Фінансовий контроль в банках
Фінансовий банківський контроль
Банківський контроль – один з видів фінансового контролю, який має статус публічно-правової діяльності і являє собою нагляд за діяльністю банків з метою забезпечення безпеки вкладів і стабільності банківської системи країни.
Об’єктами банківського контролю з боку держави є фінансові потоки, а основне русло пересування цих потоків – банківські канали. Основна причина державного нагляду за банківською діяльністю – стратегічне значення банківських інститутів в соціально-економічному житті держави. У той же час, комерційні банки позиціонують себе як підприємницькі структури, у яких немає обов’язків виконувати функції контролюючих, державних, податкових органів, що ускладнює боротьбу з економічними злочинами, корупцією.
Розрізняють внутрішній і зовнішній банківський контроль.
Внутрішній банківський контроль
Здійснюється власними ресурсами і за ініціативою банку. Цілі внутрішнього контролю: зміцнення платіжної дисципліни, підвищення ефективності управління доходами та витратами, бюджетними процесами банку, а також його ліквідністю, зміцнення фінансової стійкості банку, вдосконалення системи управління.
Розрізняють: попередній, поточний і наступний контроль.
Внутрішній банківський фінансовий контроль проявляється як:
- 1) Виконання фінансової політики банку; 2) Якість в управлінні фінансовими потоками; 3) додержанням встановлених лімітів; 4) Ефективне управління ліквідністю, банківськими ризиками; 5) Проведення комплексного економічного і фінансового аналізу діяльності банку; 6) Формування і коригування бюджетів; 7) Створення і використання резервів, дотриманням фінансових нормативів.
Зовнішній банківський контроль
Має дві основні форми:
Перевірка – основна форма фінансового контролю, являє собою сукупність дій контролюючого органу по документальній і фактичній перевірці фінансової діяльності суб’єкта на основі звітної документації.
Нагляд – система заходів, що здійснюються контролюючими органами в межах їх компетенції з метою забезпечення дотримання економічними суб’єктами при здійсненні ліцензованих видів фінансової діяльності відповідних ліцензійних вимог і умов.
Ревізія – перевірка роботи банку на основі документального підтвердження законності його фінансово-господарської діяльності, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Центральний банк – основний орган, на який законодавством покладено наглядова функція.
ЦБ здійснює контроль діяльності кредитних установ, організовує і здійснює валютний контроль як безпосередньо, так і через уповноважені банки. Перевірку банківських операцій ЦБ здійснює як безпосередньо через своїх представників, так і за допомогою уповноважених аудиторських фірм.
Контрольні функції ЦБ виражаються в наступних діях:
- 1) Обов’язкові для виконання приписи банківським установам про усунення порушень, які були виявлені в ході перевірок. 2) Вимоги щодо проведення заходів з фінансового оздоровлення, реорганізації (ліквідації) банку, заміну його керівництва в разі невиконання приписів Центробанку. 3) Стягнення грошових штрафів за порушення банківського законодавства. 4) Підвищення норм обов’язкових резервів для банків, які порушують встановлені економічні нормативи; 5) Право відкликати банківську ліцензію. 6) Можливість призначити тимчасову адміністрацію по управлінню банком на період, необхідний для його фінансового оздоровлення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)