ДИТЯЧІ ОПОВІДАННЯ ІВАНА ФРАНКА

Мета: поглиблювати знання учнів про життя та творчість І. Я. Франка, його твори; викликати інтерес до читання творів письменника; розвивати навички запам’ятовування на слух, осмислення почутого, творчу уяву; формувати навички самостійного читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до книги, рідної мови, захоплення красою і мудрістю художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вже дзвінок сигнал нам дав:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На дошці – портрет Івана Яковича Франка.

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

І. Франко

– Чому Іван Франко називає книги “морська глибина”?

– Як ви розумієте ці слова?

– Безмежний книжковий світ дійсно нагадує морську глибину. Книга може дати добру пораду, застерегти, розширити кругозір, дати потрібні знання. Недарма поет називає корисне й красиве, що є в художньому творі, “дивними перлами”.

– Що ви можете сказати про людину, яка написала такі рядки?

– Прочитайте тему уроку.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми будемо читати оповідання І. Я. Франка. Саме їх називають самоцвітами, тобто дорогоцінними камінчиками. Ці оповідання – “Малий Мирон”, “Грицева шкільна наука”, “Мій злочин” – носять автобіографічний характер, тобто написані на основі власних спогадів про дитинство письменника, про роки навчання в школі.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з виставкою книг

– Прочитайте назви книг.

– Хто автор цих книжок?

– Які з цих книг ви читали?

– Які книги ви побачили вперше?

– Які книги вас зацікавили?

– Які твори надруковані у книгах? Прочитайте їх назви.

– Висловте свої припущення до змісту творів за їх заголовком.

2. Технологія “Навчаючись – учу”

1-ша група

Карпатський край – один із наймальовничіших і найпрекрасніших куточків України. Тут народилося й жило багато талановитих, поетичних людей. Серед них – і визначний український письменник Іван Якович Франко.

27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім’ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала сина мати) ріс розумною дитиною. У нього виникало безліч запитань, з якими він звертався до дорослих. А ті не завжди могли задовольнити допитливість хлопчика і здебільшого відповідали: “Виростеш – про все дізнаєшся сам”. Ріс хлопчик роботящим, товариським. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу.

Мати Івася, ласкава й співуча, надзвичайно любила українську пісню. Так з голосу матері хлопчик запам’ятав багато народних пісень.

2- га група

Великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині. У шість років віддають Івася до школи у сусіднє село. Потім І. Франко переходить до школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом – до Дрогобицької гімназії.

Учився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзвичайну пам’ять. З допомогою дядька по матері, як пише І. Франко в автобіографічному листі, за десять днів він навчився читати українською мовою. “…Шевченка… я вивчив майже всього напам’ять (а пам’ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)”,- згадує письменник роки навчання. А до того був ще й дуже працьовитий.

3- тя група

Письменник у дитинстві любив слухати пісні матері, байки, розповіді старих людей. Ще в початковій школі, дев’ятирічним малим, Івась почав старанно записувати коломийки, приповідки, казки, довівши їх кількість за 800! Це були перші кроки майбутнього письменника, через які розкривався йому світ звичайних людей, їх душі, сподівання.

Івась рано залишився сиротою. Коли йому було дев’ять років, помер батько. У сім’ю прийшов вітчим, бідний наймит із сусіднього села. Працьовитий, добрий чоловік, він доклав усіх зусиль, щоб хлопець здобув освіту.

4- та група

І в монастирській школі, і в Дрогобицькій гімназії спочатку насміхалися з бідного сільського хлопчика у полотняних штанях, а потім, коли він ставав кращим учнем класу, навіть паничі прагнули потоваришувати з ним. Франко дуже любив книги й економив кожну копійку, щоб їх придбати. Уже в студентські роки його власна бібліотека налічувала до тисячі книг.

Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університетську освіту, письменник захистив дисертацію (наукову працю) і став доктором філософських наук.

У письменника було четверо діток – три хлопчики і дівчинка, яких він дуже любив. “Життя,- писав він,- мені мало всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце”.

Дочка Івана Франка Ганна згадувала, що батько знав безліч народних казок, байок, пісень і залюбки оповідав їх дітям. Дуже любив розповідати про звірів і представляв їх як мислячих істот, що живуть майже людським життям.

Франко випустив збірку казок під назвою “Коли ще звірі говорили”.

5- та група

У галузі дитячої літератури письменник активно працював, починаючи з 1890 р. Він опублікував збірку казок “Коли ще звіри говорили”.

Іван Франко написав низку оповідань, героями яких є сільські діти. Ці оповідання постали на основі його власних спогадів про дитинство, років навчання в сільській і міській школах і мають здебільшого автобіографічний характер.

У них, як казав сам Франко, відтворені картини виховання сільської дитини “від перших проблисків власного думання, а кінчаючи найвищими ступенями середньої школи”, формування її характеру, становлення особистості.

Іван Франко щиро любив рідну землю. Україна, її природа та люди живуть у його віршах, оповіданнях, повістях. З великою майстерністю малює він чудові пейзажі Прикарпаття. Найулюбленіші для поета – картини весняного пробудження, коли тане сніг, скресає лід на річках, зацвітають перші квіти. І ми розуміємо, що це не просто картини природи, але й відтворення душевного стану людини, яку не зламали тяжкі життєві обставини, що мужньо вистояла в боротьбі.

6-та група

Цікаво знати, що…

І. Франко любив одяг строгого кольору, нешнуровані черевики. Майже завжди носив вишивану сорочку.

Був письменник завзятим рибалкою.

Друга його пристрасть – грибництво, яке часто поєднував з пішими мандрівками. Мріяв купити велосипеда, але так і не купив, бо жив скромно, невибагливо, навіть убого.

Він навіть не спромігся придбати на смерть нової сорочки, тому ховали його в чужій.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

3. Фізкультхвилинка для очей

– Не повертаючи голови, переведіть погляд у лівий нижній кут, потім – у правий верхній, потім – у правий нижній, а потім – у лівий верхній. Повторити 5-7 разів, потім – у зворотному порядку.

4. Опрацювання оповідання І. Франка “Грицева шкільна наука” (див. текст на сайті http://www. ukrlib. com. ua)

1) Лексична робота.

Обора – відгороджена частина подвір’я з приміщеннями для худоби.

Сіні – нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з’єднує жиле приміщення з ганком.

Перепудився – перелякатися.

Царина – невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, призначена для сінокосу.

2) Читання оповідання комбінованим способом.

3) Гра “Чи уважний ти читач?”.

Тестування

1. Скільки гусей гнав пасти Гриць перед походом до школи?

А) 20; б) 5; в) 25.

2. Хто повів Гриця до школи?

А) Батько; б) мати; в) батько й мати.

3. Що хлопці примусили з’їсти Гриця?

А) Цукерку; б) крейду; в) глину.

4. Скільки тривала Грицева шкільна наука?

А) Рік; б) два роки; в) тиждень.

5. Як називали вчителя в школі?

А) Пан; б) професор; в) добродій.

6. Скільки стало в череді після повернення Гриця зі школи?

А) Понад 40; б) понад 20; в) понад 25.

Відповіді: 1в; 2а; 3б; 4а; 5б; 6а.

5. Колективне складання плану до оповідання

План

1. Як Гриць потрапив до школи.

2. Хлопчачі витівки.

3. Шкільна наука.

4. Через рік навчання.

6. Фізкультхвилинка “Деревце”

Трава низенька-низенька,

(Роблять присідання.)

Дерева високі-високі.

(Піднімають руки вгору.)

Вітер деревце колише-гойдає.

(Обертаються.)

То вліво, то вправо нахиляє.

(Нахил вправо, вліво.)

То вгору, то назад,

(Потягуються вгору, назад.)

То вниз нагинає.

(Нахиляються вперед.)

Птахи летять-відлітають,

(Махають руками.)

А учні тихенько за парти сідають…

(Сідають за парти.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Технологія “Мікрофон”

– Чим відрізняється ваша школа від Грицевої?

2. Вікторина “Хто найуважніший?”

– Де народився І. Франко? (У Карпатському краї)

– Ким був батько письменника? (Ковалем)

– Якою мовою навчався Іванко у школі? (Німецькою)

– Що дуже любив Франко і збирав? (Книги, бібліотеку)

– Чому з хлопця спочатку сміялися, а потім стали поважати? (За бідний одяг; за розум і старанність у навчанні)

– Що закінчив Франко? (Університет)

– Скільки діток у нього було? (Четверо)

– Як називається збірка казок Франка про тварин? (“Коли ще звірі говорили”)

– Кого мав на увазі письменник, пишучи про тварин? (Людей)

– Яка казка Франка має джерелом російський фольклор? (“Лисиця і Журавель”)

– Хто перемагає у казках Франка? (Розумні, кмітливі й добрі)

– Чим літературна казка відрізняється від народної? (Написана письменником, часто неповторна.)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра “Закінчи речення”

– Сьогодні на уроці я ознайомився…

– Найбільше мені запам’яталося…

– Мені сподобалося…

– Хочу прочитати…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Вірші українських поетів для дітей”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ДИТЯЧІ ОПОВІДАННЯ ІВАНА ФРАНКА