Розрахунки по інкасо: визначення
Що таке розрахунки по інкасо
Розрахунки по інкасо – одна з форм безготівкових розрахунків між контрагентами, яка найчастіше використовується при експортно-імпортних операціях за допомогою банківської операції.
Ініціатором угоди виступає одержувач грошей (продавець). Основними платіжними документами є платіжні вимоги та інкасові доручення.
Розрахунки з використанням платіжних вимог можуть здійснюватися за розпорядженням платника (з акцептом) або без його розпорядження (в безакцептному порядку).
Оплата з використанням інкасових доручень може проводитися без розпорядження платника (у безспірному порядку). Інкасові доручення застосовуються у випадках, якщо сторони передбачили таку можливість розрахунків за основним договором, а платник надав обслуговуючому банку права на списання грошових коштів з рахунку без окремого розпорядження.
Процедура розрахунків по інкасо
Розрахункова операція здійснюється в кілька етапів:
- 1. Договір-угода з зазначенням форми розрахунків; 2. Поставка товару; 3. Оформлення експортером-інкассодателем товарних і платіжних документів і передача їх в обслуговуючий банк; 4. Передача банком експортера платіжної вимоги для акцепту в банк платника; 5. Акцепт платіжного вимоги покупцем і передача в банк для оплати; 6. Перерахування коштів банком платника на підставі акцептованої платіжної вимоги; 7. Зарахування коштів на банківський рахунок експортера; 8. Виписки з розрахункових рахунків про перерахування і зарахування платежу для двох сторін.
Види інкасо
Розрізняють два види операцій по інкасо: чисте і документарне.
Чисте інкасо – припускає використання платіжних документів (чеки, векселі та інше) без супроводу їх комерційної документацією (товаророзпорядчих і товаросупровідних документів).
Документарне інкасо – передбачає обов’язкову наявність комерційних документів, що підтверджують факт поставки: рахунки, накладні, транспортні документи і ін.
Саме документарне інкасо використовується в міжнародній торгівлі як банківська операція, коли банки-посередники беруть на себе зобов’язання передати від експортера імпортеру документи на товар проти його платежу і перерахувати їх експортеру. Втім, документарне інкасо не передбачає будь-яких фінансових зобов’язань з боку банків, але передбачає оплату комісійних.
Недоліки розрахунків по інкасо
Розрахунки по інкасо мають деякі істотні недоліки.
- 1) Передача документів між банками і акцептування платіжної вимоги імпортером займає певний час, що уповільнює процес розрахунків. 2) Імпортер має право відмовитися від акцептування платіжної вимоги в разі фінансових труднощів, невиконання постачальником зобов’язань за договором або на підставі інших причин. 3) На рахунку платника може не виявитися достатньої суми коштів для списання та переказу грошей. У такому випадку розрахунок може бути частковим з подальшим його погашенням, що уповільнює оборотність коштів експортера.
В якості додаткового забезпечення зобов’язань сторони можуть скористатися можливістю попередньо оформити банківську гарантію або відкрити в банку платника резервний (акредитивний) рахунок.