ПОКИ БІДИ НЕ ЗНАТИМЕШ, ТО Й РОЗУМУ НЕ МАТИМЕШ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

Матеріал уроку. Леся Українка “Біда навчить”.

Мета. Викликати інтерес дітей до творчості Лесі Українки; розвивати уміння знаходити зображувально-розвивальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.

Обладнання. Портрет Лесі Українки, ілюстрації до казки; картки зі словами.

Хід уроку

I. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель показує портрети поетеси, читає вірш.

У нашім класі на столі

Портрет стоїть у рамі.

Він всім знайомий –

І мені, й татусеві, і мамі.

З портрета дивиться на нас

Землячка-поетеса.

Це гордість нашої землі –

Нескорена, незламна Леся.

– Що ви знаєте про життя поетеси?

2. Гра “Поділи і прочитай”.

– Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів Лесі Українки, що раніше вивчалися на уроках читання.

“КрасоУкраїни, Подолля!”

“Якдитиноюбувало”

“Ужевеснянесонцеприпікає”

“Назеленомугорбочку”

“Мамо, ідевжезима”

“Давнявесна”.

– Яка основна тема її творчості?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

– Леся Українка автор не тільки віршів, але й прозових творів, зокрема казок для дітей. З однією із них ми сьогодні ознайомимося.

III. Опрацювання казки Лесі Українки “Біда навчить”.

1. Виразне читання казки учителем (або слухання запису).

– Сьогодні ми продовжуємо вивчати твори Лесі Українки, ознайомимося з іншим жанром її творчості, зокрема з казкою “Біда навчить”.

– Слухаючи, подумайте, чому казка має таку назву.

– Яка біда спіткала горобчика? Що змусило його шукати розуму?

2. Словникова робота.

Читання колонок слів.

Клопіт

Мешкає

Дбає

Рілля

Скубуться

Доволі

Клуня

Навернеться

Заглядівся

Вельми

Чималенько

Поживиться

– Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)

– Доберіть синоніми до слів “мешкає” (Живе, проживає), “поживиться” (Поїсть, похарчується), “дбає” (Піклується, турбується).

– Поясніть значення слів “скубуться”, “заглядівся”.

– Які слова є синонімами? (Вельми, чималенько, доволі.)

– Доберіть до них антоніми.

Б) Вправа на миттєве сприймання слів.

– Прочитайте слова на картках, визначте зайве серед них.

Слова на картках: Крук, сорока, сова, Гава, бузько, зозуля, курка, пані, горобець. (Учитель прикріплює на дошці назви птахів.)

– За якою ознакою об’єднаєте ці слова? (Птахи.)

3. Читання казки за логічно завершеними частинами.

А) 1-а частина – до слів “…та й пішла собі в курник”. Читання мовчки, гра “Губи” (щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).

– Яким був горобчик? Скільки зерняток знайшли горобчики?

– Чому вони почали битися? Хто скористався з бійки? Над чим замислився горобчик? Про що він попросив курку? Чи погодилась вона його вчити розуму? Чому?

Б) 2-а частина – до слів “А тепер іди: мені ніколи”. Читання вголос “ланцюжком”.

– Чому зозуля теж відмовила горобчику? Хто був наступним? Що зробив бузько? Яку пораду отримав від гави?

– Чию пораду довелося чекати аж до ночі? Чому? Чи навчила мудра сова горобчика розуму?

– Чого вчила його сорока? Чи сподобалась така наука горобчику?

– Хто був останнім, до кого звернувся за порадою?

– Чия порада сподобалась вам? Чому?

В) 3-а частина – до кінця. Читання “буксиром” за сильнішим учнем.

– Чи підійшла відразу чиясь порада горобчику? Яким стало його життя взимку?

– Що примусило його до розуму прийти?

– Як це відбувалося? Коли птахи почали поважати горобчика?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

А) Гра “Хто читає швидше?”.

– Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:

“Нікому було вас бити та вчити!”,

“Се не моє діло!”,

“А я до того розуму не дуже, Бог з ним!”,

“Ні гадки йому”.

Б) Гра “Закінчіть прислів’я” (робота в парах).

– Знайдіть у казці прислів’я і закінчіть їх. Яка пара впорається швидше?

“Дурні бились, а…” (Розумні поживились).

“Хто дурнем вродився, той…” (Дурнем і згине).

“Не на те мудра, щоб…” (Дурнів розуму навчати).

“Поки біди не знатимеш, то…” (Й розуму не матимеш).

“Розум на дорозі…” (Не валяється).

В) Мовно-логічне завдання.

– Користуючись текстом казки, розмістіть картки з назвами птахів у тому порядку, в якому вони з’являлися у казці.

Знайдіть і прочитайте, як горобчик звертався до кожного з птахів (До курки – “пані матусю”, зозулі – “тіточко”, бузька – “пане”, гави – “дядино”, сови – “пані”, сороки – “панянко”, крука – “звернувся просто”.)

5. Читання в особах.

Перед читанням учні визначають інтонацію і тон читання за кожну дійову особу: курка говорить доброзичливо, заклопотано, повчально; зозуля – насмішкувато, байдуже; бузько – сердито, войовничо; гава – співчутливо, сумно; сова – сердито, зневажливо, зверхньо; сорока-білобока – скрекотала швидко, крук – поважно, повчально.

6. Визначення головної думки твору.

– Яка головна думка твору?

– Яка із приказок, вжитих автором у казці, співзвучна із головною думкою?

Продовжте думку: “Казка навчає цінувати розсудливість, …”. Що у ній засуджує автор?

– Розгадавши кросворд, ви продовжите речення: “Біда навчить…”.

1) До кого першого звернувся горобець за порадою? (До курки)

2) Хто налякав горобчика на болоті? (Бузько)

3) Хто дав пораду: “А от коли захочеш знати, скільки тобі літ жити, то се я можу тобі сказати”? (Зозуля)

4) Де мешкала сова? (У дуплі)

5) Яка пора року навчила горобчика розуму? (Зима)

6) Який псевдонім автора казки “Біда навчить”? (Українка)

IV. Підсумок уроку.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ПОКИ БІДИ НЕ ЗНАТИМЕШ, ТО Й РОЗУМУ НЕ МАТИМЕШ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ