Міжфіліальний оборот: визначення
Міжфіліальний оборот – система безготівкових розрахунків за допомогою меморіальних ордерів, акредитивів, авізо або платіжних доручень (вимог) між касовими центрами різних комерційних банків, для проведення власних операцій між відділеннями банківської установи, а також для організації розрахунків з Нацбанком.
Абревіатура МФО – застаріла термінологія для банківської системи деяких країн СНД. Даний кліринговий код в Радянському Союзі надавався кожній філії Ощадбанку – головного банківської установи держави, з метою ідентифікації відділення. Це був унікальний шестизначний код, за допомогою якого філії Ощадбанку проводили внутрішньобанківські розрахункові операції, використовуючи для цих цілей меморіальні ордери. На той час код МФО – це був єдиний унікальний платіжний реквізит, інформації про який було досить, щоб зробити банківську операцію.
У філіальної системі Держбанку міжфіліальні обертів поділялися на початкові МФО – видача доручень іншому підрозділу Держбанку і відповідні МФО – виконання отриманих доручень.
Облік і контроль межфіліальних оборотів кожна ІТТ здійснювала окремо.
У сучасній банківській системі міжфіліальні обороти служать для організації міжбанківських розрахунків. Для налагодження єдиної централізованої мережі кореспондентських відносин банки відкривають кореспондентські рахунки в Нацбанку.
Сучасна назва ідентифікатора банку
У сучасній банківській системі код МФО зберігся і як і раніше служить ідентифікатором кредитної установи, але змінилася назва терміна для деяких держав СНД. Так, в Росії міжфілійна номер банку називається БИК – банківський ідентифікаційний код, який присвоюється Центральним Банком кожному банківській установі окремо. Різниця: для ідентифікації використовується 9 цифр, причому, розрізняють “основний” БИК банку і БИК кожного з філій, для яких цифрова структура відрізняється. У сукупності знаків зашифрована інформація:
Чи знаходиться дана банківська установа на території РФ або це представництво за кордоном.
В якому регіоні, місті країни функціонує територіальний підрозділ.
Дата відкриття (реєстрації) філії.
Для порівняння: в США аналог МФО – АВА. У Німеччині ідентифікатором банку є BLZ. В Україні термін “МФО” зберігся (шість цифр).
Для чого потрібен МФО (БІК)
Інформація з кодом банку необхідна, щоб зробити банківську операцію між приватними особами, організаціями, філіями одного банку або різними банківськими установами. Це може бути проведення безготівкового платежу, зарахування грошових коштів на банківський рахунок, списання грошей з банківського рахунку, інші розрахункові операції.
Крім даних про код МФО, відправнику / одержувачу також необхідно вказати наступні банківські реквізити, заповнюючи фінансові документи:
- 1) Повне найменування та місцезнаходження банку. 2) ІПН / КПП банку. 3) № кореспондентського і розрахункового рахунку. 4) № розрахункового або поточного рахунку контрагента в цьому банку. 5) ІПН / КПП контрагента.
Інформація про МФО (БІК) та інші банківські реквізити – це дані, що знаходяться у вільному доступі, які можна отримати на корпоративному сайті банку, в спеціальних довідкових виданнях Нацбанку або за запитом у співробітників установи.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)