Венчурне інвестування: визначення
Венчурне інвестування – інвестування в ризиковані проекти. Наприклад інвестиція в технологічні проекти або інтернет стартапи є венчурної. Venture в перекладі з англійської означає “ризик”, тому будь-яка ризикована інвестиція є венчурної.
Батьківщиною венчурного інвестування прийнято вважати США. Тож не дивно, що перші венчурні інвестиції були зроблені в високотехнологічні компанії, адже венчурні інвестиції є дітищем Силіконової долини. Венчурний бізнес є порівняно новим терміном для вітчизняної економічної практики, незважаючи на те, що проблема розвитку венчурного інвестування розглядалася вченими ще в середині з 80-х. В умовах сьогоднішнього дня в країні важливим завданням є пошук нетрадиційних шляхів інвестування нових розробок. Одним з можливих напрямків вирішення цієї проблеми може бути розвиток венчурної індустрії. Світовий досвід свідчить, що країни, які послідовно забезпечують безперервний і якісний трансферт наукових знань в нові технології та продукти, отримують значні переваги в забезпеченні стійких темпів прогресивного економічного розвитку. У свою чергу інноваційний розвиток передбачає залучення венчурного капіталу як необхідної атрибута. Венчурний капітал за певних умов може стати ефективним джерелом фінансового забезпечення наукових розробок і перетворення їх в конкурентоспроможний продукт. Венчурний капітал не просто тісно пов’язаний з інноваціями. Він є, в основному, критичним і основним фактором в інноваційному процесі. Технологічні революції, які призвели до трансформації цілих галузей економіки, очолювалися фірмами з підтримкою венчурним капіталом. Наприклад, були профінансовані венчурним капіталом великі компанії, що йшли попереду кожного сучасного покоління комп’ютерних технологій (пк, програми та ін.). Взагалі, Ринок венчурного капіталу прийнято ділити на формальний (інституційний) і неформальний сектори. Більш того, інституційний сектор представлений в основному фондами венчурного капіталу, а інший – неформальний – індивідуальними інвесторами. Суб’єктами ринку венчкапітала (Venture Capital англійською) є: 1) інвестори венчурного капіталу – юр – і фіз – особи, які надають фінансові кошти для ризикових вкладень в компанії; 2) компанії венчурного капіталу – ті, що управляють коштами, отриманими від інвесторів і розміщують їх в різні інноваційні проекти; 3) реципієнти ризикового капіталу – компанії, які фінансуються венчурним капіталом. Венчурні підприємці виступають в ролі посередників між інвесторами і реципієнтами ризикового капіталу. Неодмінною умовою вкладень є наявність інноваційної ідеї і ефективного менеджменту. Діяльність венчурного підприємця відбувається за замкнутою схемою: збір коштів інвесторів – пошук відповідних компаній і інвестиції в них – формування доданої вартості компанії – вихід з компанії і повернення грошей інвесторам. До основних принципів венчурного фінансування слід віднести: диверсифікацію ризику між основними партнерами на основі широкого залучення зовнішніх інвесторів, поетапність фінансування, опосередкована участь в капіталі стартових компаній, надання консалтингових послуг. З огляду на існуючий ризик необхідно усвідомлювати, що раціонально використовувати венчурне фінансування можна тільки в тому випадку, якщо вся очікувана прибутковість даного бізнесу досить висока (більше 30%). Звичайно, іноді буває, що встановлюють такі середні значення очікуваної прибутковості в залежності від напрямку інвестування: венчурні програми – 30%, нова продукція – 30%, розширення функціонуючого бізнесу – 15%, традиційна технологія – 10%.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)