Поема повернення на Землю – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА

Тихо пливуть хмаринки,

Тихо струмиться час.

В небі нічному зірки

Сяють в останній раз.

Світ величезний і сонячний,

Світе далеких доріг,

Час мені стати променем

В травах і росах твоїх.

В небі займусь я веселкою

Після дощів грозових,

Стану калюжою теплою

Для пробігаючих ніг.

Що обійнять не судилося,

Стане навічно моїм,

Зоряним світлом розкриється

Вічний і ніжний мотив.

Зорями, травами й веснами

Сяюча мить спалахне,

Яблунь квітками чудесними

Для неземного мене.

Ягоди вишні й смородини,

Чудо-дарунок Землі,

Ягоди спілі, міжзоряні,

Будуть всміхатись мені.

Буде всміхатися зорями

Вишеньки трепетний цвіт,

Розпромениться просторами

Вишнево-сонячний світ.

Стануть розкритими простори,

Стануть прозорі світи.

Ягоди з стежками босими,

Як мені вас віднайти?

Ще раз пробігтися лісом

Днем, що просяє й мине,

Шелестом вітру і листя

Кличуть доріжки мене.

Плетиво стежок кружляє

В росах, туманах, снігах,

Пам’ять пливе й оживає

Світом чудесним у снах.

Світ неповторний, чудесний,

Сонця, Землі і води.

Осені, зими і весни,

Проліски, стежки, сліди.

Щем горизонтів непройдених,

Ластівки вільний політ,

Виринуть з безвісті чорної

Пам’яттю сонячних літ.

Світ спалахне і відтвориться

Покликом давніх доріг,

Займуться променем Сонця

Мрії, забуті навік.

Мрії прекрасні, нездійснені,

Жертви жорстоких віків,

Раптом розквітнуть і визріють

Золотом зерен і слів.

Вічна, прадавня і щира

Пам’ять Землі глибини

В долю, дорогу і мрію

Ввійде диханням весни.

Тихо пливуть хмаринки,

Тихо струмиться час,

В вічному небі зірки

Сяють-цвітуть для нас.

Вічність, що цвітом розкрилася,

Чудо квітуча Земля,

Ми упізнали й зустрілися,

Доля-дорога моя.

Сонячним цвітом горить горизонт.

Вабить доріжка у вільний польот.

Вічні, чудесні і урочисті

Ваблять-танцюють Сонячні іскри,

Іскри барвисті далекого світу,

Зоряні очі, росами вмиті.

У блакиті небес розцвітає Земля.

Горизонти горять, і спалахую я.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Поема повернення на Землю – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА