Особливості літератури початку 20 століття

Початок двадцятого століття. Як багато цей період історії приніс для російського народу. Це і масштабний технічний прорив: вперше починають використовуватися телефони, електричні лампочки, автомобілі. Це – кровопролитні війни і революції.

Це – світла, непохитна віра в краще, що допомагала людям з гідністю і честю пройти через всі випробування. Якщо охарактеризувати даний період одним словом, то максимально підходящим буде слово “Прорив” . Суспільство змогло розпрощатися зі своїм минулим і відкрилося нововведень, вбирало нові ідеї. Література подібно до дзеркала відображала всі зміни, які відбувалися в житті нації.

Нові прийоми в літературному процесі першої половини ХХ століття

Літературний процес в першій половині ХХ століття набуває нові стилі, нові прийоми, в ньому поєднуються модернізм і реалізм. Для літературних творів стає характерним фантастичний абсурд, як нова експериментальна форма. Якщо в ХIХ столітті в літературних творах описувалися чіткі об’єктивні предмети, наприклад, любов, зло, сімейні та суспільні відносини, то в оновленій літературі ХХ століття використовуються в першу чергу абстрактні психологічні прийоми для опису тієї чи іншої речі.

Література наповнюється особливою філософією. Головні теми, які використовувалися у творчості – це війна, революція, проблеми релігійного сприйняття, а головне – трагедія особистості, людини, яка в силу обставин втратив свою внутрішню гармонію. Ліричні герої стають сміливішими, рішучими, неординарними, непередбачуваними.

Багато літераторів також відмовляються від класичної стилістичної подачі тексту – з’являється знаменита “драбинка” В. Маяковського. Досвід літературних майстрів минулого не відкидається, але доповнюється більш сміливими модерними елементами. Наприклад, стиль віршування Єсеніна дуже близький до манери Пушкіна, але порівнювати і ототожнювати їх не можна. У більшості творів на перший план виноситься інтерес до суб’єкта, до того, як людина сприймає суспільні події через призму своєї свідомості.

На початку XX століття з’являється масова література. Твори, які не відрізнялися високою художньою цінністю, однак мали велике поширення серед населення.

Вплив суспільного і державного життя на літературу
У цей період письменники і поети перебували в очікуванні все нових змін і вибухів у суспільному та державному житті. Це, однозначно, у величезній мірі вплинуло на їх творчість. Хтось у своїх творах надихав людей і вселяв віру в нове прекрасне майбутнє, хтось з песимізмом і надривом переконував у неминучості горя і страждань.

Суттєву роль у розвитку літературного процесу зіграло авторитарне втручання нової влади. Деякі письменники обрали для себе дисидентський шлях, деякі почали в своїх творах будувати країну соціалізму, оспівувати робочий клас і комуністичну партію.

Не дивлячись на те, що багато літературні діячі змушені були через політичні мотиви залишити країну, російська література не вмирає в еміграції. До найзнаменитішим російським літературним діячам в еміграції відносяться Бунін, Цвєтаєва, Купрін, Ходасевич, Шмельов.

Для російської літератури початку ХХ століття характерно усвідомлення кризи старих уявлень про цінності, відбувається масштабна їх переоцінка. З’являються нові літературні течії та школи. Відбувається відродження оновленої поезії, що ознаменовує початок Срібного століття російської літератури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Особливості літератури початку 20 століття