Взаємодія і взаємний контроль аналізаторів

Одночасне збудження різних аналізаторів викликає їх взаємодія, що виявляється у взаємному підвищення та зниження збудливості.

Збудливість дотикових рецепторів шкіри кінцівок під впливом освітлення денним світлом підвищується (Н. Е. Введенський, 1879). Сонячне світло змінює збудливість рецепторів шкіри, органів нюху, смаку і слуху (І. В. Годнев, 1882).
Збудливість паличок сітківки знижується при дії шумів середньої та великої гучності, наприклад під час дуже сильного шуму авіаційного мотора збудливість до дії світла палочкового апарату сутінкового зору зменшувалася на 20%, порівняно з вихідною в умовах тиші (С. В. Кравков, 1947). Обтирання шкіри холодною водою підвищує сутінковий зір, а теплою водою – знижує. Освітлення шкіри ультрафіолетовим світлом знижує збудливість паличок сітківки. Збудливість паличок змінюється і при дії умовних подразників. Гострота зору зростає при подразненні рецепторів шкіри холодною водою. Збудливість темноадаптірованного очі до зелено-синім променям при дії тонів і шумів підвищується, а до оранжево-червоним – знижується.

Роздратування рецепторів дотику, пропріоцепторів, органів нюху і смаку також відбивається на збудливості зорового аналізатора. Наприклад, смак цукру знижує частоту злиття мигтіння для зелено-синіх променів і підвищує її для оранжево-червоних. Освітлення очей помітно збільшує гучність чутного звуку (П. П. Лазарєв, 1904). Збудливість слухового аналізатора в темряві знижується.
Збудливість слухового аналізатора змінюється при подразненні рецепторів шкіри, органів нюху і інших, а рецепторів смаку – при одночасному подразненні їжею температурних рецепторів слизової оболонки ротової порожнини.
Кінестезичний аналізатор змінює свою збудливість при подразненні зорового, слухового та інших аналізаторів.

У більшості людей інтенсивний шум гучністю до 116 до (децибел) пригнічує відчуття зубного болю і викликані нею больові рухові і вегетативні реакції, особливо виразно біль пригнічується, коли відсутня занепокоєння або напруга з приводу майбутньої болю. Включення шуму до появи болю діє більш ефективно, ніж під час вже наявного больового відчуття. Після придушення болю слухове знеболення можна підтримувати більш слабким звуком, ніж ють, який застосовувався спочатку. Інтенсивність шуму, що усуває біль, у різних людей неоднакова. У деяких випадках світлове роздратування придушує зубний біль краще, ніж звукове. Больові подразнення шкіри впливають на збудливість слухового аналізатора, помітно зменшуючи розбірливість мови. Біль впливає також на збудливість зорового аналізатора: критична частота злиття мигтіння при больових подразненнях знижується. Збудливість нюхового аналізатора при короткочасних больових подразненнях підвищується, а при тривалих – спочатку збільшується, а потім зменшується.

Зміна збудливості рецепторів та органів чуття при їх взаємодії здійснюється за допомогою вегетативної нервової системи, ретикулярної формації, ядер проміжного мозку і лімбічної системи.
Взаємодія аналізаторів проявляється також в існуванні соощущеній, або синестезій. Наприклад, при дії певних звуків у деяких людей виникають певні зорові образи (фотізми), а при дії зорових подразнень – слухові образи (фонізму). Існують також дотикові, температурні, нюхові і смакові синестезії. Наприклад, звукові роздратування у деяких людей викликають одночасно смакові і осязательно-температурні відчуття.

Описані випадки взаємодії аналізаторів можуть бути обумовлені переходом збудження з аферентних шляхів одного аналізатора на аферентні шляху іншого аналізатора. Наприклад, в області четверохолміем і колінчастих тіл можлива іррадіація порушення зі зорових шляхів на слухові, і навпаки. Проте взаємодія здійснюється головним чином у великих півкулях, в мозкових відділах аналізаторів.

Завдяки одночасному роздратуванню різних аналізаторів здійснюється їх взаємний контроль. Наприклад, подразнення рецепторів дотику дозволяє контролювати зорові сприйняття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Взаємодія і взаємний контроль аналізаторів