Фізіологічні основи інтенсивності та якості відчуття

Related posts:

1. Відчуття та їх анатомо-фізіологічні механізми Життєдіяльність людини передбачає активне дослідження об’єктивних закономірностей навколишньої дійсності. Пізнання світу, побудова образу цього світу необхідні для повноцінної орієнтації в ньому, для досягнення людиною власних цілей. Знання навколишнього світу входить у всі сфери діяльності людини і основні форми його активності. У пізнанні прийнято виділяти два рівні: чуттєвий і раціональний. До першого рівня відноситься пізнання за […]...
2. Подразливість і лабільність рецепторів Подразливість і лабільність рецепторів, нервових шляхів, що проводять аферентні нервові імпульси, і аналізаторів великих півкуль можуть бути визначені порогом подразнення, хронаксіі, адекватний, частотою, угрупованням і амплітудою аферентних імпульсів. Якість відчуття обумовлено насамперед якістю подразника, тобто особливостями специфічної форми руху матерії, діючої на орган почуттів. Воно залежить від адекватності подразника і від його інтенсивності. Перехід енергії […]...
3. Пороги подразнення (хронаксія і Адеквата) Для кожного рецептора існує поріг роздратування – найменша сила подразника, що викликає збудження. Збудження досягає критичного рівня, при якому виникає відчуття (поріг відчуття). Вельми слабке подразнення не дає відчуттів. Роздратування має бути не нижче деякого критичної межі, а саме – абсолютного порога роздратування. При подальшому збільшенні інтенсивності роздратування рецептора посилюється виникає в останньому збудження. Це […]...
4. Фізіологічні основи праці Праця необхідна для оптимального протікання біологічних процесів в організмі, отже, має великий вплив на здоров’я. Фізична праця характеризується тяжкістю і пов’язаний з виконанням статичної та динамічної роботи, а розумовий пов’язаний з напруженістю на тлі статичної напруги. В основі фізичної та розумової праці лежать одні й ті ж центральні механізми. Фізична праця відрізняється великою витратою енергії, […]...
5. Послідовні і контрастні відчуття Нюхове відчуття зберігається деякий час після припинення подразнення, потім воно зникає і знову з’являється. Таке хвилеподібний згасання і відновлення відчуттів обумовлює появу послідовних нюхових образів, які впливають на повторні роздратування іншими пахучими речовинами. У мозковому відділі органів смаку також виникають послідовні образи. Послідовні образи обумовлені розвитком нервового процесу в мозкових відділах аналізаторів. Існують також явища […]...
6. Анатомо-фізіологічні основи мови Функція мови здійснюється координованої діяльністю всієї нервової системи, але в корі мозку людини є особливі області, які спеціально беруть участь у виконанні мовної функції. У вищих тварин ці області в порівнянні з людиною значно менше і не диференційовані, так як у них немає функції мови. Ці утворення є новими, пізніше інших розвиваються в філогенезі і […]...
7. Закони роздратування. Параметри збудливості Реакція клітин, тканин на подразник визначається законами роздратування 1. Закон “все або нічого”: При допорогових подразненнях клітини, тканини відповідної реакції не виникає. При порогової силі подразника розвивається максимальна відповідна реакція, тому збільшення сили подразнення вище порогової не супроводжується її посиленням. Відповідно до цього закону реагує на подразнення одиночне нервове і м’язове волокно, серцевий м’яз. 2. […]...
8. Навіщо людині відчуття дотику? Дотик – одне з основних почуттів людини. Воно дозволяє нам відчувати не тільки фізичний дотик, але також тепло, холод і біль. Що таке дотик? Завдяки дотику ми можемо розрізнити, до чого доторкнулися: до чогось легкого або важкого, жорсткого або м’якого, холодного чи гарячого, сухого або вологого, нерухомому або рухомому. Після аналізу всієї різноманітності отриманих відомостей […]...
9. Проблема болю Особливе значення для збереження життя мають больові відчуття. Біль – показник порушення нормальних процесів, сигнал небезпеки, що викликає спеціальні захисні реакції (скорочення поперечно мускулатури, зрушення дихання, кровообігу і т. д.), що забезпечують збереження даного індивіда і виду. Однак сильне (шкідливу), а також тривале дію “больового” подразника, хронічне подразнення больових аналізаторів перетворюють захисну реакцію організму в […]...
10. Фізіологічні системи Регуляція тепловіддачі забезпечується терморегуляторного механізмами за рахунок використання ефекторних органів, що належать до різних фізіологічних систем. Тепловіддача йде за рахунок відомих фізичних процесів: випромінювання, випаровування, конвекції і теплопроведення. А інтенсивність цих процесів регулюється через фізіологічні механізми: кровообігу, потовиділення, дихання, тонус гладких м’язів шкіри, що змінюють шкірний рельєф. Кровообіг втягується в регуляцію тепловіддачі через терморегуляторні центри […]...
11. Анатомічні та фізіологічні особливості вегетативної нервової системи Вперше поняття “вегетативна нервова система” було введено в 1801 р французьким лікарем Беша. Цей відділ ЦНС забезпечує екстраорганние і внутріорганную регуляцію функцій організму і включає в себе три компоненти: 1) симпатичний; 2) парасимпатичний; 3) метасімпатіческой. Вегетативна нервова система має низку анатомічних і фізіологічних особливостей, які визначають механізми її роботи. Анатомічні властивості 1. Трикомпонентний осередкове розташування […]...
12. Роздратування і збудження У минулому столітті було виявлено, що за певних умов одиночне порогове роздратування і одиночне максимальне роздратування м’язи серця викликають однакові по висоті і силі скорочення серця та однакові по висоті і швидкості поширення біоелектричні струми. Надалі було висунуто уявлення про те, що не тільки серце, а й кожне окреме нервове волокно або окреме м’язове волокно […]...
13. Аналізатори людського організму Питання 1. Чим аналізатор відрізняється від органу чуття? Органи почуттів є лише початковою ланкою сприйняття. Оптика нашого ока фокусує зображення на зорові рецептори сітківки ока. Вухо перетворює звукові коливання в механічні коливання рідини внутрішнього вуха, які уловлюються слуховими рецепторами. У будь-якому випадку аналіз зовнішніх подій і внутрішніх відчуттів починається з подразнення рецепторів – чутливих нервових […]...
14. Аналізатори людини – доповідь Аналізатор – це частина нервової системи, яка сприймає впливу зовнішніх подразників, трансформує їх у нервовий сигнал, передає цей сигнал в мозок і там аналізує його. Кожен аналізатор пов’язаний з будь-яким одним видом сприймається енергії. Будова аналізатора Вчення про аналізатори створено І. П. Павловим. Він вперше розглянув аналізатор як єдину систему, що складається з трьох частин: […]...
15. Конвергенція аферентних систем Істотна роль у взаємодії аферентних систем і в передачі аферентних імпульсів на моторні нейрони належить конвергенції, в результаті якої імпульси з різних рецепторів передаються на один і той же нейрон або обмежену групу нейронів. Наприклад, на моторні нейрони спинного мозку конвергируют аферентні імпульси з рецепторів шкіри, пропріоцепторів і інтероцепторов. Особливо велика конвергенція в утвореннях мозкового […]...
16. Взаємодія і взаємний контроль аналізаторів Одночасне збудження різних аналізаторів викликає їх взаємодія, що виявляється у взаємному підвищення та зниження збудливості. Збудливість дотикових рецепторів шкіри кінцівок під впливом освітлення денним світлом підвищується (Н. Е. Введенський, 1879). Сонячне світло змінює збудливість рецепторів шкіри, органів нюху, смаку і слуху (І. В. Годнев, 1882). Збудливість паличок сітківки знижується при дії шумів середньої та великої […]...
17. Закон градієнта подразнення (акомодація) У 1848 р. Дюбуа-Реймон виявив, що якщо через нерв або будь-яку іншу тканину проходить постійний електричний струм порогової сили і сила цього струму протягом значного відрізку часу не змінюється, то такий струм при своєму проходженні не викликає збудження тканини. Збудження виникає тільки в тому випадку, якщо сила електричного подразника швидко наростає або спадає. При дуже […]...
18. Чим відрізняється відчуття від сприйняття З народження ми пізнаємо світ на всіх рівнях: сприймаючи його через органи чуття, вдихаючи, оглядаючи, пробуючи, усвідомлюючи, осмислюючи тощо. Психологи визнають, що ці природні процеси дуже багатопланові і навіть підрозділяють їх на поняття “відчуття” і “сприйняття”. Виявляється, дані терміни наука не вважає ідентичними. Чим же відрізняється відчуття від сприйняття? Спробуємо розібратися. Що таке відчуття і […]...
19. Автоматична діяльність нервових центрів Автоматизм нервових центрів проявляється в ритмічному порушенні нейронів. Його відкрив І. М. Сєченов (1863), який виявив у вирізаному з тіла жаби довгастому мозку ритмічне виникнення струмів дії. По-перше, автоматизм обумовлений головним чином змінами складу крові, що виробляють хімічні подразнення нейронів в певному ритмі і циклі продуктами обміну речовин (метаболітами, гормонами і медіаторами), наприклад подразнення дихального […]...
20. Фізіологічні механізми вправи У першій стадії відбувається врабативаніе. Збудження широко іррадіює, що призводить до зайвих рухів і вегетативним рефлексам, які супроводжуються надмірною проприоцептивной і интероцептивной импульсацией. У результаті на тлі низького рівня працездатності і лабільності нейронів великих півкуль в руховому аналізаторі відбувається перехід збудження в гальмування, яке припиняє роботу. У другій стадії в результаті багаторазового повторення рухів підвищується […]...
21. Пропріоцептивні відчуття Почуття положення тіла (Пропріоцептивні відчуття) складається з реєстрації статичного положення (усвідомлене сприйняття різних частин тіла по відношенню один до одного) і відчуття швидкості руху (кинестезия, або динамічна проприоцепция). – Для визначення статичного і динамічного положення тіла необхідна інформація про ступінь згинання всіх суста- Вов у всіх напрямках і про швидкість цих змін. Цю функцію виконують […]...
22. Порівняльно-фізіологічні та вікові особливості збудливості нервів і м’язів Н. Е. Введенський (1886) припускав, що чим вище рівень розвитку живої тканини в філогенезі, тим швидше виникає в ній збудження при пороговому роздратуванні. Це підтвердилося в дослідах з визначенням тривалості корисного часу. У процесі еволюції тканини стають все більш бистрореагірующій. Чим вище розвиток тканини, тим коротше її корисний час. Наприклад, корисний час гладкою м’язи шлунка […]...
23. Усереднення інтенсивності Що ми бачимо, сприймаємо світло? Експерименти показують, що рецептори людського ока реєструють НЕ напруженість електричного поля E світлової хвилі, а інтенсивність світла I, яка пропорційна квадрату напруженості: I ~ E2. Крім того, нашому оку властива деяка інерційність. Саме, якщо що-небудь коливається або миготить частіше десяти разів на секунду (тобто v> 10Гц), то око не встигає […]...
24. Реципрокні (зв’язані) відносини збудження і гальмування в центральній нервовій системі Вперше Л. А. Спіро (1876) виявив на спинномозкової жабі, що роздратування шкіри на задній лапці викликає її згинання та гальмування згинання або розгинання на протилежній стороні. Н. А. Миславський (1887) відкрив, що кора великих півкуль одночасно збуджує нервовий центр розширення зіниці і гальмує тонус нервового центру, звужує зіницю. Ч. Шеррингтон (1894) довів, що збудження центрів […]...
25. Характеристика аналізаторів людини Аналізатором, або сенсорною системою, називають частина нервової системи, що складається зі спеціалізованих сприймають роздратування клітин – рецепторів, а також нервових клітин і зв’язують їх нервових волокон. Аналізатори являють собою системи входу інформації в мозок і аналіз цієї інформації. Робота аналізатора починається з сприйняття рецепторами зовнішньої для мозку хімічної та фізичної енергії, трансформації її в нервові […]...
26. Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів В основі психіки людини лежать сенсорно-перцептивні процеси, що забезпечують відображення і сприйняття впливів навколишньої дійсності (відчуття, сприйняття, уявлення і уява). Сутність і особливості відчуттів Відчуття являє собою початкову сходинку пізнання людиною навколишнього світу. Згідно діалектико-матеріалістичної теорії відображення відчуття є безпосередній зв’язок свідомості із зовнішнім світом, перетворення енергії зовнішнього роздратування в факт свідомості. Відчуття – це […]...
27. Взаємодія аналізаторів При вивченні систем аналізаторів виникає питання, наскільки достовірно відображають реальну дійсність наші відчуття за допомогою органів чуття. У 1840 р І. Мюллер припустив, що органи чуття не можуть служити нам для істинного пізнання навколишнього світу, оскільки всяке роздратування викликає в організмі людини процеси, властиві сприймає органу і не залежні від властивостей подразника. Даний висновок був […]...
28. Фізіологічні механізми старіння Старіння – це загасаюче самовідновлення. У ході онтогенезу відбуваються процеси самооновлення цитоплазми. На ранніх етапах онтогенезу процеси синтезу переважають над процесами розпаду. Після певної фази стійкого взаємини процеси розпаду в старості починають переважати над синтезом. У тканинах білки складають 10-20%, а вуглеводи і жири тільки 1-5%. Структурна основа білка – амінокислоти, їх відомо 20. З’єднуючись […]...
29. Фізіологічні розчини Фізіологічними розчинами називаються штучні розчини, що містять деякі мінеральні речовини приблизно в тій же концентрації, в якій вони знаходяться в плазмі крові. Ці ізотонічні розчини мають однакове з кров’ю осмотичний тиск. Фізіологічне значення має не тільки загальна концентрація іонів, але і співвідношення концентрації окремих іонів в розчині. Ізотонічні розчини NaCl не можуть вважатися цілком фізіологічними, […]...
30. Адаптація нюхового і смакового аналізаторів Нюховий аналізатор швидко адаптується до певного запаху. Інші запахи в цей час продовжують діяти. На цій підставі було припущено існування різних рецепторних клітин для кожного запаху. Згідно з іншим припущенням, різноманітність нюхових відчуттів залежить від змішаного роздратування різних рецепторів у різних поєднаннях. При тривалому роздратуванні пахучою речовиною однієї половини носа адаптація наступає і на протилежній […]...
31. Що таке аналізатори Аналізаторами називаються функціональні об’єднання структур периферичної та центральної нервової системи (рецептори, нерви, провідники, області кори головного мозку), що забезпечують сприйняття і аналіз змін у навколишньому і у внутрішньому середовищі і формують специфічні відчуття. Виділяють зовнішні (екстероцептивні – зоровий, слуховий, тактильний і ін.) І внутрішні (проприоцептивні, интероцептивні) аналізатори. У кожному аналізаторі є три відділу – периферичний […]...
32. Молекулярні основи життя Жива речовина, як і взагалі будь-яка речовина, складається з атомів. Для проведення біологічних досліджень на сучасному рівні необхідно знати будову і властивості атомів. Ще кілька років тому біологи не могли і мріяти про таку тонку проникненні в механізм деяких хімічних процесів, яке стало можливим завдяки успіхам атомної фізики. У наші дні вивчення молекулярної організації живих […]...
33. Аналізатори людини Відчуття. Будова і функції аналізаторів. Довгий час вважалося, що навколишній світ ми пізнаємо тільки за допомогою органів чуття: очі бачимо, унтами чуємо, мовою відчуваємо смак, носом відчуваємо запахи, шкірою – шорсткість, тиск, температуру. Насправді органи чуття є лише початковою ланкою сприйняття. Оптика нашого ока фокусує зображення на зорові рецептори сітківки ока. Вухо перетворює звукові коливання […]...
34. Вроджені (безумовні) і набуті (умовні) рефлекси І. П. Павлов запропонував ділити рефлекси на дві групи: безумовні і умовні. Рефлекси, що існують вже при народженні, називаються безумовними, або інстинктами. Наприклад, тільки що народжений щеня смокче, вилупилося з яйця курча клює. Умовні рефлекси засновані на освіті у вищому відділі нервової системи тимчасових нервових зв’язків. Вони купуються протягом життя шляхом навчання в певних умовах. […]...
35. Просвіт дихальних шляхів Серед рефлексів, що регулюють просвіт дихальних шляхів або силу скорочення дихальних м’язів, є рефлекс на зниження тиску у верхніх дихальних шляхах, який проявляється скороченням м’язів, які розширюють дихальні шляхи або перешкоджають їх закриття. При зниженні тиску в носових ходах і горлі рефлекторно скорочуються м’язи крил носа і м’язи рота, що зміщують мова вентрально, наперед (підборіддя-мовний […]...
36. Види умовних рефлексів Для утворення умовних рефлексів необхідно, щоб: дія умовного подразника збігалося у часі з дією подразника, що викликає безумовний рефлекс; умовний подразник був фізіологічно більш слабким, ніж безумовний; дію умовного подразника передувало дії безумовного. Умовний рефлекс може здійснюватися тільки при нормальному стані кори головного мозку і при відсутності сторонніх подразників. Умовний рефлекс характеризується наступними ознаками: він […]...
37. Вісцеральний біль Вісцеральний біль характеризується тим, що її джерело знаходиться у внутрішніх органах. Є велика різниця в больової чутливості різних внутрішніх органів і навіть різних структур одного і того ж органу. Висока чутливість відзначається у великих і дрібних артеріальних судин. Особливо болючі парієтальних очеревина і корінь брижі. Сильний біль виникає при швидкому і сильному розтягуванні порожнистих органів. […]...
38. Фізіологічні потреби людини Потреба в кисні, сні, заняттях любов’ю, їжі, випорожнення кишечника, іншими словами, все те, що є самими базовими потребами людини, відноситься до фізіологічних потреб. Що відноситься до фізіологічним потребам, або піраміда Маслоу Багато з нас чули про ієрархію потреб великого вченого Абрахама Маслоу. Згідно з його вченням, всі бажання, вимоги людини можна розділити на: Прості (нижчі); […]...
39. Взаємодія відчуттів Інтенсивність відчуттів залежить не тільки від сили подразника і рівня адаптації рецептора, а й від подразнень, що впливають в даний момент на інші органи чуття. Зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів чуття називається взаємодією відчуттів. Дослідження, проведені С. В. Кравковим, показали, що жоден орган почуттів не може працювати, не надаючи впливу на функціонування […]...
40. Вплив умов життя на розвиток аналізаторів Розвиток аналізаторів визначається умовами життя. У тварин залежно від умов існування деякі аналізатори досягають високого ступеня розвитку, тоді як інші малорозвинені. Так, наприклад, у собаки особливо тонко розвинена функція нюхового аналізатора відносно органічних речовин тваринного походження, а зоровий аналізатор функціонує слабо, у орла, навпаки, добре функціонує зоровий аналізатор. Збудливість аналізаторів може бути значно підвищена шляхом […]...