Інгібітори моноаміноксидази (ІМАО)
Завдяки високій ефективності навіть у хворих, стійких до дії інших груп препаратів, вони міцно увійшли в арсенал засобів для лікування тривожних розладів. Проте їх застосування обмежене хоч і відносно рідкісними, але потенційно фатальними побічними ефектами (Murphy [et al.], 1987).
ИМАО продемонстрували достатню ефективність в лікуванні ПТСР (Liebowitz, Marshall, 1995). Як і у випадку з СИОЗС або трициклічними антидепресантами, клінічний ефект ИМАО проявляється через кілька днів або тижнів, у той час як фермент блокується вже першою дозою препарату. Існує кілька теорій, що пояснюють терапевтичний ефект ИМАО. Основна суть їх зводиться до того, що негайно наступаючі зміни доступності нейротрансмітера призводять до адаптивним змінам в експресії генів. У свою чергу, це викликає зміна кількості або чутливості рецепторів, стану пострецепторних систем передачі сигналів.
Найбільш серйозний побічний ефект при застосуванні ІМАО – артеріальна гіпертензія, що виникає в результаті споживання тірамінсодержащіх продуктів або напоїв (“сирна” реакція). У нормі монооаміноксідаза в шлунково-кишковому тракті здійснює метаболічну деградацію тираміну, який здатний спровокувати підвищення артеріального тиску, сприяючи вивільненню ендогенних катехоламінів. Тирамін присутня в багатьох продуктах і напоях, включаючи м’ясо, сир і вино. Надходження тираміну на тлі блокади моноамінооксидази провокує тяжкий гіпертонічний криз з ознаками симпатичної гіперактивності: лихоманкою, тремтінням, профузним потовиділенням і можливою загрозою для життя (Murphy [et al.], 1987). Під час кризу може виникнути небезпечне для життя порушення серцевого ритму. Пацієнти, які приймають ИМАО, при появі ознак гіпертонічного кризу повинні бути негайно госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії. Крім цього рідкісного, але небезпечної побічної ефекту ИМАО здатні визиватьідругіе ускладнення, що обмежують їх застосування, у тому числі ортостатичну гіпотензію, збудження, сонливість, збільшення ваги, пригнічення сексуальних функцій.
ИМАО надзвичайно токсичні при передозуванні, причому симптоми інтоксикації не обов’язково проявляються негайно. До них відносяться епілептичні припадки, порушення серцевого ритму, рабдоміоліз і коагулопатії.
3.6.4. Інші антидепресанти
З числа інших антидепресантів високу ефективність при ПТСР показав коаксил (тіанептін), проте у зв’язку з тим що виробник припинив його постачання в Росію, питання його застосування при даній патології залишаються невирішеними. Бензодіазепіни ж менш результативні в терапії ПТСР. Так, в контрольованому дослідженні алпразоламу при ПТСР ефективність препарату довести не вдалося (Marshall, 1996). Зростає інтерес до застосування антиконвульсантів при різних психічних захворюваннях, наприклад є дані про успішне застосування вальпроєвої кислоти при ПТСР. В даний час вальпроєва кислота вважається препаратом третього ряду в терапії тривожних розладів, вона показана у разі неефективності інших засобів.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)