Міжбанківські розрахунки: визначення
Визначення міжбанківських розрахунків
Міжбанківські розрахунки – це фінансові операції, що здійснюються банками в результаті економічної взаємодії, які передбачають здійснення розрахунків і платежів за дорученням одного з банків за рахунок іншого. Ця система організації платежів здійснюється шляхом відкриття кореспондентських рахунків між установами, щоб забезпечувати виконання грошових вимог або зобов’язань, а також забезпечувати економічні зв’язки, які з’являються між банківськими структурами.
Між Нацбанком і комерційними банками ці розрахунки здійснюються в обов’язковому порядку. А між комерційними банками – на добровільній основі.
Основне завдання міжбанківських розрахунків – забезпечити необхідну кількість грошей для виконання операцій і обслуговування клієнтів, в разі, якщо власних активів недостатньо.
Кореспондентські рахунки відрізняються за принципом централізації чи децентралізації.
Централізовані кореспондентські рахунки – ті, що відкриті в Нацбанку, на них відображаються фінансові операції, що здійснюються комерційними банками між собою.
Децентралізовані кореспондентські рахунки – це внутрішні рахунки, які комерційні банки відкрили, минаючи Нацбанк.
Види міжбанківських розрахунків
МБР прийнято здійснювати наступними методами:
Прямі кореспондентські відносини
Являють собою договірні відносини між двома або кількома комерційними банками про здійснення платежів і розрахунків, про надання кредитів, наданні інвестиційних та інших послуг. Кореспондентські відносини зазвичай супроводжуються відкриттям взаємних рахунків або в односторонньому порядку.
Розрахунки через розрахунково-касові центри
В Україні розрахунки здійснюються в основному через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунково-касових центрах – структурні підрозділи Нацбанку. Це дозволяє чітко простежити і розмежувати функції контрагентів і посередників при платежі і їх відповідальність.
Для цих цілей кожна кредитна організація, що має ліцензію на здійснення банківських операцій, відкриває за місцем свого знаходження один кореспондентський рахунок в підрозділі розрахункової мережі Нацбанку.
На кореспондентському рахунку знаходяться власні гроші банку, статутний, резервний, страховий та інші фонди.
Через кореспондентські рахунки в Нацбанку здійснюються такі операції:
- – кредитні, касові, розрахункові операції клієнтів; – функціонує міжбанківський ринок цінних паперів, міжбанківських кредитів і депозитів, а також касові операції з емісійним банком; – операції самого комерційного банку.
Розрахунки через клірингові структури
Кліринг – система економічних відносин, при яких грошові претензії (дебіторська заборгованість) учасників погашаються їх же грошовими зобов’язаннями (кредиторська заборгованість) без використання реальних грошей або з їх мінімальним використанням. Тобто, це залік взаємних вимог і зобов’язань.
До цього виду міжбанківських розрахунків вдаються для зменшення ризиків, пов’язаних з цими розрахунками, а також для зменшення потреби комерційного банку тримати великі резерви в Нацбанку.
Переваги клірингу складаються в концентрації розрахунків, зменшенні їх оборотів, схоронності готівкових коштів, в результаті чого збільшується рівень рентабельності і ліквідності банків-кореспондентів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)