ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПРО СЕБЕ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Мета: розширювати знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов та повагу до творчості великого поета.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Артикуляційна розминка
– “Смачне варення”.
Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.
– “Змійка”.
Рот широко відкрити. Язик сильно висунути вперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком у повільному темпі (10-15 разів).
– “Маляр”.
Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім – нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.
2. Гра “Поетична розминка”
– Доповніть рядки вірша римами, назвіть прикметники.
На траві блищать росинки,
Мов…
Роси падають на квіти
І блищать…
Засоромилась дівчина,
Мов…
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах. Гра “Дуель”
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом прочитаного розділу (с. 78).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Вступна бесіда
– Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ.
– Прочитайте його назву.
– Які твори будемо вивчати в цьому розділі?
– Які твори письменників ми вже вивчали?
– До чого спонукають нас автори підручника?
2. Гра “Продовж речення”
– Вивчаючи твори цього розділу, я навчуся…
– Я дізнаюся…
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
– Дата 9 березня 1814 року пам’ятна в історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринці на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова кріпацька душа для пана, а для України – її великий співець – Т. Шевченко.
– Що ви знаєте про життя і творчість великого Кобзаря?
– Ім’я Т. Г. Шевченка невіддільно пов’язане з Україною. Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. У ньому – наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до. неньки – України, у своїх творах нагадував про минулу славу України. Ім’я великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо згадувати, бо він подарував нам безцінний скарб. Цей скарб – його чудові твори, в яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє. Наш сьогоднішній урок — це одна сторінка минулого, історія нашої держави, доповнення наших знань великого співця України Т. Г. Шевченка.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання статті “Тарас Шевченко” учнями
– Які провідні музеї, пов’язані з ім’ям Тараса Шевченка, є в Україні?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання оповідання Тараса Шевченка “Про себе”
1) Гра “Передбачення”.
– Прочитайте заголовок оповідання.
– Хто є його автором?
– Як ви вважаєте, про що йтиметься в цьому оповіданні?
2) Виразне читання оповідання вчителем.
– Чи сподобалося вам оповідання?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
– Які почуття переживали?
– Назвіть головного героя твору.
– Чому оповідання має таку назву?
– Яких ще дійових осіб ви можете назвати?
3) Словникова робота.
Читання колонок слів учнями в парах
Шаг батіг
Мажа череда
Царина перелаз
Неборак барильце
– Знайдіть тлумачення слів першої колонки у підручнику.
– Доберіть тлумачення до слів другої колонки. (Запис на картках або на дошці.)
– Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. (Батіг)
– Певним чином обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують і т. ін. через неї. (Перелаз)
– Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. (Череда)
– Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами й опуклими стінками, стягнутими обручами. (Барильце)
4) Робота в парах.
Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання
– З якою інтонацією, силою голосу, в якому темпі будете читати оповідання?
– Які слова прочитаєте з ніжністю, які – з почуттям захоплення?
5) Виразне читання оповідання учнями.
6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– З яким почуттям Тарас Шевченко згадує своє село?
– Якою була хата, де виріс майбутній поет?
– Якими словами поет передає захоплення садом?
– З чим його порівнює?
– Чому рідний сад для нього наймиліший?
– Які рядки тексту свідчать про те, що малий Тарас був допитливим хлопцем?
– Куди він помандрував?
– Чому вирішив повернутися додому?
– Куди він насправді пішов?
– Хто довіз Тараса додому?
– Як чумаки поставилися до хлопця?
– Прочитайте розмову Тараса з чумаками.
– Кого Тарас побачив на подвір’ї?
– Хто найбільше зрадів поверненню Тараса? Чому?
– Хто така Катерина?
– Якою ви її уявляєте?
– Знайдіть і прочитайте уривок, у якому описуються риси характеру Катерини.
– Чому малий Тарас довго не міг заснути?
7) Гра “Упізнай предмет за його ознакою”.
Вбога, стара, біла… (хата).
Стара, розлоі’а… (верба).
Густий, темний, тихий… (сад).
Кубічний, білявий… (хлопчик).
Терпляча, ніжна… (сестра Катерина).
8) Гра “Засічка – кидок”.
За командою “кидок” усі учні починають читати текст напівголосно.
За командою “засічка” зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
9) Гра “Голосування ногами”.
Діти встають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
10) Переказ оповідання від першої особи.
– Уявіть, що ви опинилися на місці Тараса. Вам потрібно розповісти про свою подорож. Як би ви себе називали під час розповіді?
11) Бліцтурнір.
1. Назвати псевдонім Шевченка. (Кобзар)
2. Коли народився Т. Г. Шевченко? (9 березня 1814 р.)
3. Де народився Т. Г. Шевченко? (У с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині)
4. Що означає ім’я Тарас? (Тарас у перекладі з грецької – бунтівник, непокірний, безстрашний.)
5. Як називається перша збірка віршів поета? (“Кобзар”)
6. Хто такі кобзарі? (Колись кобзарями називали сліпих дідусів, що ходили від села до села і, граючи на кобзі, розповідали людям про долю України.)
7. У якому селі минуло дитинство Т. Г. Шевченка? (У с. Кирилівка)
8. Де художник здобув художню освіту? (У Петербурзькій Академії мистецтв)
9. Де похований Т. Г. Шевченко? (З’ Каневі, на високій горі, яка називається Тарасовою)
10. Скільки років прожив Т. Г. Шевченко? (47 років)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового дізналися про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка?
– Що вас найбільше зацікавило? Що вразило?
– Що б ще хотіли дізнатися про життя і творчість великого Кобзаря?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання (с. 79-84).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)