Поема повернення на Землю – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА
Тихо пливуть хмаринки,
Тихо струмиться час.
В небі нічному зірки
Сяють в останній раз.
Світ величезний і сонячний,
Світе далеких доріг,
Час мені стати променем
В травах і росах твоїх.
В небі займусь я веселкою
Після дощів грозових,
Стану калюжою теплою
Для пробігаючих ніг.
Що обійнять не судилося,
Стане навічно моїм,
Зоряним світлом розкриється
Вічний і ніжний мотив.
Зорями, травами й веснами
Сяюча мить спалахне,
Яблунь квітками чудесними
Для неземного мене.
Ягоди вишні й смородини,
Чудо-дарунок Землі,
Ягоди спілі, міжзоряні,
Будуть всміхатись мені.
Буде всміхатися зорями
Вишеньки трепетний цвіт,
Розпромениться просторами
Вишнево-сонячний світ.
Стануть розкритими простори,
Стануть прозорі світи.
Ягоди з стежками босими,
Як мені вас віднайти?
Ще раз пробігтися лісом
Днем, що просяє й мине,
Шелестом вітру і листя
Кличуть доріжки мене.
Плетиво стежок кружляє
В росах, туманах, снігах,
Пам’ять пливе й оживає
Світом чудесним у снах.
Світ неповторний, чудесний,
Сонця, Землі і води.
Осені, зими і весни,
Проліски, стежки, сліди.
Щем горизонтів непройдених,
Ластівки вільний політ,
Виринуть з безвісті чорної
Пам’яттю сонячних літ.
Світ спалахне і відтвориться
Покликом давніх доріг,
Займуться променем Сонця
Мрії, забуті навік.
Мрії прекрасні, нездійснені,
Жертви жорстоких віків,
Раптом розквітнуть і визріють
Золотом зерен і слів.
Вічна, прадавня і щира
Пам’ять Землі глибини
В долю, дорогу і мрію
Ввійде диханням весни.
Тихо пливуть хмаринки,
Тихо струмиться час,
В вічному небі зірки
Сяють-цвітуть для нас.
Вічність, що цвітом розкрилася,
Чудо квітуча Земля,
Ми упізнали й зустрілися,
Доля-дорога моя.
Сонячним цвітом горить горизонт.
Вабить доріжка у вільний польот.
Вічні, чудесні і урочисті
Ваблять-танцюють Сонячні іскри,
Іскри барвисті далекого світу,
Зоряні очі, росами вмиті.
У блакиті небес розцвітає Земля.
Горизонти горять, і спалахую я.
Related posts:
- Мелодії життя – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА О Сонечко миле, о атмосфера, О самоцвіти Землі глибини, Пружні і чисті підземні джерела, Сонячний цвіт у весняній воді. Сонячна квітка, пружне проміння, Ока небесного щира блакить, Вільний політ і земне притяжіння, Вітер, і простір, і вічність, і мить. Сонячна квітка в безкрайнім просторі, Сонячним цвітом спалахує море, Сонячна стежка іскриться-співає У неозорому моря розмаї. […]...
- Волхва – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Волхва О Волхва, наступниця йоги, Сон-квітка казкових лісів, Із обрію в обрій дорога, Пташиний і зоряний спів. Сон-квітка яскрава і ніжна, Прекрасна чаруюча мить, Прийшла, ожила і розквітла, Як пам’ять із безвісті літ. Сон-квітка моя і мрія, Сон-спогад чудесного світу, Чар-квітка, зоря і проміння, Розкриті сонця дивоцвіту. Розкритого простору Волхва, Над обрієм сонячний цвіт, Летить […]...
- Доля Русі – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Вічність, похована в темних глибинах, Пісня волхва в озорінні яснім, Сонячна мрія предвічна, єдина, Згорнута в зерно, загорнута в сні. Вічність і час творять пісня і мрія, Місячне сяйво і промінь зорі. З вічності прийде нове озоріння, Нове прозріння і мрії нові. Прийде пора, і проснеться зернина, Пам’ять прадавню вдихне з глибини, Київська Русь, що […]...
- Сонячна мрія – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Сонячна мрія Вільна, як вітер волі, Сонця душа співа. Мчить-промениться в просторі Мрія казково-жива. Мчить через чорну безодню, Пам’ять нездійснених мрій, Через розломи холодні Вмерзлих у вічність надій. Тепле проміння хитає Казку, що шепче весна, Мрія в росі розцвітає, Сонячна і запашна. Ніжно бринить кольорами Вічна і трепетна мить, Сяє над соняшниками Сонячне око блакить. […]...
- Поема-симфонія Сковорода – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Симфонія – жанр оркестрової музики із чотирьох частин, кожна з яких має свою тональність. Поема П. Тичини теж складається з таких частин: Allegro giocoso (весело, грайливо), Grove(поважно, урочисто), Risoluto(твердо, рішучо), Finale. Це новаторська поетична форма, що поєднує виражальні можливості слова і звуку. Внутрішні монологи, діалоги й полілоги разом нагадують хор голосів – так у межах […]...
- У скільки разів Сонце більше за Землю? Людство завжди задавалося питанням: “Що більше: планета Земля або Сонце?”. Вивчивши подробиці будови цих двох планет, можна зробити певні висновки. Середній діаметр Землі становить 6371 кілометр, а діаметр Сонця в кілька разів перевищує діаметр Землі. Незважаючи на те, що Сонце більше Землі в рази, ці дві планети дуже важливі. Наскільки ж вони відрізняються по масі? […]...
- Інформація про Землю Ми живемо на планеті Земля, де все взаємопов’язано: надра, океан, атмосфера, річки, озера, гори, рослинний і тваринний світ. За час існування людства склалися основи знання про навколишній світ, в першу чергу про Землю. Давно дізналися люди, що Земля не є центром світобудови. У небі Північної півкулі планети можна розрізнити близько 3 тисяч зірок. Оптичні прилади […]...
- Вплив космосу на Землю З космосу найбільше на Землю впливає Сонце, меншою мірою Місяць. Хоча те, що знаходиться за межами Сонячної системи, можливо теж впливає. Завдяки сонячному теплу і світлу Земля така, яка вона є. Саме енергія Сонця в першу чергу дає можливість існування життя на Землі. Сонце своїм тяжінням змушує нашу планету рухатися. В результаті чого у нас […]...
- ЧАС-РІЧКА – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Безмежність зневіри і болю, Безмірність жорстоких віків Замкнулись у колапс і тонуть У струмені часу-ріки. Зійшлися до відстані крику Час-річки стрімкі береги, В лице двадцять першому віку Століття кричать, що пройшли. Щось хочуть сказати важливе, Без чого зупиниться час, Без чого і доля, і сила Повернуться проти нас. Кричать із останньої сили Мільйони покликань і […]...
- Чумацький шлях – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Шляхом Чумацьким, у зорянім колі, В бездні віків і у вічнім вогні Род із Перуном загублену долю Возять у скрині, забуті й сумні. Марно гримить і веселкою манить Рода нащадків славетний Перун, П’яним туманом отруєна пам’ять Спить непробудно і знає лиш глум. Курять, горланять і п’ють самогонку Рода нащадки, сільськії дядьки. Вічність зплітається з димом […]...
- Як Ра покинув землю Коли бог сонця врятував єгиптян від розправи, яку учинила над ними люта левиця Сохмет, він знову скликав богів і поскаржився їм: – Втомився я царювати. Сили мої вичерпуються з кожним днем. Тому я вирішив покинути землю. – Що таке ти говориш?! – Запротестували боги. – Немає рівних тобі в могутності! Хто зважиться оскаржувати твій трон […]...
- Поема-симфонія Сковорода: жанрові й проблемно-тематичні особливості – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Василь Стус після прочитання поеми-симфонії “Сковорода” сказав, що якби раніше дізнався про цей твір, то не був би такий категоричний в оцінці автора й у “Феномені доби” показав би Павла Тичину зовсім іншим. У чому ж причина такої зміни Стусового ставлення до поета? Цей великий ліро-епічний твір літературно-філософського змісту наочно доводить, що талант не покинув […]...
- ЛЕБІДЬ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю своїх ран. І співав він пісню, пісню лебедину, Про озера сині, про красу степів, Про велике сонце, про вітри і хмари, І далеко нісся лебединий спів. Кликав він проснутись, розгорнути крила, Полетіти небом в золоті […]...
- Поема людяності та краси (за кіноповістю “Зачарована Десна”) – 11 клас – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ви знаєте, що вже не побачити тих повеней на Десні, про які згадує Довженко? Русло річки змінили, вода її тече, жовта від глини, у нових берегах. Але в луках та полях, там де раніше текла стрімка вода, досі квітнуть рослини, що виростають тільки по берегах. Отак і пам’ять людська – як не намагаються пустити її […]...
- ОЙ ТЬІ, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Господь гордим противится. Смиренних же ждет благодать. Ой ты, птичка жолтобоко, Не клади гнезда високо! Клади на зеленой травкЂ, На молоденькой муравкЂ. От ястреб над головою Висит, хочет ухеатить. Башею живет он кровью. От, от! кохти он острит! Стоит явор над горою, Все кивает головою. Буйны вЂтры повЂвают, Руки явору ламают. А вербочки шумят низко, […]...
- Факти про Землю Земля – третя планета Сонячної системи, на якій живемо ми з вами. Цікаві факти про Землю представлені тут. Атмосфера планети складається з азоту (78%), кисню (21%), що залишився відсоток припадає на аргон, вуглекислий газ і водяну пару. Цей склад перешкоджає падіння метеоритів і сонячної радіації. Земля – єдина планета Сонячної системи, названа не в честь […]...
- ДО А. П. КЕРН – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині важкій […]...
- Чому місяць не падає на Землю? А й дійсно не зрозуміло: все в цьому світі завжди падає вниз – і дощ, і легкі сніжинки – весь час падають на землю, а величезний місяць висить собі в небі і падати зовсім не збирається. … Давайте проведемо невеличкий експеримент. Візьмемо ластик і нитку. Ластик – в нашому досвіді – буде місяцем, а ви […]...
- ГЕЙ ТИ, ПТАШКО ЖОВТОБОКО… – ІЗ КНИГИ “САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Гей ти, пташко жовтобоко, Не клади гнізда високо, А клади лиш на лужку, На зеленім моріжку. Яструб ген над головою Висить, хоче ухопить, Вашою живе він кров’ю, Глянь же! Пазури сталить! Стоїть явір над горою, Все киває головою, Буйні вітри повівають, Руки явору ламають. А вербички шумлять низько, Заколишуть мене в снах, Тут тече потічок […]...
- Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ’ЯТАЮ… (ДО А. П. КЕРН) – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. Переклад І. Муратова В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. […]...
- Я мить чудову пам’ятаю… – Олександр Пушкін Я мить чудову пам’ятаю, Коли мені з’явилась ти, Як осяйне видіння раю, Як чистий геній красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, У снах з’являлась ти мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий, І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині […]...
- Вплив космосу на Землю і життя людей Найбільша кількість знань про Всесвіт і її вплив на Землю люди отримали в XX ст., Коли стали використовувати найсучасніші способи вивчення космосу. Але все-таки вплив космосу на Землю поки що вивчено слабко. Як будь-яке інше космічне тіло, Земля рухається і розвивається за єдиними законами Всесвіту. Більше відомостей отримано про вплив на Землю ближнього космосу – […]...
- ОСІНЬ НА ЗЕМЛЮ ТИХЕНЬКО СПУСКАЄТЬСЯ… – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Із циклу “Осінні пісні” Осінь на землю тихенько спускається, В небі летить, наче птах. Крилами-хмарами небо вкривається. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. Літо зелене і радісне згадують. Стріпує крилами осінь широкими, Роси спадають у млі, Ллються крізь неї дощами-потоками. Літо веселе, співоче минається, Спокій стає на землі… Тиха, задумлива осінь […]...
- СКОВОРОДА – СЕРЕД ОЗЕР ЯСНИХ – Юрій Клен Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі лише співать: “Цвіти, цвіти!” Аж власний світ у ній почне рости, В якому будуть теж сонця, і зорі, І тихі води, чисті і прозорі. Прекрасний шлях ясної самоти. Іти у сніг і вітер, в дощ […]...
- НА ДОРОГУ ЙДУ Я В САМОТИНІ… – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Переклад М. Терещенка Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не […]...
- Цікаві факти про Землю Земля – колиска людства, батьківщина для всіх нас. Кожна людина, яка коли-небудь існувала, народжувалася і жила тут. Але при цьому ми до сих пір не дослідили і половини нашого власного дому… Мляві пустелі, темні океанські глибини, дрімучі джунглі Південної Америки – ми до цих пір не знаємо, які таємниці приховані там від наших очей. Цікаві […]...
- ЛЮБОВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, не дивуйсь, що ніч така блакитна… Що вийдеш ти, то знала ніч оця, І через те вона така привітна, Така ясна і ніжна до кінця… О, не дивуйсь, що пахощі навколо, Що мов зомлілі, дивляться квітки, Ця ніч твоє квітчає чоло І з них тобі одній плете вінки. О, не дивуйсь, О, не дивуйсь, […]...
- ПЕРЕМОГА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Довго я не хотіла коритись весні, Не хотіла її вислухати, Тії речі лагідні, знадні, чарівні Я боялась до серця приймати. “Ні, не клич мене, весно, – казала я їй, – Не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне”. А весна гомоніла: “Послухай мене! […]...
- Міцно і солодко, кров’ю упившись – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Міцно і солодко, кров’ю упившись, Сплять вороги уночі… Тихо з повіток плуги витягайте, Куйте в проваллях мечі. Стогнуть брати наші в тюрмах проклятих, Грати залізні рвучи… Тихо з повіток плуги витягайте, Куйте в проваллях мечі. Мати без сина і жінка без мужа Плачуть, життя кленучи… Тихо з повіток плуги витягайте, Куйте в проваллях мечі. Мають […]...
- ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
- Про блукання вічні й про Землю – Рей Бредбері Сімдесят років поспіль Генрі Уїльям Філд писав оповідання, яких ніхто й ніколи не друкував. І от одного разу, пів на дванадцяту ночі, він підвівся й спалив десять мільйонів слів. Усі рукописи відніс до склепу свого понурого старого особняка, в казанну, й жбурнув їх у піч. – От і все, – промовив він і, розмірковуючи про […]...
- Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури. Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та в Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки: […]...
- Повернення – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Повернення Коли старого затягли до камери, він вже не чинив опору, тільки дивився на вартових примруженими підсліпуватими очима. Неправильно так дивився. Неначе ображена дитина, яка все зробила, як батько звелів, а той замість медового пряника взяв та й висік. Вартові буквально на руках внесли сухорляве тіло та кинули полоненого на підлогу. Він упав і в […]...
- Як в давні часи люди уявляли собі Землю Тисячоліттями люди спостерігали за рухом небесних тіл і природними явищами. І завжди задавалися питанням: як же влаштований Всесвіт. У стародавні часи картина пристрою світобудови була сильно спрощена. Люди просто ділили світ на дві частини – Небо і Землю. Про те, як влаштована твердь, кожен народ будував свої уявлення. Давні уявлення про Всесвіт Земля в уявленні […]...
- Кініки: повернення до природи Кініки – давньогрецька філософська школа, заснована Антисфеном Афінським і іншими учнями Сократа. Киникі проголошували свободу від умовностей суспільства, повернення до простоти і позбавлення від всього зайвого. Антисфен (ок. 444-370 до н. е.), Послідовник Сократа, учень Горгія, критик ідей Платона. Заснував в Афінах власну школу. Вів вкрай аскетичний спосіб життя Філософія – дуже проста наука, вважав […]...
- МАРІЇ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі,- Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби зірвать […]...
- Знаю – медом сонця, ой Ладо – ЄВГЕН МАЛАНЮК Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично ясна. А між нами простір – гураганом. Хоч вдихнуть, хоч узріть тебе де б… Половецьким хижацьким ханом Полонив тебе синій степ. Десь там квітнеш вишневим цвітом, Десь зітхаєш в веснянім часу, А мені ти – […]...
- ПОВЕРНЕННЯ З ЗІРОК – СТАНІСЛАВ ЛЕМ – Хрестоматія з зарубіжної літератури (Уривки) Я не мав із собою ніяких речей. Мені сказали, що не потрібно. Вже в самому проході, під черевом корабля, Абс подав мені руку і багатозначно посміхнувся: – Тільки обережно… Я пам’ятав про це і не сплющив йому пальців. Він хотів іще щось сказати, але я не дав йому вимовити й слова… Я поклав руки […]...
- Пісня – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Он чужино, чужинонько, Зрадливая дружинонько! Одружився я з тобою Після січі, після бою. Після січі – посічений, Після бою – скалічений. Пішов в хату – не топилось, Хотів з’їсти – не варилось. Хотів лягти і спатоньки, Як десь там, у матінки, А в головах на весілля Не подушка, а каміння. Ой вихори, не кидайте, Сирим […]...
- Кавендіш зважує Землю Генрі Кавендіш був, можливо, самим великим ученим XVIII в. і одним з найвидатніших учених, коли-небудь жили на Землі. Але його вражаюча скромність – особливість, через яку великий масив його наукових творів залишався прихованим ще довго після його смерті, – призвела до того, що деякі з його важливих відкриттів асоціюються тепер з іменами вчених наступних поколінь. […]...