Волхва – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА

Related posts:

1. Сонячна мрія – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Сонячна мрія Вільна, як вітер волі, Сонця душа співа. Мчить-промениться в просторі Мрія казково-жива. Мчить через чорну безодню, Пам’ять нездійснених мрій, Через розломи холодні Вмерзлих у вічність надій. Тепле проміння хитає Казку, що шепче весна, Мрія в росі розцвітає, Сонячна і запашна. Ніжно бринить кольорами Вічна і трепетна мить, Сяє над соняшниками Сонячне око блакить. […]...
2. Поема повернення на Землю – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Тихо пливуть хмаринки, Тихо струмиться час. В небі нічному зірки Сяють в останній раз. Світ величезний і сонячний, Світе далеких доріг, Час мені стати променем В травах і росах твоїх. В небі займусь я веселкою Після дощів грозових, Стану калюжою теплою Для пробігаючих ніг. Що обійнять не судилося, Стане навічно моїм, Зоряним світлом розкриється Вічний […]...
3. Мелодії життя – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА О Сонечко миле, о атмосфера, О самоцвіти Землі глибини, Пружні і чисті підземні джерела, Сонячний цвіт у весняній воді. Сонячна квітка, пружне проміння, Ока небесного щира блакить, Вільний політ і земне притяжіння, Вітер, і простір, і вічність, і мить. Сонячна квітка в безкрайнім просторі, Сонячним цвітом спалахує море, Сонячна стежка іскриться-співає У неозорому моря розмаї. […]...
4. Доля Русі – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Вічність, похована в темних глибинах, Пісня волхва в озорінні яснім, Сонячна мрія предвічна, єдина, Згорнута в зерно, загорнута в сні. Вічність і час творять пісня і мрія, Місячне сяйво і промінь зорі. З вічності прийде нове озоріння, Нове прозріння і мрії нові. Прийде пора, і проснеться зернина, Пам’ять прадавню вдихне з глибини, Київська Русь, що […]...
5. Чумацький шлях – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Шляхом Чумацьким, у зорянім колі, В бездні віків і у вічнім вогні Род із Перуном загублену долю Возять у скрині, забуті й сумні. Марно гримить і веселкою манить Рода нащадків славетний Перун, П’яним туманом отруєна пам’ять Спить непробудно і знає лиш глум. Курять, горланять і п’ють самогонку Рода нащадки, сільськії дядьки. Вічність зплітається з димом […]...
6. ЧАС-РІЧКА – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Безмежність зневіри і болю, Безмірність жорстоких віків Замкнулись у колапс і тонуть У струмені часу-ріки. Зійшлися до відстані крику Час-річки стрімкі береги, В лице двадцять першому віку Століття кричать, що пройшли. Щось хочуть сказати важливе, Без чого зупиниться час, Без чого і доля, і сила Повернуться проти нас. Кричать із останньої сили Мільйони покликань і […]...
7. В землі віки лежала мова – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна.. Цвіти і сяй, моя державна… І розцвіла, як квітка, мова На рідній ниві, над струмком, Але прийшла на лан корова І завертіла язиком… Недовго думала і ждала, Взяла і всю її злизала… Отож […]...
8. НА ДОРОГУ ЙДУ Я В САМОТИНІ… – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС На дорогу йду я в самотині; Крем’‎яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Переклад М. Терещенка Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не […]...
9. ДО МОРЯ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм Я тут ходив, носив надії У серці тихім і […]...
10. ДО МОРЯ – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм Я тут ходив, носив надії У серці тихім і […]...
11. Не прийшла ти. Один без тебе – Володимир Свідзинський Лесі Чілінгаровій Не прийшла ти. Один без тебе, Я липовий цвіт ірвав. І сонце прозорим медом Точилось по листю трав. Я ліг і заснув. Збудився – Нема медяного дня. І тільки зоря над гаєм, Як грива гнідого коня. І липовий цвіт коло мене, Що ми мали зривати вдвох. І липовий цвіт од спеки Помарнів і […]...
12. ПОТІК СТОЛІТТЯ ЗНОСИВ ГНІТ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Потік століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю… І гнівно враз розбив граніт, І – гей, на бій за волю! Летить, кричить, шумить орел, Розбитих хвиль не ліче: Їх безліч вилете з джерел, Коли він їх покличе. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю… I грізно враз розбив граніт, І – гей, на бій […]...
13. ОЙ ТЬІ, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Господь гордим противится. Смиренних же ждет благодать. Ой ты, птичка жолтобоко, Не клади гнезда високо! Клади на зеленой травкЂ, На молоденькой муравкЂ. От ястреб над головою Висит, хочет ухеатить. Башею живет он кровью. От, от! кохти он острит! Стоит явор над горою, Все кивает головою. Буйны вЂтры повЂвают, Руки явору ламают. А вербочки шумят низко, […]...
14. РОВЕСНИКИ – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА Батьку, ми ровесники з тобою. Обірвав свинець твої літа. Над твоєю двадцять третьою весною Вічність проліта. Розминулись ми навік з тобою. Ти мене не бачив, я – тебе. У моєї долі, долі молодої Небо голубе. Батьку, в серце крадуться тривоги. Заслоняє тінь мою зорю. Без вагання я пройду твої дороги, Подвиг повторю. Ой ти весно, […]...
15. КНЯГИНЯ ОЛЬГА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівна сама, як ранок, Задивилася на світ… Білий шум на синіх хвилях, На деревах – білий цвіт. Любо жити на сім світі, Щастя любого ждучи… Ах, коли б лише згадати Сон, що снився уночі. Дивний сон… якісь палати, […]...
16. РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою. Така потреба – се благодійство і послуга. Не дивно, що в стародавніх римлян як потреба, так і благодійство означалося словом officium, тобто моральний обов’язок. Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим […]...
17. СКОВОРОДА – СЕРЕД ОЗЕР ЯСНИХ – Юрій Клен Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі лише співать: “Цвіти, цвіти!” Аж власний світ у ній почне рости, В якому будуть теж сонця, і зорі, І тихі води, чисті і прозорі. Прекрасний шлях ясної самоти. Іти у сніг і вітер, в дощ […]...
18. Край лукомор’я дуб зелений… – Олександр Пушкін Край лукомор’я дуб зелений, І золотий ланцюг на нім: І день і ніч там кіт учений На ланцюгу кружляє тім; Іде праворуч – спів заводить, Ліворуч – казку гомонить. Дива там: лісовик там бродить, Русалка на гіллі сидить; На невідомих там доріжках Сліди нечуваних страхіть; Там хатка на курячих ніжках Без вікон, без дверей стоїть; […]...
19. ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
20. ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Притча (Уривок) […] Не той правий, хто правий по суті, а той, хто неправий за істиною, але здаватися правим уміє, хитро блудячи і йдучи стежкою такого судження: кінці у воду. Ось теперішнього світу наймодніша рятівна премудрість! Коротко скажу: той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем […] Яка користь у читанні багатьох […]...
21. Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! Я хочу вам про рідний край казать… Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких. Не слів мені, а іскр блискучих і палких! Хай кида іскрами вогонь моїх промов, Ах, мій народ з катами вмісті йшов, Сам скутий раб – заковував других. Не слів […]...
22. Вічні цінності в кіноповісті “Зачарована Десна” – I варіант – 11 клас – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Творчість Олександра Довженка – кінорежисера і письменника – має широке світове визнання. Народжений прекрасною землею, обдарований багатогранними здібностями і талантами, цей селянський син з берегів зачарованої Десни зміг піднятися до вершин світової слави. У центрі уваги всієї творчості митця знаходиться людина-трудівник, яка втілює в собі всі надбання людської культури, загальнолюдський зразок краси та гармонійності. Вихований […]...
23. Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
24. ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
25. Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
26. Я ПОЛІГ БІЛЯ РЖЕВА – ОЛЕКСАНДР ТВАРДОНСЬКИЙ – 7 КЛАС ( Скорочено ) Я поліг біля Ржева В безіменнім болоті, В п’‎ятій роті сталева Вбила бомба в польоті. Били блиски сліпучі По передньому краю, Як в безодню із кручі Впав – і згадки немає. І на білому світі Наступила пітьма, Ні петлички-налички З гімнастьорки нема. Я – де корені силу Смокчуть в чорних гіллях, Я […]...
27. До А. П. Керн – ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ Я мить чудову пам’‎ятаю, Коли мені з’‎явилась ти, Як осяйне видіння раю, Як чистий геній красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, У снах з’‎являлась ти мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий, І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. Олександр Арефов-Багаєв. […]...
28. НАШІ ПРЕДКИ – СЛОВ’ЯНИ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів-слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люде – рід складали, Кревні роди – племена. Наймудріший і найстарший Цілим родом керував, Видавав щодня накази, Правив, милував, карав. […]...
29. ДО А. П. КЕРН – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині важкій […]...
30. Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ’ЯТАЮ… (ДО А. П. КЕРН) – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Я пам’‎ятаю мить чудову, Коли мені з’‎явилась ти, Як привид, сповнений любов’‎ю, Як геній чистий красоти. Переклад І. Муратова В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. […]...
31. “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...
32. ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
33. Хто зберіг любов до краю – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду, Той ім’ям не вмре ніколи В спогадах народу. Хто поїв, як струмінь, край свій І не згинув в морі, Ой не раз того згадають Влітку квіти-зорі. Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане. Хто зберіг любов до […]...
34. АФОРИЗМИ – Григорій Сковорода Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. Що може бути солодше за […]...
35. ГЕЙ ТИ, ПТАШКО ЖОВТОБОКО… – ІЗ КНИГИ “САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Гей ти, пташко жовтобоко, Не клади гнізда високо, А клади лиш на лужку, На зеленім моріжку. Яструб ген над головою Висить, хоче ухопить, Вашою живе він кров’ю, Глянь же! Пазури сталить! Стоїть явір над горою, Все киває головою, Буйні вітри повівають, Руки явору ламають. А вербички шумлять низько, Заколишуть мене в снах, Тут тече потічок […]...
36. КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
37. Теорія літератури. ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Драматичний етюд (з грецьк. drama – дія, сценічний твір; фр. etude – вивчення, дослідження, нарис) – невеликий за обсягом одноактний віршований чи прозовий драматичний твір, події якого мають драматичний характер. Автор у драматичному етюді створює філософсько-ліричні настроєві “картинки” життя й виявляє в них загальнолюдські цінності (“Трагедія серця”, “По дорозі в Казку”, “Танець життя” Олександра Олеся). […]...
38. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
39. К***(Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМЯ’ТАЮ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799-1837 – РОМАНТИЗМ “К***” (“Я мить чудову пам’‎ятаю…”), (1825). Вірш присвячений реальній жінці (Анні Петрівні Керн), але давно вийшов за межі конкретної історії з життя автора, набувши актуального змісту для всіх поколінь. Головна тема вірша – це кохання, яке з часом не вмирає, дає нове життя й натхнення душі людини. Твір написаний у формі послання, у ньому простежується […]...
40. Григорій Сковорода як символ мудрості української землі Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати загальну характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди з нашим часом, суть його життєвого подвигу; розвивати чуття слова, допитливість учнів, виховувати повагу до досягнень філософської думки Г. Сковороди, інтерес до історії України, патріотизм. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрети Сковороди, книжки з його творами, відеофільм “Григорій Сковорода”, […]...