Банківські гарантії в торговому праві
Банківські гарантії активно використовуються при реалізації контрактів на великі суми. Багато іноземні компанії часто при великих проектах просять надати гарантії першокласних банків як забезпечення взятих зобов’язань. При цьому учасники зовнішньоторговельного обороту керуються:
– документами Міжнародної торгової палати:
– “Уніфікованими правилами по договірних гарантіях” (публікація № 325, 1978 р. Нова редакція діє з 1992 р.);
– “Уніфікованими правилами для гарантій на вимогу (публікація № 458, 1992 р.);
– Введенням в “Уніфіковані правила для гарантій на вимогу (публікація № 510);
– “Міжнародною практикою резервних зобов’язань (публікація № 590, 1998 р.);
– “Банківські гарантії в міжнародної торгівлі” (публікація № 930) та ін;
– Конвенцією ООН про незалежні гарантії та резервні акредитиви 1995 р.
В “Уніфікованих правилах по договірним гарантіям” МТП, діючих з 1992 р., дається визначення банківської гарантії: “Банківська гарантія – це безвідзивне зобов’язання банку виплатити зазначену в ній суму у випадку, коли третя особа не проведе певної виконання. Гарантія є самостійним зобов’язанням, що не залежить від відносин за основним боргом або договором між кредитором і основним боржником. Шляхом видачі гарантії банк зобов’язується платити по першій вимозі, якщо містяться в тексті гарантії умови виконані. Гарантія, як правило, підпорядковується праву країни виставив її банку”.
Учасники банківської гарантії:
– принципал – особа, що належне виконання зобов’язань якого забезпечується банківською гарантією;
– бенефіціар – кредитор принципала, на користь якого видається банківська гарантія;
– гарант – банк, який видав на прохання принципала банківську гарантію на користь бенефіціара;
– підтверджуючий банк – банк, який прийняв поряд з початковим гарантом зобов’язання перед бенефіціаром про сплату повної суми грошових коштів з банківської гарантії або її частини згідно з умовами банківської гарантії;
– банк принципала – банк, що обслуговує принципала по операціях, пов’язаних з видачею (підтвердженням) банківської гарантії;
– банк бенефіціара – банк, який обслуговує бенефіціара за операціями, пов’язаними з видачею (підтвердженням) банківської гарантії.
До банківської гарантії повинні бути відображені такі відомості:
– найменування принципала, гаранта, і бенефіціара;
– контракт, в забезпечення зобов’язань якого видається гарантія;
– максимальна сума, яка повинна бути виплачена;
– найменування валюти платежу;
– строк, на який видана банківська гарантія, або подія, при настанні якої припиняється зобов’язання гаранта по банківській гарантії;
-умови, на підставі яких здійснюється платіж;
– способи заяви вимоги платежу;
– можливості зменшення суми зобов’язання.
В тексті гарантії повинно міститися вказівка на її безвідкличний характер.
Для видачі на користь бенефіціара банківської гарантії, підпорядкованої Уніфікованих правил МТП, Конвенції ООН про незалежні гарантії та резервні акредитиви, міжнародна практика резервних зобов’язань, у проханні про видачу банківської гарантії принципалом робиться відмітка про підпорядкування гарантії відповідними документами.
Відмінність банківської гарантії від поручительства
1. Банківська гарантія (на відміну від поруки) не залежить від основного зобов’язання, в забезпечення виконання якого вона видана, навіть якщо в гарантії міститься посилання на це обставина.
2. По суб’єктам зобов’язання. В якості банківських гарантів можуть виступати тільки відповідні кредитні установи і страхові організації, а в якості поручителів – різні юридичні особи та громадяни.
3. За формою встановлення відносин. Банки-гаранти укладають з банками-кредиторами договір банківської гарантії або надсилають їм гарантійний лист. Відносини поручительства встановлюються в результаті укладення договору поруки між банком-кредитором та поручителем.
Види банківських гарантій:
1. Гарантія на першу вимогу (зобов’язання гаранта здійснити платіж на першу вимогу бенефіціара згідно з умовами гарантії).
2. Умовна гарантія (зобов’язання гаранта здійснити платіж відповідно до умов гарантії за письмовою вимогою бенефіціара, яке супроводжується документами, які доводять або підтверджують невиконання принципалом зобов’язань).
3. Підтверджена гарантія (підтверджена в повній сумі або частково іншим банком).
4. Контргарантия (зустрічне зобов’язання).
5. Консорциальная гарантія (банківська гарантія, що видається бенефіціару декількома гарантами через основний банк-гарант).
Банки видають (підтверджують) банківські гарантії на прохання клієнтів і інших банків. Вони на прохання клієнтів і від свого імені направляють доручення іншим банкам на видачу (підтвердження) ними банківських гарантій і надають гарантів (підтверджуючим банкам) контргарантії або інше забезпечення.
Виникають у зв’язку з видачею (підтвердженням) банківської гарантії зобов’язання принципала і гаранта (підтверджуючого банку) або в разі видачі (підтвердження) банківської гарантії банком бенефіціара або третім банком за дорученням банку принципала зобов’язання принципала банку принципала оформляються в укладеному між ними договорі.
Предметом такого договору може бути порядок відшкодування принципалом гаранту (підтверджуючому банку, банку принципала) сум, виплачуваних по банківській гарантії.
У разі, якщо договором передбачено надання банку грошових коштів на суму зобов’язання по банківській гарантії надані принципалом грошові кошти перераховуються на відповідний рахунок, призначений для обліку покриття по банківській гарантії. Перерахування грошових коштів на даний рахунок проводиться на підставі платіжного доручення принципала, якщо інше не визначено у договорі.
За гарантіями, виданими (підтверджених) за дорученням банків, гаранти (підтверджують банки) приймають в якості забезпечення, як правило, грошові кошти або контргарантії. Грошові кошти надаються гарантів (підтверджуючим банкам) одним з наступних способів:
-кредитування рахунку “Ностро” гаранта (підтверджуючого банку) на суму зобов’язання банківської гарантії (суму, на яку гарантія підтверджується);
– надання гаранту (підтверджуючому банку права списати в момент оплати по гарантії суму банківської гарантії (суму, на яку підтверджена банківська гарантія) з відкритого у гаранта (підтверджуючий банк) рахунки “Лоро” банку, за дорученням якого видана (підтверджена) банківська гарантія.
Уповноважений працівник банку принципала перевіряє наявність та правильність оформлення заяви на видачу банківської гарантії та інших представлених принципалом документів, відповідність проекту умовам гарантії основного зобов’язання. Особлива увага звертається на положення банківської гарантії, що стосуються обсягу та умов відповідальності гаранта (сума, строк дії, порядок подання вимоги і здійснення розрахунків по гарантії).
При належному оформленні поданих документів та прийнятності для банку принципала умов гарантії уповноважений працівник банку складає проект банківської гарантії (проект листа для бенефіціара, що містить інформацію про підтвердження банківської гарантії).
Вимоги про платіж, пред’явлені за виданими банківським гарантіям розглядаються уповноваженим працівником гаранта.
Вимога бенефіціара має надійти гаранту (підтверджуючому банку) не пізніше терміну дії виданої (підтвердженої) ним банківської гарантії.
Гарант (підтверджуючий банк) розглядає вимогу по банківській гарантії та супроводжуючі її документи, приймає рішення про здійснення платежу по гарантії і здійснює платіж по гарантії або в разі відмови від здійснення платежу направляє повідомлення про це бенефіціару.
Банківська гарантія набирає чинності з дати її видачі бенефіціару, якщо інше не обумовлено в тексті гарантії.
Передбачене банківською гарантією зобов’язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою грошової суми, на яку видана гарантія.
Відповідальність гаранта перед бенефіціаром за невиконання або неналежне виконання гарантом зобов’язання по банківській гарантії не обмежується грошовою сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не обумовлено в тексті гарантії.
Зобов’язання гаранта перед бенефіціаром банківської гарантії припиняється:
– при сплаті бенефіціару грошової суми, на яку видана гарантія;
– після закінчення строку, на який видана гарантія;
– внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;
– внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав по гарантії шляхом письмової заяви про звільнення гаранта від його зобов’язань;
– після закінчення шести років з дати видачі гарантії, якщо в ній не зазначена дата закінчення терміну її дії, або якщо платіж по гарантії обумовлений настанням якоїсь події, або якщо застереження про незастосування строку дії гарантії не включена в текст.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)