Міжнародні розрахунки

Міжнародні розрахунки – процес регулювання платіжних операцій за зобов’язаннями або фінансовим вимогам, які виникають у зв’язку з появою культурних, політичних і економічних взаємин між громадянами різних країн та підприємствами (юридичними особами). На сьогоднішній день застосовується кілька основних форм міжнародних розрахункових операцій – аванс, відкритий рахунок, документарний акредитив, банківський переказ, інкасо і так далі.

Міжнародні розрахунки – особлива форма платежів, в процесі якої відбувається обмін національної грошової одиниці на валюту іншої країни.

Сутність міжнародних розрахунків

Так склалося, що міжнародні розрахункові операції охоплюють практично всі об’єкти зовнішньоторговельних відносин – послуги, товари, рух капіталу і кредитні кошти. Такі угоди включають в себе порядок і умови здійснення платежів з активним застосуванням можливостей банків. Для реалізації розрахункових операцій банківські структури можуть задіяти свої кореспондентські рахунки та філії, розташовані за територією країни. Подібні взаємини супроводжуються створенням двох видів рахунків:

– лоро – відкриття рахунку іноземних банківських установ в цьому банку;
– ностро – відкриття рахунку цієї банківської установи в іноземних закладах.

Історично так склалося, що при міжнародних розрахунках застосовувалися кредитні кошти різних країн світу. Після відмови від золотого стандарту міжнародні зобов’язання перед державами-партнерами вже не потрібно було оплачувати золотом. Хоча, на практиці дорогоцінний метал в надзвичайних обставинах все одно застосовується час від часу. Наприклад, країни можуть продавати частину офіційних золотих запасів, обмінюючи їх на валюти міжнародних зобов’язань за позиковими операціями і зовнішньоторговельними договорами.

Міжнародні розрахунки
Одночасно з цим активно застосовуються національні валюти, що тільки збільшує залежність міжнародних розрахунків від змін курсу, валютної та економічної політики тієї чи іншої держави, що випускає грошову одиницю. Стан міжнародних розрахунків знаходиться в безпосередній залежності від безлічі аспектів – валютного законодавства, політичних і економічних відносин, умов, прописаних в договорах і так далі.

При оформленні міжнародних операцій боку, як правило, обумовлюють питання валюти, яка застосовується для оплати. Це може бути грошова одиниця однієї з країн-учасниць угоди або гроші іншої держави. У міжнародних розрахунках валюта може застосовуватися не в формі монет і грошових знаків, а в іншій (безготівкової) формі – в чеках, поштові перекази, траттах і так далі.

Основна частка міжнародних розрахунків проводиться в американському доларі США (майже половина всіх торгових угод, близько 40% валютних резервів країн і майже 80% угод на ринку валют).

До особливостей міжнародних розрахунків можна віднести:

– учасниками угоди є експортери та імпортери, а також банківські установи цих країн. У процесі здійснення угод вони працюють на умовах контрактів. В останніх прописуються особливості пересилання, оформлення товару, обробки документів і отримання виплат;

– регулювання законодавчими актами, звичаями і правилами роботи банківських установ;

– обов’язкове оформлення в уніфікованої документарній формі;

– можливість виконання розрахунків в різних грошових одиницях, що безпосереднім чином позначається на ефективності проведення операцій;

– застосування стандартних правил забезпечення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Міжнародні розрахунки