Фінансові інститути. Банківська система
Фінансовий інститут – це фінансовий посередник між кредиторами і позичальниками або між інвесторами та зберігачами (пенсійними фондами, страховими компаніями та ін.). Фінансові інститути надають послуги з надання позик і передачі грошей і впливають на функціонування реальної економіки, діючи в якості посередників в процесі перетворення заощаджень та інших коштів в інвестиції. До складу фінансових інститутів входять:
1. Фінанси комерційних підприємств (всі підприємства матеріального виробництва і частина невиробничої сфери, в умовах ринкової економіки здійснюють свою діяльність на засадах комерційного розрахунку). Комерційний розрахунок – метод ведення господарства, метою якого є отримання максимального прибутку при мінімальних витратах.
2. Фінанси некомерційних установ (некомерційна діяльність не переслідує мету отримання певних доходів, ці доходи використовуються на розвиток самої установи). Джерела фінансових ресурсів: бюджетні кошти; позабюджетні державні фонди; кошти населення; грошові відрахування різних комерційних структур, надходження коштів за роботи і послуги, виконані відповідно до договорів; виручка від реалізації продукції, включаючи кошти від продажу квитків на масові заходи; виручка від здачі майна в оренду; доходи від підготовки кадрів та ін.
3. Фінанси громадських організацій включають в себе: фінанси громадських, у тому числі профорганізацій; фінанси політичних і громадських рухів; фінанси спеціальних цільових фондів; фінанси благодійних фондів.
Гроші – особливий товар, що виконує роль загального еквіваленту при обміні товарів.
Основні функції грошей
1) міра вартості: висловлюють ціну – грошову форму вартості товару;
2) засіб обігу: виступають посередником в актах купівлі-продажу товару;
3) засіб накопичення: вилучені з обігу гроші використовуються як засіб збереження вартості (золото, цінні папери, нерухомість, валюта і т. Д.);
4) засіб платежу: використовуються для погашення різних зобов’язань (оплата праці, сплата податків та ін.);
5) світові гроші: використовуються для розрахунків на світовому ринку (золото, долар, євро, фунт стерлінгів, рубль) як загальний платіжний і купівельний засіб, а також як загальна матеріалізація багатства.
Закон грошового обігу – кількість грошей в обігу залежить від суми цін товарів, проданих за готівку і в кредит, від взаімополагающіхся платежів і від швидкості обігу грошей. Грошова маса – сукупність готівки (паперові гроші і розмінна монета) і безготівкових купівельних і платіжних засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг, якими володіють приватні особи, інституціональні власники і держава. Безготівкові грошові кошти: кредитні гроші; чек; вексель; банкноти (банківські квитки); електронні гроші.
Фінансовий ринок включає: ринок, на якому закон попиту і пропозиції визначає ціну фінансових активів; ринок банківських позичкових ресурсів в ситуації в країні банківській системі; ринок цінних паперів (фондовий ринок) – ринок, де здійснюється емісія (випуск) і купівля-продаж цінних паперів акцій, облігацій та похідних від них цінних паперів.
Фондова біржа – організований ринок, на якому здійснюються операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами і діяльність якого контролюється державою. Функції фондової біржі: мобілізація коштів для довгострокових інвестицій в економіку і фінансування державних програм; здійснення купівлі-продажу акцій, облігацій акціонерних компаній, облігацій державних позик та інших цінних паперів; встановлення в ході торгів курсу цінних паперів, що обертаються на біржі; поширення інформації про котирування цінних паперів та про стан на фінансовому ринку.
Банківська система – сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Банківська система включає центральний банк, мережу комерційних банків та інших кредитно-розрахункових центрів.
Кредитно-фінансові інститути банківської системи
1. Центральний банк (або сукупність банківських установ, виконують функції центрального банку), за яким законодавчо закріплюються монополія на емісію національних грошових знаків і ряд особливих функцій у сфері кредитно-грошової політики. ЦБ здійснює кредитування комерційних банків, зберігає касові резерви інших кредитних установ, виконує розрахункові операції та здійснює контроль за діяльністю інших кредитних інститутів.
2. Комерційні банки – кредитні установи універсального характеру, які здійснюють кредитні, фондові, посередницькі операції, організують платіжний оборот в масштабі національного господарства. Ці банки організовуються на пайових (акціонерних) засадах, за формою власності поділяються на державні, акціонерні та кооперативні.
3. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи займаються кредитуванням певних сфер і галузей господарської діяльності:
– Інвестиційні банки (проводять операції з випуску і розміщення цінних паперів);
– Ощадні установи (акумулюють заощадження населення і вкладають грошовий капітал в основному у фінансування комерційного та житлового будівництва);
– Страхові компанії (найважливіший канал акумуляції грошових заощаджень населення і довгострокового фінансування економіки);
– Пенсійні фонди (формують страховий фонд економіки, здійснюють фінансування економіки і держави);
– Інвестиційні компанії виконують роль проміжної ланки між індивідуальним грошовим капіталом і корпораціями, функціонуючими в нефінансової сфері. Основною сферою застосування капіталу інвестиційних компаній служать акції корпорацій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)