В землі віки лежала мова – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна..

Цвіти і сяй, моя державна…

І розцвіла, як квітка, мова

На рідній ниві, над струмком,

Але прийшла на лан корова

І завертіла язиком…

Недовго думала і ждала,

Взяла і всю її злизала…

Отож чужих корів годуйте

Сінцем, помиями в хлівах,

Але вночі і вдень пильнуйте,

Щоб не ходили по ланах.

Коли ж у вас серця телячі,

Зробіть намордники собачі.

13. X. 1918


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

В землі віки лежала мова – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ