Різновиди планування ринкового господарства
У ринковому господарстві поширені і різні типи планування: на рівні окремих компаній, регіонів і навіть всієї економіки загалом. Програми заключного виду створюються державою.
Держ фінансової програмою називається комплекс ланцюжка цілей, принципових для становлення господарства держави, також сукупність засобів їх досягнення у встановлені терміни. Дослідження і втілення цих програм називається муніципальним фінансовим програмуванням.
Програми бувають звичайні і надзвичайні. Надзвичайні програми розробляються і виконуються в період критичних ситуацій (наприклад, при стихійних лихах). Деякі з цих програм вважаються превентивними, тобто покликаними попередити майбутні небажані наслідки. За час дії муніципальні програми поділяються на короткострокові, середньострокові і довгострокові. Особливе місце серед муніципальних програм традиційно займають муніципальні програми націоналізації і приватизації. Рівень муніципального програмування в різних державах різний, хоча саме казенне програмування економіки присутній практично у всіх державах з ринковою економікою.
Таким чином, в що йдуть в ногу з часом капіталістичних державах уряд інтенсивно втручається в економіку, постаравшись вплинути в залежності від потреби на обстановку на якомусь ринку (виробництва, обміну, праці і т. д.).
Більш розвинений механізм державного регулювання економіки
Такий механізм сформувався в державах Західної Європи. Особливо істотну роль казенне регулювання економіки грає в державах, що розвиваються, які роблять вільну національну економіку, і в колишніх соціалістичних країнах, які виконують перехід від планового господарства до ринкового.
Незважаючи на явну ефективність державного регулювання економіки, навик майже всіх держав доводить, що подібне втручання не може бути повним – економіку неможливо тримати в повному підпорядкуванні у країни. Ось чому головний принцип державного регулювання економіки нерідко виражається фразою “не завадило ринку”. У фінансовій ситуації мається величезна кількість зразків, коли уряд, сподіваючись тільки на адміністративні методи управління економікою, не тільки було не в змозі вирішити насущні проблеми, а й сприяло їх збільшенню.
Якщо поглянути під іншим кутом, уряд зобов’язаний виконувати міру і в застосуванні фінансових способів регулювання ринку, так як деякі з них, наприклад податкова або валютна політика, за потужністю власного впливу на економіку повністю можуть бути порівнянні з централізованим плануванням.
Напрямки державної економічної роботи
Головні напрямки його фінансової роботи можуть бути зведені до наступних:
- Дослідження, прийняття та організація виконання ринкового законодавства (правової бази ринку); Обеспечивание збереження ринкового пристосування і створення умов для його нормальної роботи, згладжування структурних і регіональних диспропорцій в економіці, організація екологічно безпечного виробництва; Гарантоване втілення об’єктивного розподілу заробітків.
Прогресивний ринок пред’являє до фінансової діяльності країни досить суворі і спеціальні вимоги. Усюди, де робота країни підходить даним вимогам, вона сприяє зміцненню ринкового механізму, поліпшення стану державних фінансів і забезпеченню соціально-економічних прав членів спільноти.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)