КИТАЙСЬКИЙ ГЕРОЯ, ЙОГО СПРИЙНЯТТЯ ЖИТТЯ І ДУМА ПРО БАТЬКІВЩИНУ У ВІРШАХ “ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК”, “ВЕСНЯНИЙ КРАЄВИД” – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Мета: ознайомити учнів із біографією та творчістю Ду Фу, проаналізувати вірші “Пісня про хліб і шовк”, “Весняний краєвид”, порівняти варіанти перекладів твору “Пісня про хліб і шовк”; розвивати навички аналізу ліричного твору, вміння порівнювати та робити узагальнення; виховувати естетичний смак, інтерес до літератури Китаю.
Обладнання: хрестоматія, портрет Ду Фу, картки з перекладами віршів поета (одна на парту).
Перебіг уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
– Перевірка домашнього завдання
5-б учнів представляють результати письмового аналізу віршів Лі Бо.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
– Слово вчителя
(Текст виступу вчителя див. на сайті interactive. ranok. com. ua) Учні складають хронологічную таблицю “Життя Ду Фу”.
ЖИТТЯ ДУ ФУ
Дата | Подія |
ПЛАН ВИСТУПУ ВЧИТЕЛЯ
1. Походження Ду Фу.
2. Головні події життя поета.
3. Періодизація творчості Ду Фу.
Учитель перевіряє 3-4 таблиці учнів.
– Виразне читання художнього твору
Учень читає за хрестоматією вірш Ду Фу “Пісня про хліб і шовк”.
– Бесіда
1. Яка тема та головна думка вірша? У якому рядку (чи рядках) висловлено ідею твору?
2. Які деталі побуту китайців та історичні реалії відображені у творі?
3. Яким ви уявляєте ліричного героя вірша? Як він ставиться до батьківщини?
4. Із яким почуттям ліричний герой говорить про свою заповітну мрію?
– Виконання завдання (робота з картками в парах)
Порівняйте різні переклади вірша Ду Фу “Пісня про хліб і шовк”. За допомогою яких образів та художніх засобів кожний перекладач розкрив антивоєнну тему вірша, передав оспівування мирної праці? Чий переклад, на ваш погляд, більш вдалий? Чому?
– Картка
ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК
У Піднебесній, по Китаю всьому,
Е тисяч десять міст, мабуть;
Але чи е хоча 6 одне, в якому
Не славилася б воїнів могуть?
А що, якби серпи, мотики й рала
Повипивати нам з блискучих лат,
Аби воли покірно оборали
Цунь поля запустілого улад?
Гіркі ридання вже б не поливали
Ту землю, де гула страшна війна.
Чоловіки б із піснею орали,
Жінки 6 наткали з шовку полотна.
(Переклад Я. Шекери)
ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК
Напевно, міст у Піднебесній
Не менше тисяч десяти,
Але нема такого міста,
Де б воїнів у латах не знайти.
Якби ж ми переплавити могли
Ті лати на орала для землі.
Щоб кожну латочку бездоглядних ланів
Переорати за погожих днів.
Щоб селянин і сіяв, і збирав,
І шовкопряди листям годував.
Щоб той, хто любить рідну землю,
Не лив за нею сліз даремно.
Чоловіки б у полі працювали,
І шовк, співаючи, жінки звивали.
(Переклад Т. Некура)
Двоє учнів представляють результати спостережень, клас доповнює їхню відповідь.
– Виразне читання художнього твору
Учень читає за хрестоматією вірш Ду Фу “Весняний краєвид”.
– Бесіда
1. Яке враження на вас справив вірш “Весняний краєвид”?
2. Що об’єднує вірші “Весняний краєвид” і “Пісня про хліб і шовк”?
3. Роздуми на які теми переплітаються у вірші “Весняний краєвид”? (Роздуми про долю батьківщини і невпинний плин часу, наближення старості.)
4. Про що шкодує поет у вірші?
5. Які художні засоби використав перекладач твору?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
– Прийом “Заверши речення”
1. На уроці я отримав (отримала) нову інформацію про…
2. Мене вразило…
3. Мене змусило замислитися…
4. Я б хотів (хотіла) прочитати інші твори Ду Фу, тому що…
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Порівняти різні переклади вірша Ду Фу “Весняний краєвид”. Результати спостережень записати (можна у вигляді таблиці).
Переклади | Переклад Я. Шекери | Переклад Г. Туркова |
Спільне | ||
Відмінне |
ВЕСНЯНИЙ КРАЄВИД
Країна в руїнах, та гори і ріки живуть,
У місті весна зеленіє співочо-строкато;
Засмучено мислю (аж квіти в сльозах)
Про Вітчизни майбуть;
І птахи журливі… З родиною жаль розлучатись.
Три місяці поспіль палає запекла війна;
Листи з Батьківщини для мене дорожчі від злота.
Волосся коротша, на скроні ляга сивина;
Рідке воно й куце, і шпильками – не заколоти.
(Переклад Я. Шекери)
ВЕСНЯНИЙ КРАСВИД
Хоча батьківщину зруйновано –
Гори і ріки існують.
В столиці весна буяє,
Дерева й трава – густі.
Бачачи нелад часу,
Я й серед квітів плачу.
Ремствуючи на розлуку,
І серед птахів тужу.
Низка сигнальних вогнищ
Не гасне уже півроку.
За лист від родичів з дому
Я б купу грошей віддав.
Біле моє волосся
Все рідшає після гребінки,
А скоро, мабуть, і зовсім
Не буде тримати шпильок.
(Переклад Г. Туркова)