Внутрішня норма прибутковості: визначення

Що таке внутрішня норма прибутковості?

Внутрішня норма прибутковості (внутрішній коефіцієнт окупності, Internal Rate of Return – IRR) – норма прибутку, породжена інвестицією, при якій чиста поточна вартість інвестиції дорівнює нулю.

Інше визначення – IRR – це така ставка дисконту, при якій дисконтовані доходи від проекту рівні інвестиційних витрат.

Внутрішня норма прибутковості визначає максимально прийнятну ставку дисконту, при якій можна інвестувати кошти без будь-яких втрат для власника.

Економічний сенс IRR-показника полягає в тому, що він визначає очікувану норму дохідності або максимально допустимий рівень інвестиційних витрат в передбачуваний проект. Після розрахунку цього показника інвестор або схвалює проект, або відхиляє.

Назва даного коефіцієнта пов’язане з тим, що ВНД повністю визначається внутрішніми властивостями проекту, без використання зовнішніх параметрів, наприклад, таких, як задана ставка дисконтування.

Формула IRR

Для розрахунку внутрішньої норми прибутковості прийнято використовувати спеціальні економічні формули, за якими можна обчислити значення IRR. Разом:

Якщо значення IRR вище або дорівнює вартості капіталу, то проект приймається,

Якщо значення IRR менше вартості капіталу, то проект відхиляється.

Внутрішня норма прибутковості визначається як норма прибутку, при якій чиста поточна вартість інвестиції дорівнює нулю.

Внутрішній коефіцієнт окупності характеризує ефективність інвестиції в відносних значеннях.

Таким чином, IRR служить “бар’єрним показником”: якщо вартість капіталу вище чення IRR, то проект не буде вважатися таким, що може забезпечити необхідний повернення і віддачу грошей, отже, його слід відхилити.

Висновок: ВНД – це “решето” відсіває невигідні проекти.

Переваги та недоліки ВНД

Перевага показника внутрішньої норми прибутковості в тому, що крім визначення рівня рентабельності інвестиції, є можливість порівняти проекти різного масштабу і різної тривалості.

Недоліки IRR

Не враховує рівень реінвестицій. При розрахунках ВНД за замовчуванням передбачається, що позитивні грошові потоки реінвестуються за ставкою, що дорівнює внутрішній нормі прибутковості. Однак підприємство не володіє щорічно інвестиційними можливостями, які забезпечують необхідну рентабельність. У даній ситуації ефект від інвестицій виходить завищеною.

Чи не показує результат інвестиції в абсолютному значенні. Немає можливості визначити, скільки інвестиція принесе грошей в абсолютних значеннях (рублях, доларах).

Є ризик неправильного розрахунку при знакозмінних потоках або може розраховуватися кілька значень IRR.

Яка користь від застосування показника ВНД?

Показник IRR може служити основою для ранжирування проектів за ступенем вигідності, навіть якщо вихідні параметри порівнюваних проектів рівні, а саме:

    Мають однакову суму інвестицій; Схожі однаковою тривалістю розрахункового періоду; Ідентичні за рівнем ризику. Внутрішня норма прибутковості може бути використана також: Для економічної оцінки проектних рішень; Для оцінки ступеня стійкості інвестиційних проектів; Щоб учасники проекту могли встановити норму дисконту за даними про ВНД альтернативних напрямків вкладення ними власних коштів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Внутрішня норма прибутковості: визначення