в роздратуванні органів нюху і смаку у тварин, у яких вони диференційовані, полягає в тому, що рецептори нюху дратуються […]...
6. Нюх в онтогенезі Закладка нюхових клітин відбувається на 11-му тижні внутрішньоутробного життя, і до 8-го місяця вони вже повністю сформовані. Рецептори нюху можуть сприймати роздратування відразу ж після народження. У новонародженого реакція на запах слабшає швидше, ніж у дорослого, внаслідок більш швидкої адаптації нюхових рецепторів. Починаючи з 2-го місяця у дитини можна виробити умовний рефлекс на запах, але […]...
7. Смакова, нюхальна і тактильна сенсорні системи Смаковий аналізатор Рецептори смакового аналізатора розташовані на смакових цибулинах: на сосочках мови, слизовій оболонці ротової порожнини, піднебіння, глотки. Рецептори специфічні до сприйняття смакових відчуттів – кислого, гіркого, солодкого і солоного. На кінчику язика сприймається відчуття солодкого, на корені – гіркого, з боків – кислого і солоного. Подразниками можуть бути тільки розчинні у воді речовини. Збудження […]...
8. Характеристика аналізаторів людини Аналізатором, або сенсорною системою, називають частина нервової системи, що складається зі спеціалізованих сприймають роздратування клітин – рецепторів, а також нервових клітин і зв’язують їх нервових волокон. Аналізатори являють собою системи входу інформації в мозок і аналіз цієї інформації. Робота аналізатора починається з сприйняття рецепторами зовнішньої для мозку хімічної та фізичної енергії, трансформації її в нервові […]...
9. Вплив умов життя на розвиток аналізаторів Розвиток аналізаторів визначається умовами життя. У тварин залежно від умов існування деякі аналізатори досягають високого ступеня розвитку, тоді як інші малорозвинені. Так, наприклад, у собаки особливо тонко розвинена функція нюхового аналізатора відносно органічних речовин тваринного походження, а зоровий аналізатор функціонує слабо, у орла, навпаки, добре функціонує зоровий аналізатор. Збудливість аналізаторів може бути значно підвищена шляхом […]...
10. Адаптація ціни Адаптація ціни – це пристосування ціни до ринкових умов, зміни обставин на цільовому ринку. Адаптація ціни – функціонально, стратегічний і тактичний інструмент управління попитом, забезпечення лояльності споживачів, конкурентоспроможності. Способи адаптації ціни. Фактично адаптація цін може здійснюватися різними способами, включаючи: Націнки або знижки з ціни; зміна умов поставки; узмененіе умов оплати товару; стимулюючий ціноутворення, шляхом надання […]...
11. Механізм утворення смаку Смак відчувається тими ділянками мови, де знаходяться сосочки, тому при дії будь-яких речовин на середину мови смакових відчуттів не виникає. Є чотири види смакових сосочків: ниткоподібні, грибоподібні, желобоватие і листоподібні, їх верхні і бічні поверхні покриті смаковими нирками (див. “Будова, функції та вікові особливості травної системи”). Для того щоб речовина могла подіяти на смаковий рецептор, […]...
12. Смакова сенсорна система Смакова рецепторна система – це складна хеморецептивна система, що здійснює аналіз хімічних подразників, діючих на смакові рецепторні клітини. Смак – це відчуття, що виникає в результаті впливу якої-небудь речовини на рецептори, розташовані на поверхні язика і в слизовій оболонці ротової порожнини. Біологічне значення смакової сенсорної системи полягає в апробації смакових якостей їжі, після чого формуються […]...
13. Послідовні і контрастні відчуття Нюхове відчуття зберігається деякий час після припинення подразнення, потім воно зникає і знову з’являється. Таке хвилеподібний згасання і відновлення відчуттів обумовлює появу послідовних нюхових образів, які впливають на повторні роздратування іншими пахучими речовинами. У мозковому відділі органів смаку також виникають послідовні образи. Послідовні образи обумовлені розвитком нервового процесу в мозкових відділах аналізаторів. Існують також явища […]...
14. Нюховий аналізатор людини Периферичним відділом цього аналізатора є нюховий нейроепітелія. Він має жовтуватий колір і займає площу 2,5-5 см2 у верхній носовій раковині і на носовій перегородці. Слизова оболонка в цих областях потовщена і представлена рецепторними і опорними клітинами. Нюхові рецептори в апікальній частині мають довгий тонкий дендрит, що закінчується булавовидним потовщенням. Від потовщення відходять численні війки, занурені […]...
15. Хеморецептори, будова смакових і нюхових рецепторів Хеморецептори відчувають якість хімічних речовин і збуджуються під впливом хімічних подразників, тому їх так називають. Вони бувають контактними і дистантних. Рецептори, що відчувають смакові якості, називаються контактними, а нюхові – дистантних. Нюх Ніс складається з двох носових порожнин. Нюхові рецептори розташовані між епітеліальними клітинами носової порожнини. Нюх здійснюється не тільки рецепторами. У повітроносних шляхах зустрічається […]...
16. Як людина відчуває запах і смак? Нюх і смак відносяться до п’яти основним нашим почуттям. Завдяки їм ми відчуваємо запахи і відчуваємо насолоду від їжі. Що таке запах і смак? Запах і смак вловлюються хеморецепторами – чутливими нервовими закінченнями – у вигляді мікроскопічних молекул речовини. Коли мова йде про запах, ці молекули, звані, розчинені в повітрі, яким ми дихаємо. Якщо мова […]...
17. Взаємодія аналізаторів При вивченні систем аналізаторів виникає питання, наскільки достовірно відображають реальну дійсність наші відчуття за допомогою органів чуття. У 1840 р І. Мюллер припустив, що органи чуття не можуть служити нам для істинного пізнання навколишнього світу, оскільки всяке роздратування викликає в організмі людини процеси, властиві сприймає органу і не залежні від властивостей подразника. Даний висновок був […]...
18. Компенсаторне підвищення збудливості аналізаторів у сліпих і глухих У сліпих внаслідок вправи значно посилюються тимчасові нервові зв’язки шкірного (дотик), слухового та інших аналізаторів. Сліпі здатні сприймати простір і визначати положення тіла завдяки функції вестибулярних апаратів і пропріоцепторів і синтезу відчутних та слухових сприймань. Особливо велика у сліпих роль дотику і пропріоцепції. Точкова азбука, внаслідок відчутної опуклості точок, дає можливість сліпим опановувати письмовою мовою. […]...
19. Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
20. Смаковий аналізатор людини Периферичний відділ смакового аналізатора розташований у слизовій оболонці ротової порожнини і представлений смаковими рецептор-ними клітинами. Вони зібрані під смакові нирки, що знаходяться в сосочках на поверхні язика. У слизовій оболонці м’якого піднебіння, мигдаликів, задньої стінки глотки, надгортаннике розташовуються поодинокі смакові нирки. Кожна нирка являє собою овальне утворення, що займає всю товщину епітелію і відкривається на […]...
21. Адаптація першокласника до школи Різка зміна соціально-психологічних умов життя дитини, настільки ж різке зростання фізичних, емоційних та інтелектуальних навантажень, безумовно, відбивається на фізичному і психічному стані першокласника. Фактори впливу школи на дитину різноманітні. Це 1) нездатність дитини впоратися з навчальним навантаженням; 2) вороже ставлення педагога; 3) зміна колективу; 4) неприйняття дитини шкільним колективом. Оцінюючи вплив школи на фізичне, неврологічне […]...
22. Адаптація людини Функціональний стан організму У науковому дослідженні організму поняття адаптації є одним з основних. Вироблені в процесі еволюції, механізми адаптації забезпечують існування організму в постійно мінливих умовах навколишнього середовища. Адаптація є властивістю будь-якого живого організму, включаючи, природно, і людини. Оскільки людина є біосоціальних системою і елементом соціальної макросистеми, а не просто живим організмом, тому виділяється три […]...
23. Автоматична діяльність нервових центрів Автоматизм нервових центрів проявляється в ритмічному порушенні нейронів. Його відкрив І. М. Сєченов (1863), який виявив у вирізаному з тіла жаби довгастому мозку ритмічне виникнення струмів дії. По-перше, автоматизм обумовлений головним чином змінами складу крові, що виробляють хімічні подразнення нейронів в певному ритмі і циклі продуктами обміну речовин (метаболітами, гормонами і медіаторами), наприклад подразнення дихального […]...
24. Адаптація до паразитичного способу життя Перехід до паразитичного способу життя відображає адаптивний напрямок еволюційного процесу. Він відкриває організмам, які стали на шлях паразитизму, практично необмежені джерела живлення, які легко використовувати: Кров; Тканинну рідину; Живі клітини господаря. Або ж, у разі проживання в травній трубці: Напівпереварені ферменти господаря; Білки; Жири; Вуглеводи; Амінокислоти; Жирні кислоти; Моносахариди. Проблема розселення паразитів також значною мірою […]...
25. Вплив на кровообіг різних зовнішніх і внутрішніх факторів Кров’яний тиск і розподіл крові в організмі рефлекторно змінюються при подразненні рецепторів, розташованих на зовнішній поверхні тіла (око, вухо, органи смаку, нюху, температурні, дотикові і больові рецептори шкіри). Так, наприклад, біль і холод викликають звуження судин, а тепло – їх розширення. Біль, як і інші емоції, викликає збудження симпатичної нервової системи і збільшення надходження в […]...
26. Аналізатори людини – доповідь Аналізатор – це частина нервової системи, яка сприймає впливу зовнішніх подразників, трансформує їх у нервовий сигнал, передає цей сигнал в мозок і там аналізує його. Кожен аналізатор пов’язаний з будь-яким одним видом сприймається енергії. Будова аналізатора Вчення про аналізатори створено І. П. Павловим. Він вперше розглянув аналізатор як єдину систему, що складається з трьох частин: […]...
27. Адаптація птахів до морських умов У більшості птахів, пристосованих до морського життя, є сольові залози, розташовані у верхній частині черепа. Вони з’єднані протокою з носовою порожниною. Залози функціонують тільки тоді, коли в організмі утворюється надлишок солі. Розчин хлористого натрію виводиться через ніздрі. Оперення птахів ефективно відштовхує воду. Вони змазують пір’я жиром, який виділяється з куприкової залози. Під верхнім шаром пір’я […]...
28. Смак і його роль в організмі Сукупність хеморецепторів, розташованих на мові, в слизовій оболонці порожнини рота, піднебіння, глотки, називається в анатомії смаком. Рецептори сприймають інформацію про хімічний склад їжі, яка обробляється мозком. Основні типи Традиційно виділяють чотири типи смакових відчуттів: Солодкий; Солоний; Кислий; Гіркий. Жителі Японії і Китаю також вироблять п’ятий смак – умами ( “приємний смак”) – відчуття м’ясної білкової […]...
29. Адаптація живих організмів до впливу абіотичних факторів Світло, температура і вологість є найбільш важливими факторами зовнішнього середовища. Ці фактори закономірно змінюються як протягом року і доби, так і у зв’язку з географічної зональністю. До цих факторів організми виявляють зональний і сезонний характер пристосування. Атмосферний тиск, можливо, не відноситься до лімітуючим фактором безпосереднього впливу, але воно має пряме відношення до погоди і клімату. […]...
30. Пороги подразнення (хронаксія і Адеквата) Для кожного рецептора існує поріг роздратування – найменша сила подразника, що викликає збудження. Збудження досягає критичного рівня, при якому виникає відчуття (поріг відчуття). Вельми слабке подразнення не дає відчуттів. Роздратування має бути не нижче деякого критичної межі, а саме – абсолютного порога роздратування. При подальшому збільшенні інтенсивності роздратування рецептора посилюється виникає в останньому збудження. Це […]...
31. Органи чуття людини. Аналізатори Аналізатор – це система, що забезпечує сприйняття, передачу в мозок і аналіз в ньому будь-якого виду інформації (зорової, слуховий, нюхової і т. Д.). Кожен аналізатор складається з периферичного відділу (рецептора), провідникового відділу (нервових шляхів) і центрального відділу (центрів, в яких на основі аналізу даного виду інформації виникає відчуття). Зоровий аналізатор. Більше 90% інформації про навколишній […]...
32. Визначення збудливості центрів спинного мозку Збудливість спинного мозку визначається за тривалістю латентного періоду рефлексу і за величиною рефлекторної реакції. Латентний період рефлексу значно більше, ніж при подразненні нервово-м’язового препарату. Він складається з часу проведення збудження по афферентному шляху, по центральній нервовій системі і по еферентного шляху. При детальних дослідженнях враховується також латентний період рецептора і ефектора. Час проходження збудження по […]...
33. Класифікація рефлексів У сучасній науці такі реакції описують за допомогою декількох класифікацій, по-різному описують їх особливості. Отже, вони бувають наступних видів: Умовні та безумовні – в залежності від того, як вони сформовані. Екстерорецептивні (від “екстра” – зовнішні) – реакції зовнішніх рецепторів шкіри, слуху, нюху і зору. Інтерорецептивні (від “интеро” – всередині) – реакції внутрішніх органів і систем. […]...
34. Подразливість і лабільність рецепторів Подразливість і лабільність рецепторів, нервових шляхів, що проводять аферентні нервові імпульси, і аналізаторів великих півкуль можуть бути визначені порогом подразнення, хронаксіі, адекватний, частотою, угрупованням і амплітудою аферентних імпульсів. Якість відчуття обумовлено насамперед якістю подразника, тобто особливостями специфічної форми руху матерії, діючої на орган почуттів. Воно залежить від адекватності подразника і від його інтенсивності. Перехід енергії […]...
35. Фізіологічні основи інтенсивності та якості відчуття Функції аналізаторів можуть вивчатися в плані фізіології і в плані психології. При цьому слід враховувати єдність фізіологічного і психологічного процесів. При подразненні в рецепторах утворюються хімічні речовини, деполяризуючих мембрани рецепторних клітин, що призводить до виникнення місцевих, генераторних биопотенциалов, які пропорційні логарифму сили подразника. Ці потенціали градуальних і тому не підкоряються правилу “все або нічого”. Вони […]...
36. Засвоєння ритму Найчастіший ритм порогових і надпорогових подразнень, на який дана збудлива тканина відповідає таким же частим ритмом хвиль збудження, відображає її функціональний стан або її лабільність під час діяльності. А. А. Ухтомський створив уявлення про засвоєння ритму (1928), згідно з яким лабільність змінюється весь час у зв’язку з діяльністю. Лабільність під час подразнення може підвищуватися або […]...
37. Орган Корті Орган слуху – кортів орган, що знаходиться в равлику. У ньому розрізняють два типи клітин: опорні й волоскові, що сприймають звукові коливання. Характерна особливість волоскових клітин – наявність на їх вільної поверхні 10-20 волосків. Кортієв орган розташований на основній мембрані, яка містить близько 24 000 поперечних волокон, дуже пружних і слабко один з одним пов’язаних. […]...
38. Провідна система смакових відчуттів Інформація від рецепторів, розташованих в передній частині мови, йде у складі барабанної струни (chorda tympani) гілки сьомого черепномозкових (лицьового) нерва; від рецепторів задньої частини мови – у складі язичної гілки дев’ятого черепномозкових (язикоглоткового) нерва; десятого черепномозкової нерв (вагус) несе інформацію від рецепторів піднебіння і глотки. Перше перемикання смакової інформації відбувається в ядрі одиночного тракту в […]...
39. Регуляція функції серця і кровоносних судин Нервова і гуморальна регуляції функції серця і кровоносних судин є основною причиною нормального стану серцево-судинної системи в цілому. Регуляція симпатичної нервової системи підвищує темп і силу скорочення м’язів, збудливість тканини і проведення збудження по міокарді. А регуляція парасимпатичної нервової системи надає протилежний вплив на перебіг цих чотирьох властивостей міокарда (темп, сила скорочення, збудливість і провідність). […]...
40. Хімічна реакція. Збереження маси Хімічна реакція – це процес, в результаті якого з одних речовин утворюються інші, що відрізняються від них за складом і (або) будовою. Перетворення речовин супроводжується зовнішніми ознаками: утворенням осаду чи газу, зміною кольору, виділенням або поглинанням теплоти, появою запаху та ін. При хімічних реакціях розриваються старі і утворюються нові зв’язки між атомами, при цьому – […]...