Багатонаціональний банк

Багатонаціональний банк – фінансово-кредитна установа, в складі керівників якого є представники різних держав.

Багатонаціональний банк: види і особливості

В процес розвитку банківської діяльності та підвищення конкуренції в даній сфері виникла необхідність в розширенні видів послуг і появі нових напрямків. Так, сьогодні є кілька видів банків, в яких керівництво здійснюють представники різних країн світу. До таких структур можна віднести:

1. Банки-кореспонденти. Такий вид банківської діяльності з’явився на тлі деяких заборон. Наприклад, в США поштовхом до створення подібних структур стала поява заборони на ведення міжштатної діяльності. Фінансово-кредитні установи були змушені піти на хитрість і почати укладати договори з банківськими структурами інших штатів. Такий підхід суттєво полегшував роботу клієнтів і великих компаній США.

Багато банків (в тому числі і невеликі) почали роботу по аналогічною схемою і почали укладати угоди з банками-кореспондентами, що знаходяться за межами країни. Якщо ж в країні мало місце обмеження доступу до іноземним банківським структурами або ж проведення таких угод було заборонено зовсім, то усі послуги надавалися за допомогою кореспондентських відносин.

Завдання банку-кореспондента – надати допомогу в зборі необхідної суми і її пересилання. За його підтримки проводяться виплати на території іншої країни. Крім цього, кореспонденти можуть здійснювати видачу кредитів і займатися кредитно-звітним супроводом за умови надання всієї необхідної інформації.

Банк-кореспондент отримує прибуток у вигляді плати за надані послуги, за проведення платіжних операцій або надання депозитних послуг. За своєю специфікою кореспондентські банки можуть надавати послуги клієнтам в групі країн. У свою чергу, персонал такого закладу може складатися з власних працівників або громадян країни, на території якої знаходиться банк.

2. Банки-аффіляти. Такі установи схожі за своєю функціональністю на описані вище структури. Різниця лише в тому, що вони частково перебувають у власності іноземного банківського установи. При цьому юридична реєстрація проводиться на території тієї країни, де і працює банк. Що стосується володінського інтересу, то він оформляється формально.

Особливість банків-аффілятів – відсутність контролю з боку іноземних банків. Єдине, що зарубіжні структури можуть надавати різні послуги або проводити експертизи в інтересах “аффілята”. Але бувають і інші ситуації, коли банки-аффіляти починають конкурувати зі своїми закордонними партнерами.

3. Синдикати і консорціонні банки. Такі структури являють собою особливий вид філій банківських установ. Їх особливість – в приналежності відразу до декількох банківських установ за кордоном. Що стосується місцевих господарів, то їх може не бути зовсім або ж їх частка дуже мала. При цьому ні у одного з іноземних банків, немає контрольного пакета цінних паперів.

Консорціоні банківські установи надають підтримку в створенні (організації) банківських синдикатів (об’єднань), який формуються для видачі великих позик або виступу банків в ролі гарантів при розміщенні акцій. Завдяки подібним об’єднанням, фінансово-кредитні структури отримують можливість диверсифікувати свій портфель і знизити кредитні ризики.

4. Дочірні банки – структури, які проходять реєстрацію в якості юридичних осіб в тій країні, де і ведуть свою діяльність. При цьому вони підконтрольні банку іншої країни або ж останній має більше 50% акцій організації. Управління дочірніх банків здійснюється з-за меж країни, але при цьому вони відносяться до суб’єктів місцевого банківського регулювання, тобто тієї країни, де вони розташовані.

Дочірні банківські структури можуть запропонувати своїм клієнтам ряд податкових знижок (пільг). Але головна перевага таких банків все-таки в тому, що вони не підкоряються правилам, які діють в іноземних банках. Зокрема, до даної категорії установ відносяться місцеві банківські структури, які вже вели діяльність на території країни, але були викуплені зарубіжної фінансово-кредитною організацією.

5. Акціонерні товариства. Наприклад, в США місцевим банкам заборонено мати аффіляти або дочірні структури. З іншого боку, свою частку можна отримати за допомогою АТ (за законом Еджа). Такі АТ – особливі дочірні структури, які мають згоду федеральних органів влади на покупку цінних паперів в банківських установах на території іншої країни.

Деякі штати здійснюють видачі дозволів на створення так званих АТ, які підписали договір встановленої форми. За такою угодою банківські установи, які входять у ФРС, можуть здійснювати інвестиції в інші банки, але лише за фактом укладення угоди з самої ФРС.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Багатонаціональний банк