“Ілля Муромець і Соловей-Розбійник”. Ідеал воїна-захисника в билині – БИЛИНИ ТА БАЛАДИ
Тема. “Ілля Муромець і Соловей-Розбійник”. Ідеал воїна-захисника в билині
Мета: навчальна: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст билини, символіку, висловлювати власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; давати визначення жанру билина, виявляти її характерні ознаки; розвивальна: розвивати вміння аналізу та інтерпретації художнього твору, творчі здібності, критичне мислення; виховна: сприяти формуванню прагнення до розширення кругозору, до збагачення своєї духовності на основі сповідування загальнолюдських цінностей. Обладнання: збірка билин, ілюстрації до них.
Теорія літератури: билина, її характерні ознаки.
Тип уроку: урок застосування знань та вмінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
Звернення вчителя до учнів
– “Ілля Муромець,- пише літературознавець А. М. Астахова,- це образ величезної, яка усвідомлює себе розумною, доцільно спрямованої сили. Численні подвиги Іллі Муромця, описані у билинах, завжди пов’язані виключно із завданням служіння народові, він зображений у билинах перш за все як охоронець батьківщини. Ілля Муромець бореться з іноземними загарбниками, рятує рідну землю від ворожих полчищ, перемагає чужоземних богатирів, які приїжджають на Русь із ворожими намірами. Йому також приписують подвиги в боротьбі з насильниками всередині країни, з розбійниками, від яких він очищає “прямоїжджі” дороги, охороняючи мирну працю і добробут народу”. Про цього героя та билини, у яких він виступає, і йтиметься на уроці.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Літературний диктант
1) У якому селі жив Ілля Муромець? (Карачаєві)
2) До кого Ілля поїхав служити? (До князя Володимира)
3) Яке місто звільнив богатир від ворогів першим? (Чернігів)
4) Чому Муромцеві не радили їхати прямою дорогою до Києва? (На прямій дорозі сидів Соловей-розбійник.)
5) Скільки верст до Києва об’їзною дорогою? (Тисяча)
6) Де відбувся поєдинок Іллі Муромця і Солов’я-Розбійника? (Біля річки Смородини)
7) Як називається князь Володимир у билині? (Сонечко-князь)
8) Із якою високою метою приїхав Ілля Муромець до Києва? (Обороняти Русь святую)
9) Що попросив Ілля зробити Солов’я-Розбійника? (Засвистати по-солов’їному, закричати по-звіриному, засичати по-зміїному)
10) Чи виконав розбійник наказ Іллі? (Ні)
11) Як він за це поплатився? (Позбувся життя)
12) Яка головна думка билини? (Уславлення мужніх захисників вітчизни)
2. Читання, коментування, переказ основних епізодів билини
IV. Застосування знань та вмінь
1. Дослідницька робота над билиною (в групах)
І група. Дослідіть композицію билини (зачин, розвиток дії, кульмінація, кінцівка, повтори).
ІІ група. Дослідіть мову твору (постійні епітети, гіперболи).
III група. Визначте тему, головну думку билини. Поясніть причини популярності билини та наявності її різних варіантів.
IV група. Охарактеризуйте образ Іллі Муромця та інших персонажів, поясніть їхню символічність.
V група. Дослідіть зв’язок проблем твору із сучасністю.
Матеріали для роботи в групах
Ілля Муромець – воїн, захисник батьківщини. В одній із билин він говорить:
У мене зроблені заповіді…
Зберігати мені треба стольний Київ-град,
Зберігати я буду церкви Божиї,
Зберігати буду віру православну.
На відміну від більшості епічних героїв, Ілля Муромець наділений не тільки силою і хоробрістю, а й цілком сталим світоглядом. До князя Володимира Ілля ставиться критично і визначає сенс свого життя таким чином:
Я йду служити за віру християнську,
Та за землю російську,
Та за славний за Київ-град,
За вдів, за сиріт, за бідних людей.
Безсумнівно, центральною фігурою богатирського епосу є Ілля Муромець. Про нього існує найбільша кількість билин. Близько тринадцяти самостійних сюжетів про Іллю є тільки в класичному билинному епосі Ілля Муромець, перемагаючи Солов’я-розбійника, очищає “дорожку прямоезжую”, що мало велике історичне значення і цілком відповідало історичній дійсності. Адже саме ці прямоїжджі доріжки (Дніпром – до Чорного моря, а Волгою – до Каспійського) виявлялися зазвичай перехопленими: у X-XIII ст. – хазарами, печенігами, половцями, а пізніше, з XIII по XVI ст.,- волзькими чи кримськими татарами. Очищення їх від “солов’їв-розбійників”, які чинили розбій на дорогах, було рівнозначне подвигу і тому оспівувалося в билинах. Таким чином, очевидно, в основі билини лежать реальні події – київська чи чернігівська експедиція (або експедиції), які посилалися княжою владою проти розбійників, а, можливо, також проти смердів-утікачів. Що ж до Мурома, то навряд чи місто, яке розташоване – навіть якщо рухатися по прямій лінії – за тисячу верст від Києва і яке було спочатку племінним центром фінського племені муроми, фігурувало в давньому епосі.
Образ Іллі Муромця пережив значну еволюцію. Ілля – селянський син та Ілля-козак – це більш пізні образи, створені в XVI-XVII ст. на північно-руському грунті. У реальності ж він, напевне, був київським воєводою чи великокняжим дружинником непевні часи наклали на нього свій відбиток, зробивши його “козаком”, і, нарешті, на далекій Півночі він виявився селянським сином
2. Виступи груп із результатами досліджень
V. Домашнє завдання
Знати зміст билини, уміти її аналізувати.
VІ. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа “Займи позицію”
– Визначтесь стосовно твердження: “Я думаю, що такі твори, як билини, не мають ніякого реального значення для сучасності”
Так | Можливо | Ні |
(2 votes, average: 4.50 out of 5)