Павло ТИЧИНА (1891-1967) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета.
Чудовий слух, уміння відчувати природу Павло успадкував від батька. Співаючи в монастирському хорі, Тичина мав змогу безкоштовно навчатися в бурсі – духовній школі. Хлопчик був обдарований не тільки музично. Він рано почав писати вірші, гарно малював і грав на сцені.
Жив Павло Григорович у Харкові, Чернігові, але найдовше – у Києві. Тут, на Терещенківській вулиці, у будинку, де мешкав поет, нині розміщено його музей.
Павло Григорович чудово описував красу природи, почуття, які переживає людина, спілкуючись із нею.
Пригадай, які вірші поета ти читав раніше. Прочитай нові, зверни увагу на їх мелодійність, наспівність. До речі, багато творів поета покладено на музику.
Пам’ятник поетові в його рідному селі
ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ
(Уривок із вірша “Де тополя росте”)
Гей, простори які!
Любо-мило землі:
Де не глянь – колоски
Та всі в злоті-сріблі́.
Де не глянь – колоски
Проти сонця блись-блись…
Лиш ген з краю ліски́,
Ніби дим, простяглись…
Ілюстрація Євгена Матвєєва
ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ
Ми дзвіночки,
Лісові Дзвіночки,
Славим день,
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні,
Всі гаї зати́шні:
Тінь!
Тінь.
Линьте, хмари,
Ой прилиньте, хмари, –
Ясний день.
Окропі́те,
Нас нашелесті́те:
День!
День.
Хай по полю,
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться –
Жито усміхнеться:
Тінь!
Тінь.
Ілюстрації Лариси Іванової до збірки віршів Павла Тичини “А я у гай ходила”
1. Який настрій створює вірш? Які слова “дзвенять”, а які – звучать піднесено?
2. Що можна почути й побачити за словами вірша?
3. Прочитай вірш уголос так, щоб слухачі відчули, як співає лісова галявина.
СОНЦЕ І ДИМ
Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочені віконця…
Ні, такої ще зими
Не стрічали ми.
Проти сонця дим,
Проти зимнього патлатий,
Що з труби зверта від хати,
Й понад садом молодим
Тане, тане дим…
Ох, яка ж краса!
Сад увесь убрався в іній,
Проти сонця він – як синій.
Гілля до землі звиса, –
Дим же в небеса…
Проти сонця дим,
Проти зимнього патлатий,
Золотисто-рудуватий, –
Понад світом молодим
Тане, тане дим…
1. Чому місто здалося поету дивним?
2. Які кольори створюють незвичайність побаченого?
3. Чи можеш ти уявити дим патлатий, золотисто-рудуватий? А сад – синій?
4. Які почуття передає поет у вірші?
5. Які картини можна намалювати за рядками вірша?
Related posts:
- ПАВЛО ТИЧИНА – ДІТЯМ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Павло Тичина “Де не глянь – колоски”. Мета. Ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом Павла Тичини; вчити дітей виразно читати вірші; збагачувати словниковий запас, розвивати образне мислення, мовлення учнів. Обладнання. Портрет П. Тичини, виставка книг. Хід уроку I. Вправи на розвиток читацьких навичок. 1. Вправа на формування швидкої реакції на слово. Учитель […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. СОНЦЕ І ДИМ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Павла Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити сприймати почуття, передані у віршах; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ (Уривок із вірша “Де тополя росте”) – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом П. Г. Тичини; вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Мала Алла кашу мала. Алла Аню частувала, Але Аня не хотіла,- Ананаси Аня їла. 2. Гра […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: розширювати, поглиблювати знання дітей про творчість П. Г. Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати естетичні почуття, емоційність сприймання поезії, образне мовлення; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Еге-ге та еге-ги Понесеться навкруги. Невеличкі електрички Привітались, як сестрички. 2. Гра “Угадай предмет […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Павло Тичина Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї церковнослужителя. Освіту здобув у початковій школі та в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Музикальність – важлива риса особистості П. Тичини – набула яскравого вияву в […]...
- МУЗИКА ПРИРОДИ У ПОЕЗІЇ ПАВЛА ТИЧИНИ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Павло Тичина “Хор лісових дзвіночків”, “Сонце і дим”. Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов до природи. Обладнання. Аудіозапис пісні “Хор лісових дзвіночків”, картки зі словами. Хід уроку І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. 1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання. Гра […]...
- Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Тичина. Фото. Початок 50-х років Поете, любити свій край не є злочин, Коли це для всіх! (Павло Тичина) Павло Тичина – найпомітніша постать в українській та світовій поезії XX століття. Він збагатив мистецтво слова новими художніми відкриттями, життєствердною концепцією буття як діяння. Спираючись на національну традицію, зокрема філософію Григорія […]...
- ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поміркуй над прочитаним 1. Чи сподобався тобі вірш? Який настрій викликає він у тебе? 2. Яку пору року описано […]...
- Дивні малюнки словом (Пастелі) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Використання виражальних можливостей різних видів мистецтва – одна з ознак індивідуального стилю П. Тичини. Не лише музика, а й живопис стають йому в пригоді. Це переконливо засвідчує цикл із чотирьох віршів “Пастелі”. Певно, кожному з нас доводилося чути вислів “пастельні тони”. Так говорять про кольори м’яких і ніжних відтінків. А власне пастелями називають твори в […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники не є епітетами, але вони будуть епітетами в словосполученнях: високі мрії, біла печаль. Як відрізнити […]...
- Поетична творчість Павла Тичини – вершина української поезії XX cт. – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст “Обдарована Богом людина реалізує свій талант у різних сферах. Тичина був природжений музикант. І музика як генератор цілісного ставлення до світу мала великий вплив на нього як поета”, – слушно зауважує сучасна дослідниця творчості Павла Тичини Наталія Мех. Не секрет, що Тичина-семінарист багато читав і намагався бути в курсі всіх літературних новин. Особливе враження на […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від […]...
- Жанрово-стильове багатство поетичної спадщини Павла Тичини – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Розкішне зелене дерево тичинівської поезії. Станіслав Тельнюк Світ розгледів талант П. Тичини завдяки його першим збіркам. Українська діаспора навіть двічі намагалася представити поета на здобуття Нобелівської премії, але поет категорично відмовився брати участь у цьому. “Світлий оптимізм, тверда впевненість у перемозі сонячного і людського над всіляким мороком і тліном створюють в книзі ту провідну мелодію, […]...
- Сонячний кларнетизм Павла Тичини – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Сонячний кларнетизм Павла Тичини Літературознавець Юрій Лавріненко назвав творчу манеру письма Тичини кларнетизмом, розуміючи його як “український варіант міжнародного символізму, а потім і як власного синтезу поетичного стилю”. Сучасників поета і майбутні покоління читачів бентежать оригінальна філософія митця, його незвичне світосприймання. У своїх естетичних шуканнях автор “Сонячних кларнетів” поєднав символізм […]...
- Поема-симфонія Сковорода – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Симфонія – жанр оркестрової музики із чотирьох частин, кожна з яких має свою тональність. Поема П. Тичини теж складається з таких частин: Allegro giocoso (весело, грайливо), Grove(поважно, урочисто), Risoluto(твердо, рішучо), Finale. Це новаторська поетична форма, що поєднує виражальні можливості слова і звуку. Внутрішні монологи, діалоги й полілоги разом нагадують хор голосів – так у межах […]...
- Поема-симфонія Сковорода: жанрові й проблемно-тематичні особливості – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Василь Стус після прочитання поеми-симфонії “Сковорода” сказав, що якби раніше дізнався про цей твір, то не був би такий категоричний в оцінці автора й у “Феномені доби” показав би Павла Тичину зовсім іншим. У чому ж причина такої зміни Стусового ставлення до поета? Цей великий ліро-епічний твір літературно-філософського змісту наочно доводить, що талант не покинув […]...
- Молодість і кохання (Ви знаєте, як липа шелестить…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Мотиви весни, молодості й кохання складають основу вірша Олександра Олеся “Чари ночі”. У П. Тичини є чимало спільного із цим відомим символістом. Весна, ніч, місяць, зорі і, звичайно ж, солов’ї – що ще треба натхненному українському авторові, щоб розповісти про щастя закоханої людини?! Молодь не завжди стримує емоцій, бо сприймає все без тих обмежень, що […]...
- Поетична епітафія (Пам’яті тридцяти) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поезію “Пам’яті тридцяти” визначають як вірш-реквієм або епітафію – текст на честь померлих героїв. Це зразок громадянської лірики, твір, у якому поєдналися різні емоції – жалоба за загиблими та уславлення їхнього патріотизму. Вірш присвячено молодим захисникам України, студентам і гімназистам, які загинули в січні 1918 року поблизу селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських […]...
- У єдності з природою (Арфами, арфами…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У “Сонячних кларнетах” мотив єдності з природою чи не основний. І природа тут не декоративний малюнок довкілля, а могутня жива стихія, до якої належить і сама людина. Відповідно весняне оновлення в поезії “Арфами, арфами…” поширюється й на людину, бо людське “я” ліричного героя цілком занурюється в загальний плин природних процесів. Не лише тематично, а й […]...
- Т. Г. ШЕВЧЕНКО – СПІВЕЦЬ КРАСИ РІДНОГО КРАЮ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Т. Г. Шевченко “Вітер віє-повіває”, “Вітер з гаєм розмовляє…”. Мета. Показати, як поет оспівує красу рідного краю; вчити виразно, чітко читати вірші; збагачувати словник учнів; сприяти національному вихованню учнів, формувати почуття гордості за Україну. Хід уроку І. Підготовка до сприймання матеріалу. Розгадування кросворда. Пригадайте і впишіть у кросворд слова із віршів Шевченка. 1. […]...
- ПІДСУМОК ЗА ТЕМОЮ ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Твори з розділу “Видатні українські письменники”. Мета. Систематизувати знання учнів з розділу; розвивати увагу, мислення, пам’ять, зв’язне мовлення; удосконалювати навички свідомого виразного читання; виховувати повагу до минулого. Хід уроку І. Систематизація і узагальнення знань учнів. Виконання завдань, що у підручнику на с. 115. ІІ. Контроль навчальних досягнень. Робота в зошиті для тематичних робіт. […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. ДИТИНСТВО – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: розширити, поглибити и узагальнити знання учнів про життя і творчість М. Т. Рильського; збагачувати словник новими й образними висловами; вдосконалювати вміння розмірковувати над прочитаним, виділяти головне; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати дружбу, товариськість. . Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гедзик гвалт гукає гаву, Кличе гаву на […]...
- ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ЛЮДИНОЮ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. М. Рильський “Ким хочеш бути, хлопчику..?”. Мета. Продовжити ознайомлення дітей із творчістю М. Рильського; збагачувати уявлення про людяність, високе ім’я людини; розширювати словниковий запас, удосконалювати абстрактне мислення. Хід уроку І. Удосконалення читацьких навичок. 1. Гра “Складіть прислів’я”. Щоб пізнати людину, треба Добрі діла. Не одяг прикрашає людину, а Не страшно нічого. Хто не […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День! Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, нас благословіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться – жито усміхнеться: Тінь! Тінь. Хто? Що? […]...
- ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Т. Г. Шевченко “Реве та стогне Дніпр широкий…”. “Музей “Заповіту” Тараса Григоровича Шевченка в Переяславі” (за матеріалами музею). Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т. Г. Шевченка; розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов до історії свого народу, його мови. Обладнання. […]...
- КРАСА ЖИТТЯ У ТВОРАХ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Максим Рильський “Дитинство”. Мета. Ознайомити учнів із творами українського письменника М. Рильського; навчати сприймати почуття, передані у віршах, привернути увагу дітей до багатства художніх засобів у віршах; навчати виразно читати; розвивати образну уяву. Обладнання. Портрет письменника; збірки поезій; картки зі словами; малюнки із зображенням лами, пави, бізона, пелікана. Хід уроку I. Вправи на […]...
- ВЧИТАЙМОСЯ В ЛЕСИНЕ СЛОВО ІСКРИСТЕ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Леся Українка “Конвалія” (уривок), “Давня весна”. Мета. Продовжити ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом поетеси; формувати уміння відчувати емоційний зміст поезій, зв’язно висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас школярів; викликати захоплення великою силою волі поетеси. Хід уроку І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. 1. Вікторина. 1. Поетеса народилася у 1871 році… А) […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ДАВНЯ ВЕСНА – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: поглибити знання учнів про творчість Лесі Українки; викликати емоційне сприйняття вірша; розкрити вплив природи на настрій і почуття поетеси; розвивати образне мислення, уяву; прищеплювати інтерес до творчості Лесі Українки. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Кружляло, дзижчало, Петляло, пищало. Летіло, дзвеніло, Гуділо, бриніло. Сіло, вмостилось. Трісь! Десь поділось. […]...
- Тарас ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Павло Тичина, Максим Рильський… Великий талант, відданість Україні, надзвичайна людяність цих письменників заслужили всенародну шану і любов, їхня спадщина – наш безцінний скарб. Читаючи твори розділу, прагни запам’ятати й осмислити: – звідки родом письменник, роки його життя; – яким було його дитинство; – про що був перший твір, перша […]...
- ІВАН ФРАНКО. ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА… ДРІМАЮТЬ СЕЛА… – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок, Починаємо урок!.. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Алфавіт – стоп!” Ведучий мовчки […]...
- Максим РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Максим Таде́йович Рильський – поет, учений, перекладач – народився в Києві. Він зростав у високоосвіченій родині, де знали й цінували народну культуру. Максим Рильський навчався в одній із київських гімназій, де здобув добру освіту. Певний час він жив у родині видатного українського композитора Миколи Лисенка. Прекрасно грав на роялі, добре знав музику. Любов до квітів, […]...
- Іван ФРАНКО (1856-1916) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі, що поблизу Дрогобича на Галичині, у родині сільського коваля. Батькова кузня була першою життєвою школою для малого хлопчика. Про це письменник розповів в оповіданні “У кузні”. “На дні моїх споминів, – писав він, – і досі горить той маленький, але міцний огонь. Се огонь […]...
- ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ – Урок 2 – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: узагальнити знання учнів за розділом “Видатні українські письменники”; вчити порівнювати, співставляти опрацьовані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Помережить морозець Для Миколки комірець. Намалює для Мар’янки Квіти маку і рум’янку. 2. Гра “Склади […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА. КОНВАЛІЯ (Уривок) – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Лесі Українки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; показати барвистість, красу рідної мови, її мелодійність; розвивати пам’ять, увагу, зв’язне мовлення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Хороший пиріжок, бо всередині сирок. 2. Гра “Знайди слово” – Виконавши […]...
- Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Поетеса, справжнє ім’я та прізвище якої Лариса Петрівна КО́САЧ-КВІТКА, народилася 25 лютого 1871 року в місті Новогра́ді-Волинському в родині Косачів. Майбутня письменниця зростала серед мальовничих лісів і озер Волині. Вона була допитливою, веселою, любила співати, гратися з братом Михайликом, слухати народні пісні, казки. У чотири роки Леся навчилася читати. Перший вірш “Надія” вона написала в […]...
- МУЗЕЙ “ЗАПОВІТУ” ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА В ПЕРЕЯСЛАВІ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: розширити знання учнів про життя та творчість Т. Г. Шевченка; ознайомити з деякими відомостями про історію створення “Заповіту”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати прочитане; виховувати любов та повагу до безсмертного імені Кобзаря. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Гра “Знайди синонім” Велика гора (висока). Добра людина […]...
- РОМАН ЗАВАДОВИМ. ПОЕТ-КАМЕНЯР (Скорочено) – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: збагачувати знання учнів новими відомостями про життя і творчість І. Я. Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння словесно малювати картини до прочитаних творів; виховувати пошану до народних геніїв, інтерес до їх творчості. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Артикуляційна […]...
- ТИ СЕБЕ УКРАЇНКОЮ ЗВАЛА – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Микола Олійник “Леся” (уривок із повісті). Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки; розвивати навички виразного читання; збагачувати словниковий запас школярів, робити висновки з прочитаного; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією поетеси. Обладнання. Портрет, фотографії Лесі Українки, виставка книг; картки зі словами. Хід уроку I. Підготовка до сприймання нового матеріалу. […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІТЕР ВІЄ-ПОВІВАЄ… ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ… – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (за вибором учителя) III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Гра “Хто краще?” Конкурс […]...