Школа атомістів
Демокріт (бл. 460-370 до н. Е.) – Давньогрецький філософ, родом з Абдер. Він багато подорожував, побував у Єгипті, Персії, Індії та преобрел значна кількість знань. За своє довге життя зробився багатогранним вченим і написав понад 70 робіт з найрізноманітніших галузей знання – фізики, математики, риториці, філософії. Вважають, що він був учнем Левкіппа і основні положення атомістичної теорії запозичив у нього, але розвинув їх далі.
Демокріт стверджує, що все існуюче складається з атомів і порожнечі. Атоми – це неподільні частки. Атоми з’єднуються між собою і утворюються речі. Вони різняться між собою формою, порядком і поворотом. Атоми єдині, неподільні, незмінні і незнищенні. Крім них існує ще порожнеча, так як без порожнечі не було б можливості переміщення, а також ущільнення і згущення. Порожнеча за своїм характером однорідна, вона може відокремлювати тіла між собою, а може знаходитися і всередині самих тіл і відокремлювати окремі частини цих тіл. Атоми ж не містять порожнечі, вони відрізняються абсолютною щільністю.
На думку Демокріта, у світі існує нескінченна безліч атомів. Також нескінченно і число форм атомів.
Одночасно Демокріт визнає вічність світу в часі і нескінченність його в просторі. Він був переконаний, що існує безліч світів, що постійно виникають і гинуть.
Атоми мають властивість руху від природи і передається воно за допомогою зіткнення атомів. Рух виступає основним джерелом розвитку. Демокріт вважає, що первинного руху, першого поштовху ніколи не було, так як рух – спосіб існування атомів.
Він вважав, що не тільки нічого не виникає з нічого, як це вважали попередні філософи, а й що нічого не виникає без причини. Все відбувається за суворої необхідності. Всі детерміновано механічним рухом атомів. Як пише Діоген Лаертський, у Демокріта “все детерміновано: причина всякого виникнення – вихор, і цей вихор він називає необхідністю”. Для Демокріта не існує випадковості, все має свою причину, а це означає, що воно не може бути випадковим. Навіть таке явище, як перетин двох незалежних рядів подій, що породжують випадковий збіг, Демокріт називає необхідним, так як і тут до цієї події привела причинний ланцюг явищ. Таким чином, Демокріт стоїть на позиціях жорсткого детермінізму, що випливає з його визнання механічного руху єдиною формою руху.
Демокріт надавав великого значення чуттєвого пізнання. Він висунув теорію витікань для пояснення сприйнятті зовнішніх предметів органами чуття. За цією теорією з предметів закінчуються так звані образи, подібності цих предметів. Коли вони потрапляють в око, то з’являються уявлення про предмет. Чуттєве пізнання, на думку Демокріта, не є достовірним пізнанням. Пізнання за допомогою почуттів він називає “темним”, воно не істинне. Справжньою формою пізнання виступає лише пізнання за допомогою міркувань.
Пояснюючи психічну діяльність людини, Демокріт пише, що душа – це рушійний початок і орган відчуття і мислення. Для того щоб виробляти в рух тіло, душа сама повинна бути матеріальною і рухається. Вона складається з атомів, тому вона смертна, так як після смерті людини атоми душі теж розсіюються.
Демокріт дотримувався атеїстичних поглядів, про що свідчить Платон. Він вважав, що люди прийшли до віри в богів під впливом існування грізних явищ природи: грому, блискавки, сонячних і місячних затемнень.
За своїми політичними поглядами Демокріт був гарячим захисником грецької демократії, що виступала проти аристократії, що ратував за рабовласницьку форму правління. Він писав: “Бідність в демократії настільки ж краще так званого благополуччя громадян при царях, наскільки свобода краще рабства”.
В етиці Демокріт виходить з індивідуалістичного принципу. Для нього головне – це “досягнення доброї думки”. “Людина доброчесного (благочестивої) думки прагне до справедливих і законним діям, під недосипанні і уві сні весел, здрав і спокійний”. Основним засобом етичного виховання Демокріт вважав переконання. “Кращим стимулятором виявиться той, хто вживає збуджуючу і переконують мова, ніж той, хто вдається до закону і насильству”.
Ідеї Демокріта зіграли величезну роль для всієї подальшої філософії.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)