Песимізм і ірраціоналізм Шопенгауера

Related posts:

1. Етичні уявлення А. Шопенгауера та Ф. Ніцше Прагнення до змін і новизни, властиве даному часу, що виявлялося по-різному. Так, в контексті “філософії життя”, орієнтованої на відкидання всього загальнозначущого, стереотипізованного і на утвердження цінності “живого”, індивідуалізованого буття, оформлялися етичні уявлення тих мислителів, які значною мірою вплинули па моральне свідомість XX століття. Артур Шопенгауер (1788-1860 рр..) – творець песимістичної етичної концепції ірраціоналістського типу. Головне […]...
2. Цікаві факти про Шопенгауера Німецький філософ Артур Шопенгауер відомий своїм нестандартним і часом навіть ірраціональним мисленням. Будучи пропалені мізантропом, він високо оцінював похмурий німецький романтизм, а також цікавився вченням буддизму і містикою. Своїм улюбленим письменником він вважав Канта, стверджуючи, що значимість його праць неможливо переоцінити. Цікаві факти з життя Шопенгауера Шопенгауер вважав роботи Канта найважливішою подією в філософії, що […]...
3. Михайло Лермонтов (1814 – 1841). Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість М. Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати почуття відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; розвивати мовленнєву культуру та толерантне ставлення до оточуючих, почуття гуманізму. Обладнання: портрети М. Лермонтова та його близьких, ілюстрації малюнків поета, зображення місць, пов’язаних […]...
4. Технічний оптимізм і технічний песимізм В оцінці ролі техніки в сучасному суспільстві та перспектив її розвитку у філософії можна умовно виділити дві протиборчі установки: техницизм і антітехніцізма, що грунтуються на одному теоретичному фундаменті – технологічному детермінізм. Технологічний детермінізм – сукупність уявлень, об’єднаних постулатом про визначальну роль техніки в суспільному розвитку. Згідно з технологічним детермінізму створена і створювана людським розумом і […]...
5. Філософія І. Канта Іммануїл Кант (1724 – 1804) все життя провів у м Кенігсберзі. Творчість Канта ділиться на два періоди: докритичний і критичний. Найбільше значення має останній період, коли він написав свої основні роботи: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика здатності судження” та ін. Суть і завдання філософії, по Канту, зводиться до відповіді на наступні питання: ♦ […]...
6. Що таке воля? Поняття “воля” має багато тлумачень. Найбільш поширеними серед них є два. Воля – це фізіологічна категорія, що позначає психічну здатність тварин і людини довільно, незалежно від зовнішніх умов, викликати або пригнічувати ті або інші фізичні акти, головним чином, руху, і виробляти внутрішні імпульси діяльності. Місце виникнення вольових імпульсів – сіра речовина головного мозку. Механізм виникнення […]...
7. Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї ​​- тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
8. Шопенгауер і Кант Шопенгауер – вчення Канта, що він завжди відкрито визнавав. Але якщо Фіхте, Шеллінг і Гегель в його очах, є побічними нащадками цього філософа, себе самого він виробляє від Канта по прямій лінії, і ця претензія не позбавлена ​​підстави. “Дія, вироблене вивченням Канта, – говорить Шопенгауер, – подібно дії зняття катаракти у сліпого. Воно викликає в […]...
9. Бекон і Декарт У XVII столітті з’являються два філософських вчення, вперше цілком чітко висувають дві головні точки зору на джерела та критерії пізнання, – емпіричну і раціоналістичну. Це – вчення Френсіса Бекона і Рене Декарта. Проблема пізнання отримує в них абсолютно нову постановку. Френсіс Бекон не тільки не повторює Аристотеля, але варто навіть в деякій опозиції до нього […]...
10. Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це твердження ілюструє […]...
11. Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
12. Скептицизм Юма Філософія Юма вважається одним з найяскравіших виразів крайнього скептицизму. Подібно Локка і Берклі, Юм додає чисто суб’єктивний характер психологічного зв’язку уявлень і не вважає за можливе витлумачувати цей зв’язок об’єктивно, як адекватну об’єктивним, реальним співвідношенням речей. Іншими словами, суворого підтвердження істинності наших уявлень, по Юму, бути не може. І для нього, як для Берклі, існування […]...
13. Філософія Берклі – коротко Філософ Джордж Берклі, ірландець за походженням, народився в 1685 р, помер у 1753 р Здобувши освіту в Дубліні і Лондоні, Берклі провів кілька років у подорожах по Італії та Франції, здійснив поїздку до Америки з місіонерськими цілями і після повернення на батьківщину був зроблений єпископом у Клойне. Володіючи широким богословським, філософським і науковим освітою, Берклі […]...
14. Артур Шопенгауер – книги “Для четвероякого кореня достатньо підстав” (1813р.) – перша робота ще молодого німецького філософа Артура Шопенгауера. Вона викликала інтерес фахівців, зробила знаменитим нового учасника в області філософії, преса теж не обійшла його увагою, опублікувавши кілька статей з позитивними відгуками. Учитель юного мислителя професор Шульц дуже уважно поставився до роботи свого учня, похваливши її і віддавши належне […]...
15. “Категоричний імператив” І. Канта Кант негативно ставився до уявної моралі, заснованої на принципах корисності і приємності, на інстинкті, зовнішньому авторитеті і на різного роду почуттях. Ні розсудливість, ні уміння ще складають моральності. Як казав Вл. Соловйов, аналізуючи моральні ідеї Канта, людина, з технічною спритністю вдало діючий у якій-небудь спеціальності або розсудливо влаштовує своє особисте благополуччя, може, незважаючи на це, […]...
16. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
17. Гносеологія Фіхте і критика в ній ідей Канта Спробу розвинути ідеї Канта зробив його молодший сучасник, німецький філософ Йоганн Готліб Фіхте (1762-1814). Людина вольова, вельми схильний до розумової незалежності, Фіхте висловив ці властивості свого характеру і у створеній ним філософській системі. Фіхте вважав, що Кант розробив до кінця наступні сторони свого філософського вчення: 1) Заявивши, що справжня сутність “речей в собі” непізнавана, Кант […]...
18. Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
19. Дія кримінального закону Кримінальний закон покликаний відновлювати соціальну справедливість, карати і виправляти злочинців. Як і будь-який інший український закон він має дією по колу осіб, у часі і в просторі. Дія по колу осіб: кримінальний закон застосовується до всіх осіб (громадянам, іноземцям та апатридам), які вчинили злочин на території України, за винятком співробітників посольств і міжнародних організацій, наділених […]...
20. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
21. Поняття екологічного моніторингу довкілля Основні завдання екологічного моніторингу антропогенних впливів: – спостереження за джерелами антропогенного впливу; – спостереження за факторами антропогенного впливу; – спостереження за станом природного середовища і відбуваються в ній процесами під впливом факторів антропогенного впливу; – оцінка фізичного стану природного середовища; – прогноз зміни стану природного середовища під впливом факторів антропогенного впливу та оцінка прогнозованого стану […]...
22. Школа атомістів Демокріт (бл. 460-370 до н. Е.) – Давньогрецький філософ, родом з Абдер. Він багато подорожував, побував у Єгипті, Персії, Індії та преобрел значна кількість знань. За своє довге життя зробився багатогранним вченим і написав понад 70 робіт з найрізноманітніших галузей знання – фізики, математики, риториці, філософії. Вважають, що він був учнем Левкіппа і основні положення […]...
23. Артур Шопенгауер Артур Шопенгауер – відомий у всьому світі німецький філософ. Ранні роки Народився 22.02.1788г в місті Гданську (Пруссія), в досить багатою і освіченій сім’ї. Його батько був данцінгскім банкіром, а мати – відомою в Німеччині письменницею. У дитинстві він разом з батьками багато подорожував по Німеччині і містах європейських країн. Батько всіма силами прагнув дати синові […]...
24. Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ О. Довженко в своєму оповіданні “Воля до життя” змалював звичайних людей у екстремальній ситуації. Основою цього оповідання було саме життя воєнних років. Головний герой твору – звичайний боєць Іван Кармалюк. Важко поранений, він усіма силами намагається вижити: незважаючи на біль, затискає розірвану артерію, бореться з газовою гангреною, навіть коли вже майже не має пульсу. Зрозумівши, […]...
25. Як пов’язані між собою гуманізм і реформація Реформація – це громадський рух по перетворенню християнської церкви. Почалося в XVI столітті в Німеччині, в самий розпал епохи Відродження. Як пов’язані між собою гуманізм і Реформація? Можна сказати, що гуманісти провели хорошу підготовчу роботу для подальшої діяльності реформаторів. Існує навіть такий вислів “Еразм зніс яйце, а Лютер його висидів”, його сформулював сам Еразм Роттердамський […]...
26. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), великий німецький філософ, народився м в місті Штутгарті в сім’ї великого чиновника. Отримавши в місцевій гімназії первинну освіту, в 1788 був зарахований до числа студентів теологічного інституту в Тюбінгені. По закінченні, з 1797, працював домашнім учителем, з 1801 викладав у Йенском університеті. Далі, з 1808 р по 1816 служив директором […]...
27. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
28. Плоскі електромагнітні хвилі Для електромагнітних полів, що залежать від часу з системи рівнянь Максвелла (1.1b) слід взаємозв’язок зміни їх електричних і магнітних полів. Найбільш просто в цьому переконатися, якщо розглядати залежне від часу електромагнітне поле в середовищі, в якому немає сторонніх зарядів, сторонніх струмів, щільність яких може бути обчислена за формулою, і відсутня провідність (). Таким умовам відповідає […]...
29. Кінематика. Механічний рух Найпростішою формою руху матерії є механічний рух. Його можна спостерігати повсякденно в повсякденному житті. Зміна з часом положення тіла в просторі відносно інших тіл називається механічним рухом. Щоб судити про рух тіла, треба дізнатися, чи змінюється його положення серед оточуючих тел. Якщо уявити окреме ізольоване тіло в просторі, де немає інших тіл, говорити про рух […]...
30. Сублімація Сублімація (лат. sublimo – звеличую, підношу) – перенесення творчої енергії із соціально та культурно осуджуваних теренів (зокрема, сороміцьких) на вищі, піднесені. Одними з перших зауважили цю проблематику німецькі письменники-романтики (Новаліс) та філософи (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше). На початку XX ст. поняття “С.” досить широко використовувалось у теорії психоаналізу. За його допомогою З. Фрейд намагався пояснити […]...
31. Тіло відліку і система відліку З визначення механічного руху випливає, що говорити про рух або спокої тіла можна лише тільки щодо якого-небудь іншого тіла – тіла відліку. Для опису руху тіла, т. Е. Визначення його положення в просторі, необхідно з тілом відліку зв’язати систему координат. Найчастіше використовують декартову систему координат, в якій положення точки в просторі задається трьома (на площині […]...
32. Чим відрізняється can від could Модальні дієслова – одна з найбільш складних тем в англійській мові, і розрізнення навіть двох з них – can і could – може представляти складність не тільки для новачків, а й для тих, хто володіє цією мовою на гідному рівні. Що таке can і could Can – модальне дієслово, службовець поряд з іншими модальними дієсловами […]...
33. Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
34. Розвиток сили волі Вплив сили волі на життя людини неможливо переоцінити. Саме сильна воля допомагає людині розвиватися, самовдосконалюватися і досягати нових висот. Вона допомагає завжди тримати себе в руках, не прогинатися під тиском проблем та обставин, бути сильним, стійким і рішучим. Найпростішим, і в той же час, найскладнішим способом розвитку сили волі є робити те, що робити не […]...
35. Фейєрбах про людину Але в такій же якості людина є богом для людини, тобто окремий індивід є бог для самого себе або ж для іншої людини? Вчення Фейєрбаха відповідає, що божеством для людини є рід, ціле, людство. “Поняття божества, – говорить Людвіг Фейєрбах, – цілком збігається з поняттям людства. Всі божественні визначення, які роблять бога богом, суть визначення […]...
36. Філософія життя “Філософія життя” – філософський напрям, який склався в другій половині XIX ст. у Німеччині та Франції, пов’язаний з переломними зрушеннями у тогочасному світобаченні, зумовленими усвідомленням обмеженої вичерпності раціоналізму з його невиправданими домаганнями на абсолютне знання, ігноруванням багатства розмаїтого світу, нехтуванням ірраціональних процесів, духовних цінностей. Як опозиція схематичному позитивізму, “Ф. ж.”, живлена традиціями романтизму, поціновувала життя […]...
37. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
38. Що означає для мене бути вільною людиною (твір-роздум) – учнівський твір “Вільні! – крикнула я подругам, коли ми вибігали зі школи в останній день занять. – Вільні ціле літо!” Тоді я ще погано розуміла значення слова “воля”. Але вимовляти його було так приємно… За всіх часів люди прагнули бути вільними. Вони звільнялися від рабства, від комплексів, від зобов’язань, від забобонів – від усього, що їх сковувало […]...
39. Ода совісті – ІВАН ДРАЧ Дослідів зливи. Каскади думок. Експериментів напружений крок. Ось Феофанія. Ген там Дубна. В криниці пізнання не бачу я дна! Та голос підношу за бомбардування Ядра таємниці! Хай тихе світання Розчепиться криком хитрющого кварка! Хоч сумнів, як ворон, нав’язливо карка: Навіщо? Для бомби?! Навіщо? Для муки?! Чого ж Оппенгеймер заламував руки?! Чи ж фізики атомних псів […]...
40. Ступені (рівні) пізнання Існує два ступені пізнання: чуттєве і раціональне. Чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття (зір, дотик, нюх, слух, смак). Це безпосередня форма пізнання, в процесі якого знання виходять шляхом прямого контакту. Наприклад, ви вийшли на вулицю і відчули холод. Таким чином, чуттєвий рівень дозволяє пізнати тільки зовнішні властивості об’єкта пізнання. Даний рівень включає в себе […]...