ПОКИ БІДИ НЕ ЗНАТИМЕШ, ТО Й РОЗУМУ НЕ МАТИМЕШ (продовження) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Матеріал уроку. Леся Українка “Біда навчить”.
Мета. Розвивати уміння оцінювати вчинки персонажів і визначати мотиви їхньої поведінки, знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв, робити висновки; збагачувати словниковий запас дітей; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.
Обладнання. Картки-блискавки зі словами; малюнок із зображенням горобця; картки для складання характеристики, з прислів’ями, незакінченими віршами; малюнок “Дерева рішень”; маски горобця і сови.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Актуалізація опорних знань учнів.
– Над творами якого розділу працюємо?
– Які казки називаються літературними? Як ще називають літературні казки?
– Чим авторська казка відрізняється від народної?
– Над якою казкою працювали на минулому уроці?
– Доведіть, що “Біда навчить” – це казка.
2. Повідомлення теми і мети уроку.
– Сьогодні ми продовжимо працювати над казкою Лесі Українки “Біда навчить”, складемо характеристику головного героя, спинимося на образах інших героїв казки і спробуємо зрозуміти, чого хотіла навчити читачів авторка своїм твором.
3. Вправи на розвиток читацьких навичок.
– Темою уроку стане та цитата із казки, яка, на вашу думку, найбільше підходить.
А) Читання цитат, поданих у різний формах.
– Звеликогорозумунетяжкойзрозумузсунутися.
– реПемузивав нів зиум сливоащ, а ан вусне жев тасв римдум робцемго.
– П. к. б. д. н. зна_м. ш, т. й ро_м. н. ма_м. ш.
– То яка цитата підходить? (Вчитель відкриває напис на дошці теми уроку: Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш. Леся Українка “Біда навчить”.)
Б) Вправа на миттєве сприймання слів.
– Щоб ви могли швидко і вправно читати на уроці, розчитаємося за допомогою карток-блискавок. Читаючи групи слів на картках-блискавках, виділіть зайве і поясніть вибір.
Слова на картках-блискавках:
Курка, курча, клуня, курник (Клуня, бо всі інші спільнокореневі);
Завзятий, молодий, чужий, заціпило (Заціпило, бо інші – дієслова),
Сова, бузько, гава, зозуля (Бузько, бо інші слова жіночого роду),
Скубуться, заснула, обридло, ходив (Скубуться, бо інші дієслова минулого часу).
“Зайві” слова прикріплюються на дошку.
В) Тлумачення слів (робота в парах).
– Складіть тлумачення слів (1 пара) і доберіть синоніми (2 пара).
4. Гра “Найшвидший шукач”.
– Для подальшої роботи над твором потрібно швидко орієнтуватися у тексті. Знайдіть і дочитайте речення:
Нічого він не тямив…
По дворі ходить курка…
А я тобі от що скажу…
Полетів він геть, аж…
Бачить він…
Без розуму легше…
Розум, молодче…
– Про зустріч з яким птахом ми не згадали? (Про зустріч Горобчика із Совою.)
5. Інсценізація зустрічі горобця з совою (рольове читання).
II. Робота над змістом твору.
1. Складання плану.
– Ми уже говорили на попередньому уроці, що Леся Українка використала у казці багато народних прислів’їв. А ми доберемо для кожного героя такий фразеологічний зворот, який би найкраще характеризував поведінку і погляд на життя героя.
– З’єднайте пояснення слів, що ротами у лівій.
(5) | Дерти носа | Стати розумнішим, розсудливішим. |
(6) | Брати, що погано лежить | Бути без діла, весело проводити час. |
(8) | Взятися за розум | Тупа, нетямуща. |
(4) | Бідна на розум | Дуже гніватися, лаяти когось. |
(3) | Метати громи | Підказати комусь, як правильно поводитись. |
(1) | Бити байдики | Привласнювати чуже, красти. |
(7) | Вивести на вірний шлях | Зовсім нічого не робила. |
(2) | І пальцем не поворухнула | Поводити себе пихато, зазнаватися. |
2. Технологія “Спільний проект” (робота в групах по 4).
– Кому підходить кожен зворот? (Приклеюється біля фразеологічного звороту зображення відповідного птаха.)
– Біля кожного вислову поставте правильний порядковий номер, згідно змісту казки.
– Об’єднайтеся у групи по 4, введіть фразеологічні звороти у такі речення, щоб вони стали пунктами плану. Склавши частинки вашої роботи утвориться план казки. (Кожна група робить по 2 пункти плану.)
Зразок плану
1. Горобчик, який… . | (полюбляв бити байдики) |
2. Курка не хоче і… щоб допомогти. | (пальцем поворухнути) |
3. Бузько… у бідного горобчика. | (громи метає) |
4. Зустріч із… гавою. | (бідною на розум) |
5. Сова… перед пташкою. | (дере носа) |
6. Порада сороки, яка любила… . | (брати, що погано лежить) |
7. Крук своєю порадою намагається горобчика…. | (вивести на вірний шлях) |
8. Біда примушує горобчика… . | (взятися за розум) |
3. Характеристика головного героя (робота у великих групах).
– Як ви думаєте, горобчик є позитивним героєм чи негативним?
– Ваші думки різні. Давайте розберемося і складемо для цього його характеристику.
– Перегрупуйтеся у дві групи. Одна група добирає риси характеру, які були у горобчика (Діти, які слова тлумачили), а друга – яким він став (Діти, які добирали синоніми).
Риси характеру діти пишуть на пір ‘інках, які потім прикріплюються навколо малюнка із зображенням горобця, що на дошці.
– Доведіть кожну рису характеру словами казки.
– Чому горобчик так змінився?
4. Робота в зошитах (с. 42-43, завд. 1-4).
III. Підсумок уроку.
1. Висновки.
– Поза увагою залишився ще один персонаж казки – інший горобчик. Як ви думаєте, чи потрібна йому наша допомога?
– Давайте розберемось, хто із птахів міг би його чогось навчити.
– Виберіть із прислів’їв ті, які співзвучні життєвим позиціям персонажів казки. Поясніть, що означає кожне прислів’я і кого воно стосується.
Моя хата скраю – нічого не знаю.
Як не вкраде, то не проживе.
Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
Дметься, як пузир на воді.
Хто дбає, той і має.
Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Сюди тень, туди тень – так і проминув весь день.
Де сила не може, там розум допоможе.
– Давайте дамо відповідь на запитання горобчика: “Як жити?”.
– Отже, ми визначили, що з усіх життєвих позицій, за якими жили персонажі казки, право на життя мають лише дві.
– Скажіть, говорячи про птахів, кого насправді мала на увазі письменниця.
– Чого навчає ця казка?
2. Заключне слово вчителя.
– Леся Українка – славна донька України. Вона любила свою Батьківщину і служила їй своїм палким словом.
Життя Лесі Українки – це подвиг митця, один із тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників, роблять її нетьмарною зіркою в очах нащадків. Видатні поети ніколи не залишають нас. Вони відходять у безсмертя.
Не стерлась райдужна сторінка,
Не вмерла пісня лісова,
Безсмертна Леся Українка
Була і є повік жива.
(Олена Журлива)