Ознаки економіки планового типу
Визначення планової економіки
Планова економіка являє собою економічну систему господарювання, при якій власність на ресурси належить держави, а економічна діяльність спрямовується і координується за допомогою централізованого управління. Інакше її прийнято називати економікою державно регульованого господарства. Для планової економіки характерні такі явища:
- Дефіцит товарів; Низька якість і обмеженість асортименту товарів і послуг; Відсутність імпортної продукції на вітчизняному ринку; Наявність великих черг.
Сама по собі планова економіка характеризується відсутністю вільного механізму формування попиту і пропозиції. Їх динаміка і структура визначаються і прораховуються державою. Основним джерелом їх розрахунку служить статистика, крім цього велика роль відводиться ідеологічному фактору, покликаному вирішувати нагальні політичні завдання.
Сам ринок строго регулюється, а цінова політика встановлюється державою. Воно ж, виходячи з розрахункового попиту і пропозиції, створює нові виробництва і сервіси, а також вирішує, які саме підприємства і в яких обсягах повинні робити ті чи інші продукти і послуги.
Для економіки планового типу характерно відсутність вільної ринкової конкуренції. Окремі її прояви мають місце бути на рівні галузевих змагань, які також ініціюються органами державної влади.
Найчастіше планова економіка є соціально орієнтованою. Для неї характерні високий рівень зайнятості і низьке безробіття, що забезпечуються державою. Крім того, інфляція в умовах планового господарства невисока – зовсім відсутня або її значення близьке до нуля.
У сучасному світі планова економіка в її чистому вигляді, практично не використовується. Для того, щоб розібратися в сутність планового господарства, необхідно розглянути її ознаки і риси більш докладно.
Базові ознаки і риси планової економіки
Сама по собі планова система господарювання виникла як реакція на прояв неспроможності ринку.
Під неспроможністю ринкової системи слід розуміти помилки (провали) ринку, що представляють собою такі ситуації, при яких ринок не здатний до забезпечення ефективності використання ресурсів. До основних провалів ринку прийнято відносити:
- Наявність монополій; Інформаційну асиметрію; Зовнішні і внутрішні ефекти; Суспільні блага.
В результаті необхідності подолання неспроможності ринку відбувається посилення державного регулювання, що приводить до формування планового господарства.
Для планової економіки характерно переважання державної форми власності на економічні ресурси та засоби виробництва. Державна власність може бути муніципальної, регіональної та загальнодержавної, а її об’єктами можуть виступати природні ресурси, капітал у грошовій або речовій формі, робоча сила та ін.
В умовах планового господарства приватна власність нівелюється, а державі відводиться роль монополії. Останнє за рахунок централізованого планування, управління і контролю забезпечує директивне спрямування та координацію всієї економічної діяльності. Велика частина економічних рішень носить централізований характер і приймається у вигляді планів соціально-економічного розвитку, за допомогою виконання яких забезпечується збалансованість економічної діяльності.
Як така економічна свобода у суб’єктів ринку відсутня, а потреби споживача відводяться на другий план. Інвестиційні рішення приймаються, а ресурси розподіляються централізовано. Спеціально створений орган державної влади визначає і регулює обсяги і асортимент товарів і послуг, встановлює відпускні ціни на продукти і контролює розміри заробітних плат.
Основні економічні питання (що, як і для кого виробляти) вирішуються на основі розробленого центральними органами управління країни директивного народногосподарського плану, що представляє собою спосіб розподілу обмежених ресурсів на основі державних завдань, що мають обов’язковий для виконання характер.
Зауваження 2
В ідеалі планова економіка повинна сприяти формуванню суспільства, розділеного на багатих і бідних. Однак на практиці це не завжди так. Найчастіше можна зустріти економічні системи, що поєднують в собі елементи планового і ринкового господарства.
Види планової економіки
Планова економіка підлягає поділу на два базові види. Незважаючи на наявність загальних ознак і рис, властивих плановому господарству, вони мають свої особливості. Розглянемо їх більш детально.
В рамках планової економіки демократичного типу зберігається панування державної власності на економічні ресурси. При цьому планування носить переважно загальний характер і не передбачає детальної розробки директивних економічних показників. Виконання планових показників вважається обов’язковим лише для державних підприємств, для інших учасників економічної діяльності вони носять рекомендаційний характер. Своє практичне застосування ця модель отримала в таких країнах, як Німеччина і Франція.
В рамках планової економіки командного типу національне господарство приходить в рух на основі централізованого планування і управління. Виробники обмежуються в самостійному прийнятті економічних рішень, а збалансованість економіки досягається ща рахунок використання виключно адміністративних методів (наказів і розпоряджень). Всі плани держави носять директивний характер і виступають в ролі законів, обов’язкових для виконання. Прикладом країн, що використовують дану модель господарювання, можна вважати Кубу і Північну Корею.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)