КАЗКИ ІВАНА ФРАНКА – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Матеріал уроку. Іван Франко “Лисичка-кума”.
Мета. Продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Франка; розвивати уміння виділяти у тексті головне, визначати основну думку твору; вчити дітей давати характеристику дійовим особам; виховувати вміння дружити, товаришувати.
Хід уроку
I. Вправи на розвиток читацької навички.
1. Вправа на інтонування речень.
Коли ще звірі говорили (. ! ?)
– Прочитайте речення відповідно до розділових знаків. Прочитайте речення сумно, весело, із захопленням, пошепки, сердито.
– У творі якого жанру може зустрітися таке речення?
2. Контроль навички читання.
– Людям завжди хотілося розуміти мову тварин. І такі часи були, як стверджує український письменник Іван Франко у своїй збірці казок “Коли ще звірі говорили”. Перший раз вона вийшла ще у 1899 р., друге видання з’явилось у 1903 році. Прочитайте текст на картці за 1 хв і дізнаєтесь, що письменник написав у передмові до збірки.
Отсі і байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро. Багато такого ви почуєте в устах наших бабусь та дідів, а мало хто й подумає про те, що, оповідаючи ті байки, ми повторяємо тільки те, що перед тисячами літ повидумували мудрі люди. Зупинився поперед усього на тих, де оповідається про самих звірів. Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи.
3. Вікторина “Гортаючи збірку казок”.
– Послухайте уривки казок із збірки “Коли ще звірі говорили”, пригадайте назву твору.
– Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом. (“Лисичка і Журавель”.)
– І Лис Микита, зробившися царем, жив собі, як у бога за дверми. Тільки одного боявся, щоб фарба не злізла з його шерсті, щоби звірі не пізнали, хто він є по правді. (“Фарбований лис”.)
– Не бійся, їжаче-небораче! – сміючись, мовила Лисичка. – У мене є три міхи хитрощів, то вже я не я буду, коли тебе з сильця не видобуду. (“Три міхи хитрощів”.)
– Отоді Рак пустився від її хвоста та й каже: – Та осьде я! Давно вже жду на тебе аж троха поза мету забіг. (“Лисичка і Рак”.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Казки для своєї збірки Іван Франко брав у різних народів, але обов’язково кожну переробляв так, щоб вона була зрозумілою дітям, бажаючи, щоб чужоземні казки ставали нашими, як і ті, що їх оповідає довгими зимовими вечорами наша бабуся дітям. Сьогодні ви познайомитеся із казкою, яку Іван Франко переробив для вас, запозичивши у грецького народу.
III. Опрацювання казки І. Франка “Лисичка-кума”.
1. Робота над заголовком.
– Прочитайте з дошки назву твору.
Учні з’ясовують значення слова “кума” (хрещена мати стосовно батьків похресника; звертання до приятельки). Розглядають ілюстрацію у підручнику.
– Як ви гадаєте, які дійові особи будуть у творі?
2. Словникова робота.
А) Читання слів.
На дошці записані колонки слів, учні читають їх. У парі готують пояснення слів (І ряд – перша колонка і т. д.).
Корч | Похресники | Злосливий |
Полуденок | Чудернацькі | Досягну |
Горнятко | Згамкаю | Схрупала |
Б) Уточнення значень висловів.
– З’єднайте вирази з їхніми поясненнями.
3. Первинне сприймання казки.
Учитель читає казку до слів: “Пішов Вовчик у корчі, дивиться: ого!” Кінцівку школярі дочитують самостійно впівголоса. Після цього відповідають на запитання.
– У яку пору відбуваються події, відображені у казці? (Це було навесні, коли садять картоплю.)
– Скільки разів Лисичка бігала “на хрестини”? Чи здогадався Вовк, куди насправді вона ходила? Якою була його реакція?
4. Повторне читання тексту казки учнями (мовчки).
Під час читання учитель проводить гру “Небо і Земля”.
– Читаючи, подумайте, на скільки частин можна поділити казку.
5. Відтворення змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.
– Що задумали Вовчик-братик і Лисичка-сестричка? Де вони заховали страву?
– Прочитайте, як Лисичка вперше надумала обманути Вовка. Скільки ще разів вона бігала в корчі? Прочитайте про це.
– Як її витівки пов’язані з іменами удаваних похресників?
– Прочитайте, що Вовк побачив у корчах.
– Куди Лисиця заховалася від розлюченого Вовка? Як вона знову його перехитрила?
6. Поділ казки на логічно завершені частини. Добір заголовків.
Орієнтовно заголовки можуть бути такими:
1. Задум Вовчика-братика і Лисички-сестрички.
2. Початочок.
3. Серединка.
4. Остаточок.
5. Обман розкрито.
6. Нові Лисиччині хитрощі.
– У якій частині знаходиться зачин і кінцівка? Яка з частин видалася вам найсмішнішою?
7. Читання в особах частин казки (робота в групах).
Кожна група готує один з діалогів (у другій, третій чи четвертій частині казки).
8. Спостереження за характерами дійових осіб.
А) Мовно-логічні завдання.
– Визначте риси характеру героїв казки, вставте потрібне закінчення і вкажіть стрілкою.
Лисиця | Довірлив__ Хитр__ Розлючен__ Брехлив__ Запальн__ Злодійку ват__ | Вовк |
Б) Добір образних висловів, що характеризують головних героїв казки.
В) Складання елементарної характеристики дійових осіб.
– Якими ви уявляєте головних героїв? Які у них риси характеру? Доведіть це словами тексту.
9. Визначення основної думки казки.
– Чому автор дав казці таку назву?
– Що у ній схвалюється, а що – засуджується?
– Яка основна думка казки?
– До кого із героїв казки відноситься прислів’я:
Сл_в_м, як л_ст_м ст_л_, а д_л_м, як г_лк_м_ к_л_? (Словом, як листом стеле, а ділом, як голками коле.)
10. Робота в зошиті (с. 39-40, завд. 1-6).
IV. Підсумок уроку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)