Поема завершення і початку шляху – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА
Поема завершення і початку шляху
У просторі небес і у тиші лісів
Розчиняюсь я весь, як припинений спів.
Заплелися стежки, і чудесний мотив
Їх веде навпаки, у весну моїх снів.
Час закінчив свій біг, тихо вічність співа.
У сплетінні доріг моя пам’ять жива.
Заплелися стежки по лісах і снігах,
І проходять віки феєрією в снах.
Промениться роса, краплі щирі й живі,
Різнобарвні сонця запалились в траві.
Мить сліпуче-жива ріже пам’ять і зір,
Пам’ять темних проваль і сліпучих прозрінь.
Там болота липкі, свідки бруду й падінь,
Відчайдушні ривки до нездійснених мрій.
Плазування в багні і вершин розкриття,
За що дано мені це буття і життя?
Пастки замкнутих кіл і розриви прозрінь,
Маяки світлячків у безодні нічній.
І міжзоряна даль у прекрасних очах
В мене вп’ялась як сталь, вибухає як жах.
Мерехтінням зірок палить образ чужий,
І біжу я як вовк, сам від себе не свій.
Біг в ніщо, нікуди, крізь сніги і роки.
Пам’ятають сліди лиш сухі будяки.
Зірку вкрали з небес. Замерзає мотив,
У країну чудес більш немає мостів.
Заростають стежки, і приходить мій строк
Повернуть навпаки шлях, що йде від зірок.
Із трави і роси, з небуття і із сну
Променяться шляхи, що ведуть у весну.
Я іду в небуття, у траву і в росу,
Промениться життя і летить у весну.
Затухає мотив і іде в небуття.
Що й навіщо творив, не допру до пуття.
Закінчились листки. Що хотів – написав.
Дух творіння п’янкий відлетів і пропав.
Але я ще не впав і готую заряд.
Я вмонтую запал у дзвінкий світогляд.
З небуття і із снів піде в вільний політ
Мегатонний мотив, як грімкий динаміт.
Із простору небес і із тиші лісів
Променюсь я увесь із прадавніх часів.
Мить сліпуче-жива все біжить у віки,
І палають слова, моїх мрій маяки.
Завершить і забуть, і спочатку почать,
У струмок заглянуть, сон-траву привітать.
І в бездонну блакить, що ховає зірки,
Заглянуть і відкрить час в минулі віки.
Запах хліба й землі і далеких доріг
Тисяч літ, що пройшли і прийшли у наш вік.
Знову квітне земля, проростають хліби,
І весна запашна розтопила сніги.
Знов в вершинах небес ми шукаєм ключі,
Що згубилися десь в придорожній траві.
Сяють краплі роси над ключами життя.
Сяє промінь зорі із глибин забуття.
Недосяжність зірок, неповторність доріг,
Міріади стежок, мрій, покликань і ніг.
Ніжно шепчуть квітки сон-трави навесні
Казки давніх віків, що забулись у сні.
Related posts:
- Поема повернення на Землю – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Тихо пливуть хмаринки, Тихо струмиться час. В небі нічному зірки Сяють в останній раз. Світ величезний і сонячний, Світе далеких доріг, Час мені стати променем В травах і росах твоїх. В небі займусь я веселкою Після дощів грозових, Стану калюжою теплою Для пробігаючих ніг. Що обійнять не судилося, Стане навічно моїм, Зоряним світлом розкриється Вічний […]...
- Мелодії життя – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА О Сонечко миле, о атмосфера, О самоцвіти Землі глибини, Пружні і чисті підземні джерела, Сонячний цвіт у весняній воді. Сонячна квітка, пружне проміння, Ока небесного щира блакить, Вільний політ і земне притяжіння, Вітер, і простір, і вічність, і мить. Сонячна квітка в безкрайнім просторі, Сонячним цвітом спалахує море, Сонячна стежка іскриться-співає У неозорому моря розмаї. […]...
- Сонячна мрія – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Сонячна мрія Вільна, як вітер волі, Сонця душа співа. Мчить-промениться в просторі Мрія казково-жива. Мчить через чорну безодню, Пам’ять нездійснених мрій, Через розломи холодні Вмерзлих у вічність надій. Тепле проміння хитає Казку, що шепче весна, Мрія в росі розцвітає, Сонячна і запашна. Ніжно бринить кольорами Вічна і трепетна мить, Сяє над соняшниками Сонячне око блакить. […]...
- Поема-симфонія Сковорода – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Симфонія – жанр оркестрової музики із чотирьох частин, кожна з яких має свою тональність. Поема П. Тичини теж складається з таких частин: Allegro giocoso (весело, грайливо), Grove(поважно, урочисто), Risoluto(твердо, рішучо), Finale. Це новаторська поетична форма, що поєднує виражальні можливості слова і звуку. Внутрішні монологи, діалоги й полілоги разом нагадують хор голосів – так у межах […]...
- Поема-симфонія Сковорода: жанрові й проблемно-тематичні особливості – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Василь Стус після прочитання поеми-симфонії “Сковорода” сказав, що якби раніше дізнався про цей твір, то не був би такий категоричний в оцінці автора й у “Феномені доби” показав би Павла Тичину зовсім іншим. У чому ж причина такої зміни Стусового ставлення до поета? Цей великий ліро-епічний твір літературно-філософського змісту наочно доводить, що талант не покинув […]...
- ЧАС-РІЧКА – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Безмежність зневіри і болю, Безмірність жорстоких віків Замкнулись у колапс і тонуть У струмені часу-ріки. Зійшлися до відстані крику Час-річки стрімкі береги, В лице двадцять першому віку Століття кричать, що пройшли. Щось хочуть сказати важливе, Без чого зупиниться час, Без чого і доля, і сила Повернуться проти нас. Кричать із останньої сили Мільйони покликань і […]...
- Поема Мойсей – філософське осмислення історичного шляху українського народу. Віра в його щасливе майбутнє. Проблематика твору – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА Мета: з’ясувати біблійну основу сюжету, розкрити проблематику, ідейно-художній зміст прологу до поеми; розвивати навички роботи з текстом, удосконалювати роботу над розкриттям ідейно-художнього змісту; виховувати критичне мислення, бажання працювати з додатковою літературою. Теорія літератури: філософська поема. Обладнання: текст твору, словник літературознавчих термінів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- Волхва – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Волхва О Волхва, наступниця йоги, Сон-квітка казкових лісів, Із обрію в обрій дорога, Пташиний і зоряний спів. Сон-квітка яскрава і ніжна, Прекрасна чаруюча мить, Прийшла, ожила і розквітла, Як пам’ять із безвісті літ. Сон-квітка моя і мрія, Сон-спогад чудесного світу, Чар-квітка, зоря і проміння, Розкриті сонця дивоцвіту. Розкритого простору Волхва, Над обрієм сонячний цвіт, Летить […]...
- Чумацький шлях – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Шляхом Чумацьким, у зорянім колі, В бездні віків і у вічнім вогні Род із Перуном загублену долю Возять у скрині, забуті й сумні. Марно гримить і веселкою манить Рода нащадків славетний Перун, П’яним туманом отруєна пам’ять Спить непробудно і знає лиш глум. Курять, горланять і п’ють самогонку Рода нащадки, сільськії дядьки. Вічність зплітається з димом […]...
- Доля Русі – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Вічність, похована в темних глибинах, Пісня волхва в озорінні яснім, Сонячна мрія предвічна, єдина, Згорнута в зерно, загорнута в сні. Вічність і час творять пісня і мрія, Місячне сяйво і промінь зорі. З вічності прийде нове озоріння, Нове прозріння і мрії нові. Прийде пора, і проснеться зернина, Пам’ять прадавню вдихне з глибини, Київська Русь, що […]...
- Поема людяності та краси (за кіноповістю “Зачарована Десна”) – 11 клас – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ви знаєте, що вже не побачити тих повеней на Десні, про які згадує Довженко? Русло річки змінили, вода її тече, жовта від глини, у нових берегах. Але в луках та полях, там де раніше текла стрімка вода, досі квітнуть рослини, що виростають тільки по берегах. Отак і пам’ять людська – як не намагаються пустити її […]...
- Скільки зірок у Чумацькому Шляху? Точно підрахувати кількість зірок в нашій галактиці досить важко, адже кажуть, що їх більше 200 млрд. Як ви розумієте, вивчити їх все при сучасному розвитку науки дуже проблематично, тому вчені звертають свою увагу тільки на найцікавіших представників цих космічних об’єктів. Взяти хоча б альфа зірку із сузір’я Карини (Кіль). Це зірка супергігант, яка довгий час […]...
- На шляху боротьби (Каменярі) – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поет написав “Каменярів” у 1878 році. Того ж року твір вийшов в альманасі “Дзвін”, а згодом потрапив до збірки “З вершин і низин”. Вірш має форму сновидіння (“Я бачив дивний сон…”). У такий спосіб автор посилив художню умовність зображуваної картини. Він відзначив, що у творі представлено “алегоричний образ громади працівників…”. Алегорія, або інакомовлення, передбачає наявність […]...
- Поема Мойсей – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання поеми До біблійного образу Мойсея зверталося чимало геніальних митців світу. Літературознавці важають, що найбільшим досягненням є драма Гергарта Гауптмана “Мойсей”. В українській літературі вперше до образу легендарного пророка звернувся Корнило Устиянович, який створив картину й написав вірш “Мойсей” (відповідно в 1888 та 1891 рр.). 1904 р. Іван Франко побував в Італії, де мав […]...
- Драматична поема Кассандра – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Драматичну поему “Кассандра” Леся Українка почала писати 1901 р., перебуваючи на італійському курорті Сан-Ремо, а завершила 1907 р. Лесина драма “одночасно поетична, політична та інтелектуальна”. У “Кассандрі” знайшли свій відгук і моменти автобіографічного характеру, і філософські запити часу, і політичні, зокрема дискусії української інтелігенції про те, яка правда потрібна людям. Основою сюжету для драматичної поеми […]...
- Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури. Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та в Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки: […]...
- Завершення Реконкісти До кінця XIII століття в арабів залишилася лише область на півдні Піренейського півострова – Гранадський емірат, якому протистояли чотири християнських держави: Наварра, Португалія, Кастилія і Арагон. Наварра являла собою невелику гірську країну на північному сході Піренеїв. Її господарське розвиток йшов повільно, і вона не зіграла велику роль у звільненні Іспанії від маврів в XIII-XV століттях. […]...
- Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й […]...
- Важливі етапи життєвого й творчого шляху І. Франка. Багатогранність громадської і творчої діяльності. Вплив І. Франка на культурне і політичне життя в Україні. Епістолярії про І. Франка – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА Мета: познайомити учнів з важливими етапами життєвого і творчого шляху І. Франка, його багатогранною громадською і творчою діяльністю, визначити його вплив на культурне і політичне життя в Україні, розказати учням про значення вивчення листування І. Франка; розвивати вміння працювати в групі, користуватися різноманітними джерелами інформації, узагальнювати, систематизувати знайдений матеріал; виховувати почуття гордості за великих українців […]...
- Поетична спадщина Олександра Олеся – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Творчий шлях Олександра Олеся тривав понад сорок років. Літературознавці виокремлюють два періоди творчості. У перший період (1905-1921) з’явилися збірки “З журбою радість обнялась” (1907), “Поезії. Книга II” (1909), “Поезії. Книга III” (1911), якими Олесь утвердився як поет-символіст. На формування естетичних смаків Олександра Олеся великий вплив мала західноєвропейська поезія, зокрема лірика таких символістів, як Стефан Малларме, […]...
- РАДІСТЬ ВЕСНИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Уже весна зеленая Настала нам, веселая, О, то радість велика Кожного чоловіка. Уже сонце тепленькое Зігріває маленькое Зерно, квіти і траву, Вилудить всю потраву. Од радостей земля-мати Трепеще, і всі теплоти Приймає весело, Мороз біжить у нило. Уж на буках брест пучніє, І листя уж зеленіє, Липа уже пукає, І береза сік дає. Пташки гласно […]...
- Структура Чумацького Шляху Структура Чумацького Шляху представлена гало, диском, ядром і рукавами. Галактика включає кілька вузлових підсистем, вкладених одна в іншу і гравітаційно взаємопов’язаних. Перша іменується сферичної – гало, її зірки зосереджені по центру галактики, а концентрація речовини, висока по центру галактики, досить стрімко знижується з віддаленням від нього. Центральний, самий щільний сегмент гало на проміжку декількох тисяч […]...
- Журба і радість – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Невеликий за обсягом вірш на дві строфи й два місткі символи. В уяві ліричного героя “журба” і “радість” обертаються на універсальні рушії самого життя, протиставляються й парадоксальним чином поєднуються в складному переживанні. Здається, самого героя раптово охоплює емоційне осяяння-прозріння. Піднесена тональність, дивна суміш здивування й захоплення характеризують його почуття. Журба і радість, сльози і сміх, […]...
- Літературна діяльність – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Ще навчаючись у хліборобській школі, поет брав активну участь у випуску рукописних журналів, до яких подавав власні твори. У 1903 році побував на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, де зібралися відомі письменники. Познайомився з багатьма українськими митцями, почав планувати й власну літературну кар’єру. А в 1906 році вже підготував до друку поетичну збірку “З […]...
- Життєвий і творчий шлях – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Майстер віршової форми і легких граціозних пісень. Дмитро Донцов Олександр Кандиба (псевдонім – Олександр Олесь) народився 5 грудня 1878 р. на хуторі Кандиби недалеко від Білопілля на Сумщині. Є припущення, що його родовід сягає корсунського, а згодом ніжинського полкового обозного Федора Кандиби. Батько Іван займався рибним промислом в Астрахані, де й […]...
- ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА – ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст Збирається віщий1 Олег-войовник З хозарами2 знов воювати; За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хозарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові тільки покірний старик, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів. […]...
- До мецената – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Квінт Горацій Флакк Глянь, нащадку ясний давніх володарів, Меценате, хвало й захисте любий мій, Глянь довкіл: багатьом – тільки б у куряві Коней гнати стрімких; вихором-колесом Лиш мету обігнуть – пальмова гілка вже Мчить їх ген, до богів, світу керманичів. Цей – на все йти готов, тільки б до почестей Люд квірітів2 хисткий втретє підняв […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка має таких […]...
- Для всіх ти мертва і смішна – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Поглянь: народ твій – раб з рабів, Чужими й рідними забутий, Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив. О дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий, Злети, стурбуй цей мертвий спокій І […]...
- В землі віки лежала мова – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна.. Цвіти і сяй, моя державна… І розцвіла, як квітка, мова На рідній ниві, над струмком, Але прийшла на лан корова І завертіла язиком… Недовго думала і ждала, Взяла і всю її злизала… Отож […]...
- О, панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – Ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
- ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 Сковорода стоїть у центрі української духовної історії. Дмитро Чижевський, український філософ, літературознавець Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку, і щодо світогляду свого – чисту та моральну… Павло Тичина Минуло понад два століття відтоді, як жив і творив великий митець і мислитель українського народу Григорій […]...
- Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
- Скорочено – О ПАННО ІННО… – ПАВЛО ТИЧИНА – 11 КЛАС О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотодінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
- Не нам, не нам, осміяним, сміятись – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не нам, не нам, осміяним, сміятись, Не нам, скаліченим, іти, Німим – піснями заливатись, Сліпим – відшукувать світи. Не нам ловить в небеснім морі Зорі. Не нам – Орлам! А ми давно свої згубили крила, Та чи й були вони у нас?! Нудьга нам байку утворила, Непевні фарби кинув час, І ми повірили правдиво В […]...
- ІСТОРИЧНА ПОЕМА – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Історична поема – це великий, здебільшого ліро-епічний віршований твір, побудований на історичному сюжеті, що відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії. У такій поемі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими. Іноді історична епоха – лише тло для змалювання актуальних подій, […]...
- Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
- ПОЧАТКИ КИЄВА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди – поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас пастух корів, овець, З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець. Пишно квітла Україна, Повна всякого добра. Як в раю, жили поляни Понад хвилями Дніпра. Все своє вони любили, Шанували і чуже, Хай, […]...
- ЛЕЖАТЬ, ЛЕЖАТЬ СНІГИ… – ЙОГАНСЕН МАЙК (МИХАЙЛО) ГЕРВАСІЙОВИЧ І Лежать, лежать сніги, Пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – Дальня путь. І гаснуть голоси Граків, і вечір витре З усесвіту історію снігів. ІІ З яруги викотивсь багряний галаган І цапки став над падлими полями. Подобень місяця. Туман Топив в затонах пам’ять. Рами Небес розчахли. Зорі забрели в нігич, У чорний чад, […]...
- ДИВОВИЖНА ДРУЖБА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Люблю я бродити по лісі, слухати зелений шум дерев, коли здається, що кожне дерево шумить на свій мотив, на свій лад. Сосна сухо виспівує вгорі, бо крізь віти її з присвистом пролітає вітер. Дуб густо шелестить, наче з металевим гудінням. Ніжно, мрійно ворушать своїм листячком осика і верба… Ось чому я не пропускаю можливості побувати […]...