Викладання і навчання як дві сторони навчання
Основні категорії дидактики:
- Навчання; Вчення; Викладання.
Поняття викладання і навчання
Навчання є спосіб організації навчально-виховного процесу.
Процес навчання взаємопов’язаний з викладанням і навчанням. Для формулювання “процесу навчання” застосовується також термін “навчальний процес”.
Навчальний процес є спільною діяльністю педагога з учнями.
Під час такої діяльності вчитель визначає цілі, надає інформацію, займається організацією і стимулюванням роботи учнів. Одночасно з цим педагог коригує і перевіряє знання вихованців. У завдання учня входить оволодіння змістом, видами діяльності, а також вміннями і навичками.
Навчання – двосторонній процес, який включає в свою структуру 2 елемента:
- Діяльність викладача – це викладання; Діяльність учнів – це вчення.
Викладання має на увазі під собою роботу вчителя, в яку входить передача учням інформації, організація навчально-пізнавального процесу, стимулювання інтересу до знань, самостійність, а також оцінку навчальних досягнень.
Вчення є діяльність, яка складається з освоєння, закріплення і застосування освоєних знань, умінь і навичок (ЗУН).
Під час навчання особистість усвідомлює сенс, соціальне значення культурних цінностей і громадського досвіду.
Навчання є цілеспрямованим, соціальним і індивідуальним, педагогічно організованим процесом розвитку особистості. Навчання базується на оволодінні системою наукових знань, методами діяльності, культурою суспільства.
Що таке викладання
Процес навчання проходить під чітким керівництвом педагога. Він керує активної і свідомої пізнавальної діяльністю учнів. Вихователь визначає перед учнями мети і завдання, поступово ускладнюючи їх і забезпечуючи тим самим рух думки вихованців в пізнанні. Педагог створює необхідні умови для успішного перебігу навчання:
- Визначає зміст, пов’язуючи його з наміченими цілями; Використовує різноманітні форми організації навчання; Застосовує різні методи, завдяки яким зміст стає надбанням учнів.
У структурі педагогічного процесу виділяють наступні етапи управління процесом навчання:
- Планування; Організацію; Регулювання (або стимулювання); Контроль; Оцінку; Аналіз результатів.
Планування закінчується складанням різних планів. Організація має на увазі формулювання навчальних завдань і створення оптимальних умов для їх здійснення, при цьому використовують такі прийоми, як інструктаж, розподіл обов’язків, створення алгоритму.
Сучасна дидактика визначає правила формулювання завдань пізнавальної діяльності:
- Пізнавальна задача випливає з предметного змісту з метою збереження системи знань і наукової логіки; Потрібно брати до уваги актуальний рівень розвитку та підготовчого етапу учнів у створенні реальних умов для досягнення цілей; Завдання повинні містити інформацію, необхідну для розумового розвитку, уяви і творчості; Для учнів потрібно створити позитивну мотивацію до навчання; Потрібно навчити вихованців вирішувати завдання, навчити їх методам вирішення.
Викладання передбачає регулювання і отримання даних про перебіг навчання вихованців, рівень ефективності прийомів і методів навчання. Регулювання і коригування навчального процесу із застосуванням засобів стимулювання забезпечується за допомогою підбадьорювання, наснаги, використання бальної системи.
Завершальний етап навчання – це аналіз досягнутих результатів у вирішенні педагогічного завдання. Аналіз дає можливість з’ясувати причини недоліків навчання і підстави успіхів, планувати подальше педагогічна взаємодія процесу навчання.
Вчення
Вчення також володіє своєю структурою, закономірностями розвитку і функціонуванням. Реалізація вчення обумовлюється можливостями людини координувати свої дії в залежності від поставлених цілей.
Мета навчання в педагогіці – це пізнання, збір і переробка інформації про навколишнє середовище, що виражається в ЗУН, а також системі відносин і загальному розвитку.
Важливий компонент навчання і навчання – це мотиви.
Мотиви навчання є спонукання, якими учень користується при здійсненні навчальних дій або навчальної діяльності в цілому. Мотиви спонукають учня опанувати певними знаннями і вміннями.
Всі мотиви об’єднуються в 3 групи:
- Безпосередньо спонукають мотиви, засновані на позитивних або негативних емоціях; Перспективно спонукають мотиви, що базуються на розумінні значимості знань в цілому і зокрема навчальних предметів; Інтелектуально спонукають мотиви, засновані на отриманні задоволення від виконання пізнавального процесу.
Наступним компонентом навчання є навчальні дії, що виконуються згідно з цілями. Вони бувають зовнішні і внутрішні.
Зовнішні навчальні дії:
- Предметні дії (наприклад, лист, малювання, постановка досвіду і т. д.); Перцептивні дії (наприклад, розглядання, слухання, дотик, спостереження); Символічні дії (пов’язані з промовою).
Внутрішні навчальні дії:
- Мнемічні дії (запам’ятовування інформації, її впорядкування, організація); Імерджентні дії (уява); Інтелектуальні дії (мислення).
Важливими структурними компонентами вчення є контроль, оцінка та аналіз досягнутих результатів. Самоконтроль, самооцінка і самоаналіз у процесі навчання формуються при спостереженні педагога. При формуванні цих здібностей необхідно мотивувати учнів спостерігати за діяльністю оточуючих, організовувати самоконтроль, взаємну оцінку і взаємний аналіз результатів діяльності за певними критеріями.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)