Контроль – один з компонентів діагностики навченості
Актуальний компонент діагностики – контроль. Він являє собою спостереження за процесом засвоєння знань, умінь, навичок. Сутність контролю – забезпечення встановлення зворотного зв’язку в якості отримання інформації про результати виконаної навчальної роботи.
Учитель може виявити обсяг засвоєних знань дитиною і чи готовий він до отримання порції нових. Контроль дисциплінує учнів, привчає до чіткого ритму, розвиває вольові якості.
Поняття “педагогічний контроль” володіє декількома трактуваннями. З одного боку, він є неподільною дидактичної і методичної системою перевірочної роботи. Спільна робота вчителя і учня орієнтована на виявлення результатів і збільшення продуктивності. З іншого боку, можна застосувати до щоденного навчального процесу в якості помічника у виявленні та оцінці підсумків роботи школярів або студентів.
Контроль – це об’єкт теоретичних знань і сфера практичної роботи вчителя в сукупності.
Він дозволяє виявляти плюси і мінуси нових методів навчання, встановлювати тісний взаємозв’язок між запланованим, реалізованим і досягнутим рівнями освіти, порівнювати діяльність вчителів, оцінювати досягнення учнів, знаходити прогалини в знаннях, надавати керівнику закладу інформацію для прийняття управлінських рішень.
Ефективність систем контролю і його оцінка важливі для точного визначення реалізації цілей навчання і своєчасного внесення коригувань, стимулювання учнів для успішного оволодіння шкільними предметами.
Контроль і діагностика в навчанні вважається одним з головних компонентів управління за якістю освіти. Для контролювання навчального і виховного процесів учитель повинен бути різнобічно розвинений і володіти знаннями, що відносяться до різних областей. Процес управління якістю освіти неможливий без наявності зворотного зв’язку та інформування про проміжні підсумки.
Подання про контроль знань учнів як про окремий компоненті освітнього процесу має принципове значення. Необхідність контролю засвоєння відзначається на кожній стадії навчання. Він застосуємо після закінчення конкретної теми, розділу, модуля або річної програми в цілому.
Підвищення якості освіти і його адаптація до нових форм або методів навчання вважається важливим питанням освітнього процесу. Педагогічний контроль згодом придбав особливу значимість, так як є основоположним поняттям в якісній освіті.
Функції контролю
- Система контролю характеризується своєю унікальністю. Це обумовлено використанням ряду дидактичних функцій: Перевірочна. Виявляє ступінь освоєння матеріалу, умінь, навичок і їх відповідності освітньому стандарту, визначення загального рівня розумового розвитку і закріплення проведеної роботи. Навчальна. Покращує системи ЗУН, їх узагальнення, систематизацію та застосування в новій обстановці. Розвиваюча. Стимулює пізнавальну потребу школярів, складання їх творчих можливостей, розвиток мови, пам’яті, уваги, мислення. Соціальна. Орієнтує дитини в ході навчання для досягнення певної мети з урахуванням вибору майбутньої професії. Аксіологічна. Виховує відповідальність, дисципліну, акуратність, самостійність прийняття рішення. Діагностична. Виявляє конкретні прогалини і їх причини. Прогностична. Сприяє планування навчально-виховного процесу для визначення керівництвом шляху створення моделі до подальшого розвитку.
Етапи контролю
Для здійснення правильного контролю і оцінки знань, умінь учнів необхідно дотримання певної структури, яка включає в себе конкретну послідовність дій, тобто етапи:
- Перший етап. Вважається підготовчим і направляється на виключення прогалин в знаннях ще на початковому рівні при вивченні нової теми, розділу або модуля. Другий етап. Є поточним контролем в ході засвоєння досліджуваної теми. Його здійснення проводиться систематично, але забезпечує можливість перевірки засвоєння матеріалу тільки поурочно, а не навчальної програми в цілому. Основною функцією контролю даного етапу вважається навчальна. Застосовувані методи і форми можуть відрізнятися і залежать від змісту навчального матеріалу, його складності, віку і рівня підготовки учнів. Третій етап. Називають вторинним контролем, який повинен володіти тематикою. Вивчення нового матеріалу сприяє зв’язку з раніше вивченим і його повторення. Це веде до закріплення знань, але не допомагає в перегляді динаміки навчальної роботи. Точний результат перевірки можна побачити тільки при спільному використанні контролю з іншими його видами і формами. Четвертий етап. Відносять до періодичного контролю знань, умінь учнів по розділу або окремої теми навчальної програми. Основним завданням є перевірка якості засвоєння дітьми взаємозв’язків між окремими частинами навчального матеріалу, отриманими при вивченні окремих модулів програми. До функції періодичного контролю відносять систематизацію та узагальнення матеріалу. П’ятий етап. Підсумкова перевірка та облік знань, умінь учнів, які були отримані протягом проходження всіх етапів навчально-виховного процесу. Її проведення відводиться на кінець чверті або навчального року.
Якщо така поетапна система використовується з аналізом (діагностикою навченості) та обліком успішності, то вона здатна підвищити якість освіти, так як її управління можливе за допомогою педагога. Контроль дозволяє чітко визначати межі засвоюваності матеріалу протягом уроку, чверті, півріччя або року. Застосування різних його форм на уроках стимулює самостійність навчання учнів в різному віці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)