Офшорна банківська установа
До офшорних банків зараховують фінансові установи, які здійснюють свою діяльність в офшорній зоні. Їх відмітною ознакою є неможливість обслуговувати жителів країни свого місцезнаходження. Клієнтами банку виступають виключно резиденти інших країн. Класичним прикладом вважається установа, розташоване в країні, де вигідно вести бізнес міжнародного масштабу за рахунок істотного зниження податкового тиску.
Необхідно відзначити, що офшорний банк, будучи зареєстрованим в одній юрисдикції, не може діяти в її фінансовій системі як банківська установа. Таким чином, місцева влада, в тому числі податкові та судові, не має права розраховувати на отримання від банку інформації, що стосується фінансового становища його клієнтів. Виняток становлять випадки, коли між країною, в якій знаходиться банк, і країною проживання його клієнта укладено відповідну податкову угоду.
У чому перевага офшорного банку?
По порівнянні зі звичайним установою офшорний банк має ряд переваг. Так, власник рахунку має право розраховувати на:
- Різноманітні податкові пільги. Власник рахунку при його відкритті одноразово вносить платіж за реєстрацію, а також щорічно сплачує ліцензійний збір. Що стосується податку на прибуток, то в більшості офшорів він не застосовується, а якщо й існує, то його ставки мінімальні. Збереження конфіденційності, що гарантує таємницю вкладу. Можливість вільного оперування різними валютами на місцевому рівні. Офшорні банки не встановлюють жодних обмежень на операції з валютою, в тому числі, щодо величини резерву, рівня ліквідності і т. д. Невисоку вартість банківських послуг. Отримання доступу до міжнародних кредитах. Забезпечення за бажанням клієнта трастового управління капіталом.
Види офшорних банків
Фінансові установи, що працюють в офшорних зонах, діляться на наступні категорії:
Необмежені класу “Б” – вони отримують повну ліцензію, що дає право здійснювати не тільки банківські, але і трастові операції. Такі банки можуть працювати з клієнтами і за межами країни свого місцезнаходження.
Обмежені класу “Б”. Ці установи працюють за принципом зазначених вище банків, але тільки з тими клієнтами, які прямо вказані в ліцензії.
Керовані банки, які створюються на підставі договору з банком, що володіє генеральною ліцензією. Всі фінансові та адміністративні функції здійснюються персоналом основного банку.
Представницькі банки, що діють як офіційне представництво фінансової установи, розташованого в іншій державі. Вони обмежені в можливості займатися бізнесом в країні свого перебування, але можуть налагодити ділові відносини з іноземними державами.
Кредитні установи, яке в силу своєї специфіки можуть виконувати деякі суто банківські функції.
Особливості офшорних банків
Ці фінансові установи в більшості випадків звільнені від сплати податків. Якщо ж законодавство офшорної зони все ж передбачає обов’язкові платежі, то їх ставки набагато нижче, ніж в країні реєстрації банку. До обов’язкових зборів зараховують тільки мито за реєстрацію та продовження дії ліцензії. Такі пільгові умови дозволяють офшорним банкам виплачувати своїм клієнтам підвищені відсотки за вкладами.
Процедура реєстрації дуже проста, але тільки для фінансових установ, що мають надійну репутацію на ринку. Іншим категоріям заявників заснувати офшорний банк дуже складно, оскільки багато держав, в числі яких і США, займають жорстку позицію по відношенню до офшорів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)