Основні економіки
Основні економіки – це сукупність економічних систем, залежних друг від друга економічних елементів, які формують певну цілісність, економічну структуру суспільства, єдність відносин, які складаються з приводу виготовлення, розподілу, обміну та використання економічних благ.
Системи економіки, їх мета, проблеми, напрямки
Застосування ресурсів для задоволення різноманітних потреб підпорядковується цілям економіки, які переслідують у власній економічній діяльності суб’єкти відносин в економіці.
Економічною метою кінцевого споживача вважається максимізація задоволення різноманітних потреб.
Економічною метою компанії виступає максимізація доходів або ж мінімізація виробничих витрат.
Основна мета економіки сучасного суспільства не одна, їх кілька: підйом економіки, збільшення виробничої ефективності, повна зайнятість, а ще стабільність соціально-економічного плану.
Основна проблема економіки: для Кого, Як і Що робити.
Дані системи діляться по тому, як в них вирішуються основні завдання економіки:
- Форма власності на матеріальні ресурси виробництва; Метод управління та координації економічної діяльності,
Дуже умовно можна виділити основні напрямки економіки: традиційна, централізована (командно-адміністративна) і ринкова модель економіки.
Традиційна система економіки
Традиційна економіка грунтується на традиціях, які передаються від покоління до покоління. Дані традиції визначають, які послуги і товари виробляти, для кого і в який спосіб. Перелік благ, виробнича технологія і розподіл грунтуються на звичаях даної держави. Ролі в економіці членів суспільства встановлюються, виходячи з спадковості і кастової приналежності.
Даний тип економіки спостерігається сьогодні в деяких малорозвинених державах, в яких технічний прогрес потрапляє з величезними труднощами, тому як він, як правило, руйнує усталені в цих державах звичаї і традиції.
Основні риси економіки традиційного типу:
- Мале розвиток виробничої техніки і технологій. Велика частка ручної праці в усіх економічних галузях. Малозначна роль в традиційній економічній системі підприємництва, включаючи мале, при постійному збільшенні масштабу діяльності великих організацій. Переважання в усіх галузях життєдіяльності суспільства звичаїв і традицій.
Ринкова система економіки
Основні поняття економіки ринкової:
- Приватна власність. Вільний підприємницький вибір. Конкуренція. Опора на систему ринку. Обмежена роль уряду.
Ринкову економічну систему можна характеризувати приватною власністю на ресурси і застосуванням системи цін і ринків для координації економічної діяльності та управління нею. Для кого, як і що робити визначає ринок через механізм пропозиції і попиту.
У капіталістичній системі ресурси матеріальні знаходяться у власності приватних осіб. Право оформляти обов’язкові для виконання юридичні договори дає можливість приватним особам на власний розсуд керувати своїми матеріальними ресурсами.
Виробник прагне виробляти таку продукцію, яка задовольняє різні потреби покупця і дає йому максимальний прибуток. Споживач самостійно вирішує, який товар потрібно купити і скільки грошей за нього заплатити.
З огляду на те, що в умовах вільної конкуренції ціни від виробника не залежить, то на питання “ЯК?” здійснювати виробництво, господарський економічний суб’єкт відповідає прагненням виготовляти товари з більш низькими витратами, ніж його конкуренти, для того, щоб продати побільше через більш низьких цін. Вирішенню даного завдання сприяють застосування технічного прогресу і різноманітні методи управління.
В даній економічній системі держава не втручається в економіку. Функція держави полягає в захисті приватної власності, прийняття законів, які спрощують основні функції економіки вільного ринку.
Командна система економіки
Централізована або командна економіка є абсолютною протилежністю ринкової економічної системи. Командна економіка грунтується на державної власності, на будь-які матеріальні ресурси. Отже, всі рішення в області економічної діяльності приймають державні органи за допомогою директивного (централізованого планування).
Всякому підприємству планом виробництва передбачається, що і в яких обсягах виробляти, виділяється певна кількість ресурсів, цим самим держава відповідає на питання, як виробляти. Так само визначаються не тільки постачальники, а й покупці, чи то пак, вирішується питання, для кого виробляти.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)