ПОКИ БІДИ НЕ ЗНАТИМЕШ, ТО Й РОЗУМУ НЕ МАТИМЕШ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Матеріал уроку. Леся Українка “Біда навчить”.
Мета. Викликати інтерес дітей до творчості Лесі Українки; розвивати уміння знаходити зображувально-розвивальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.
Обладнання. Портрет Лесі Українки, ілюстрації до казки; картки зі словами.
Хід уроку
I. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Актуалізація опорних знань учнів.
Учитель показує портрети поетеси, читає вірш.
У нашім класі на столі
Портрет стоїть у рамі.
Він всім знайомий –
І мені, й татусеві, і мамі.
З портрета дивиться на нас
Землячка-поетеса.
Це гордість нашої землі –
Нескорена, незламна Леся.
– Що ви знаєте про життя поетеси?
2. Гра “Поділи і прочитай”.
– Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів Лесі Українки, що раніше вивчалися на уроках читання.
“КрасоУкраїни, Подолля!”
“Якдитиноюбувало”
“Ужевеснянесонцеприпікає”
“Назеленомугорбочку”
“Мамо, ідевжезима”
“Давнявесна”.
– Яка основна тема її творчості?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Леся Українка автор не тільки віршів, але й прозових творів, зокрема казок для дітей. З однією із них ми сьогодні ознайомимося.
III. Опрацювання казки Лесі Українки “Біда навчить”.
1. Виразне читання казки учителем (або слухання запису).
– Сьогодні ми продовжуємо вивчати твори Лесі Українки, ознайомимося з іншим жанром її творчості, зокрема з казкою “Біда навчить”.
– Слухаючи, подумайте, чому казка має таку назву.
– Яка біда спіткала горобчика? Що змусило його шукати розуму?
2. Словникова робота.
Читання колонок слів.
Клопіт | Мешкає | Дбає |
Рілля | Скубуться | Доволі |
Клуня | Навернеться | Заглядівся |
Вельми | Чималенько | Поживиться |
– Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)
– Доберіть синоніми до слів “мешкає” (Живе, проживає), “поживиться” (Поїсть, похарчується), “дбає” (Піклується, турбується).
– Поясніть значення слів “скубуться”, “заглядівся”.
– Які слова є синонімами? (Вельми, чималенько, доволі.)
– Доберіть до них антоніми.
Б) Вправа на миттєве сприймання слів.
– Прочитайте слова на картках, визначте зайве серед них.
Слова на картках: Крук, сорока, сова, Гава, бузько, зозуля, курка, пані, горобець. (Учитель прикріплює на дошці назви птахів.)
– За якою ознакою об’єднаєте ці слова? (Птахи.)
3. Читання казки за логічно завершеними частинами.
А) 1-а частина – до слів “…та й пішла собі в курник”. Читання мовчки, гра “Губи” (щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).
– Яким був горобчик? Скільки зерняток знайшли горобчики?
– Чому вони почали битися? Хто скористався з бійки? Над чим замислився горобчик? Про що він попросив курку? Чи погодилась вона його вчити розуму? Чому?
Б) 2-а частина – до слів “А тепер іди: мені ніколи”. Читання вголос “ланцюжком”.
– Чому зозуля теж відмовила горобчику? Хто був наступним? Що зробив бузько? Яку пораду отримав від гави?
– Чию пораду довелося чекати аж до ночі? Чому? Чи навчила мудра сова горобчика розуму?
– Чого вчила його сорока? Чи сподобалась така наука горобчику?
– Хто був останнім, до кого звернувся за порадою?
– Чия порада сподобалась вам? Чому?
В) 3-а частина – до кінця. Читання “буксиром” за сильнішим учнем.
– Чи підійшла відразу чиясь порада горобчику? Яким стало його життя взимку?
– Що примусило його до розуму прийти?
– Як це відбувалося? Коли птахи почали поважати горобчика?
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Хто читає швидше?”.
– Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:
“Нікому було вас бити та вчити!”,
“Се не моє діло!”,
“А я до того розуму не дуже, Бог з ним!”,
“Ні гадки йому”.
Б) Гра “Закінчіть прислів’я” (робота в парах).
– Знайдіть у казці прислів’я і закінчіть їх. Яка пара впорається швидше?
“Дурні бились, а…” (Розумні поживились).
“Хто дурнем вродився, той…” (Дурнем і згине).
“Не на те мудра, щоб…” (Дурнів розуму навчати).
“Поки біди не знатимеш, то…” (Й розуму не матимеш).
“Розум на дорозі…” (Не валяється).
В) Мовно-логічне завдання.
– Користуючись текстом казки, розмістіть картки з назвами птахів у тому порядку, в якому вони з’являлися у казці.
Знайдіть і прочитайте, як горобчик звертався до кожного з птахів (До курки – “пані матусю”, зозулі – “тіточко”, бузька – “пане”, гави – “дядино”, сови – “пані”, сороки – “панянко”, крука – “звернувся просто”.)
5. Читання в особах.
Перед читанням учні визначають інтонацію і тон читання за кожну дійову особу: курка говорить доброзичливо, заклопотано, повчально; зозуля – насмішкувато, байдуже; бузько – сердито, войовничо; гава – співчутливо, сумно; сова – сердито, зневажливо, зверхньо; сорока-білобока – скрекотала швидко, крук – поважно, повчально.
6. Визначення головної думки твору.
– Яка головна думка твору?
– Яка із приказок, вжитих автором у казці, співзвучна із головною думкою?
Продовжте думку: “Казка навчає цінувати розсудливість, …”. Що у ній засуджує автор?
– Розгадавши кросворд, ви продовжите речення: “Біда навчить…”.
1) До кого першого звернувся горобець за порадою? (До курки)
2) Хто налякав горобчика на болоті? (Бузько)
3) Хто дав пораду: “А от коли захочеш знати, скільки тобі літ жити, то се я можу тобі сказати”? (Зозуля)
4) Де мешкала сова? (У дуплі)
5) Яка пора року навчила горобчика розуму? (Зима)
6) Який псевдонім автора казки “Біда навчить”? (Українка)
IV. Підсумок уроку.