Планова і ринкова економіки
Поняття, особливості та види планової економіки
Під плановою економікою прийнято розуміти таку форму економічного устрою, при якій засоби виробництва знаходяться переважно в руках держави, а спеціально створений державний орган регулює величину і асортимент виробництва, визначаючи рівень цін і величину заробітних плат. Подібна система заснована на повному або частковому запереченні приватної власності. Як правило, вона протиставляє себе ринковій економіці.
Основною перевагою планової економіки вважається практично повна відсутність безробіття і вкрай низький рівень інфляції. Для неї характерна менша ступінь соціального розшарування. Крім того, реалізація планової моделі економіки дозволяє забезпечити концентрацію всіх ресурсів на виробництві певної продукції, що набуває особливої актуальності в кризові періоди.
Нездатність планової економіки до оперативного реагування на суспільні потреби здатна привести до дефіциту товарів і послуг. Крім того, вона є основою прийняття невірних інвестиційних і виробничих рішень. Низька ступінь стимулювання товаровиробників обмежує можливості ефективного використання наявних ресурсів і перешкоджає інноваціям і розширенню виробництва. Труднощі з своєчасною заміною застарілого обладнання служать не дозволяють своєчасно виконувати виробничі плани.
У сучасній науці планову економіку прийнято розділяти на два види:
- Демократична планова економіка; Командна планова економіка.
Для планової економіки демократичного типу характерно переважання державної власності на економічні ресурси. У той же час допускається наявність приватної власності на ресурси. Саме планування носить узагальнений характер і не передбачає необхідності детальної розробки економічний показників. Виконання подібних планів вважається обов’язковим лише для державних організацій і підприємств, для інших учасників ринку подібного роду проекти мають рекомендаційний характер.
Під командної планової економікою розуміється більш жорстка економічна модель, заснована на централізованому директивному плануванні. В рамках даної моделі проводиться розробка безлічі економічних показників, які охоплюють практично всі сфери діяльності. Самі ж плани вважаються обов’язковими для виконання всіма організаціями і підприємствами.
Сутність економіки ринкового типу
Ринкова економіка (або економіка ринкового типу) являє собою особливу форму організації господарства, при якій виробники і споживачі вирішують основні проблеми економіки за допомогою взаємодії один з одним на основі ринкового механізму. Це особлива економічна система, в якій взаємодія споживачів і індивідуальних підприємців забезпечується за допомогою ринку, в рамках якого, за допомогою попиту і пропозиції, системи цін, прибутків і збитків, вони вирішують що, як і для кого виробляти.
Базовими характеристиками ринкової економіки, що відображають її сутність, є:
- Різноманіття форм власності; Свобода підприємництва; Ринкове ціноутворення; Обмеження втручання держави в господарську діяльність; Розвитку конкуренція на ринку; Привласнення додаткової вартості.
В основі економіки ринкового типу лежить ринкова саморегуляція. Вона передбачає, що дії учасників економічної системи координуються безпосередньо на рівні законодавчої і судової влади. Виконавча ж влада чинить на них опосередкований вплив. Безпосередньо координація економічної діяльності спирається на механізм купівлі-продажу.
В рамках ринкової економіки структура товарного розподілу визначається рішеннями самих покупців і постачальників. Основна роль в господарсько-економічної діяльності відводиться ринку і його механізмів. Взаємодія суб’єктів ринку регулюється договірними відносинами між господарюючими суб’єктами. Самі ж господарські зв’язки свідомо встановлюються індивідами, які діють у власних інтересах. У більшості випадків вони є двосторонніми і гнучкими.
Порівняння планової та ринкової економіки
Планову і ринкову економіку слід розглядати як дві ланки одного ланцюга розвитку макроекономічного процесу. Тому їх доцільно розглядати не окремо, а в порівнянні один з одним.
Основною відмінністю між економікою планового і ринкового типів виступає механізм функціонування ринку. Для планової економіки характерна відсутність механізму вільного формування попиту і пропозиції. У ринковій же економіці він, навпаки, присутній і є основою її економічного розвитку.
Крім цього, істотні відмінності спостерігаються в формах власності і ступеня втручання держави в економіку. Основою планової економіки виступає громадська власність (державна, муніципальна і власність громадських організацій), а фундаментом ринкової економіки є приватна власність. У першому випадку відзначається активне втручання держави в економіку і її регулювання, в другому ж випадку першорядна роль відводиться ринку, який сам може вирішити більшість своїх проблем.
Дані фактори зумовлює інші відмінності між двома типами господарських систем. Вони стосуються ринкової конкуренції, механізмів формування попиту і пропозиції, ступеня соціальної орієнтації підприємства, рівня залученості в економічні процеси держави та ін.
Для забезпечення ефективного економічного розвитку країни риси планової та ринкової економіки повинні доповнювати і підтримувати один одного, вбираючи в себе найкраще, що в них є. На практиці планова і ринкова економіки можуть існувати пліч-о-пліч один з одним. При їх одночасному функціонуванні спостерігається переважання якоїсь однієї моделі господарювання, в той же час включає в себе елементи інший.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)