Ілля Муромець і Соловей-Розбійник. Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Ідеал воїна-захисника в билині Ілля Муромець і Соловей-Розбійник. Утілення людських чеснот у творі та елементи фольклору – Билина Ілля Муромець і Соловей-Розбійник – Билини і балади

Мета: здійснити цілісний аналіз змісту билини “Ілля Муромець і Соловей-Розбійник”, з’‎ясувати провідну ідею твору; акцентувати увагу учнівської аудиторії на особливостях художнього світу твору та образі билинного героя; вчити учнів виявляти характерні ознаки билини в тексті, знаходити фольклорні та фантастичні елементи билинного тексту; формувати аналітичні здібності учнів, розвивати навички аналізу епічних творів, сприяти формуванню уважного читача.

Обладнання: текст билини “Ілля Муромець і Соловей-Розбійник” давньоруською мовою, слайд – презентація “Ілля Муромець у живописі”, мультфільм “Ілля Муромець та Соловей-Розбійник”, художній фільм “Ілля Муромець” (СРСР, 1956).

Епіграф:

Кто сей витязь, богатырь младой?…

Тонок, прям и величав собой.

Взор его быстрей орлиного,

И светлее ясна месяца.

Кто сей рыцарь? – Илья Муромец.

М. Карамзін

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

– Який жанр фольклору ми називаємо билинами?

– Назвіть і схарактеризуйте специфічні риси жанру билини?

– Чому билина виникла й побутувала в усній формі?

– Про які цикли билин ви дізналися? Завдяки чому відбулося об’‎єднання окремих билин у цикли?

– Чим билина відрізняється від казки? Чим вона до неї подібна?

– Кого й чому прославляє билина?

– Назвіть найвідоміших билинних богатирів. Хто з них найбільше приваблює особисто вас? Чому?

– З якими билинами ви хотіли б ознайомитися? Аргументуйте свій вибір.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє слайди із зображенням Іллі Муромця (слайд-презентація “Образ Іллі Муромця в живописі”).

– Уважно подивіться на картини. Чи знаєте ви, хто зображений на них? Яким зображують художники богатиря? На яких рисах зовнішності акцентують увагу митці? Як в картинах розкривається фізична та моральна сила героя?

– Сьогодні ми вирушаємо у славетний похід разом з одним із найвідоміших билинних героїв Іллею Муромцем. Разом з богатирем ми пройдемо важкий шлях, спробуємо дізнатися, у чому секрет популярності Іллі Муромця, у якому світі він жив та чим цей світ особливий.

V. Аналітичне дослідження в просторі означеної теми

Найпопулярнішим з-поміж билинних героїв був Ілля Муромець – узагальнений образ героя-патріота й захисника рідної землі. Билин про цього богатиря існує багато, але створювалися вони не в біографічній послідовності. Спочатку народ оспівував подвиги Іллі Муромця, і лише згодом, коли утвердилася його слава, було створено билини про те, звідки він родом, про події з його життя, що передували подвигам. Привабливих рис цьому персонажу додавала і його незвичайна біографія: тридцять років Ілля, скутий невідомою недугою, “сиднем сидів” удома, доки не настав день, коли в ньому прокинулася могутня сила. Відтоді й почалася історія героїчних звершень богатиря.

У всіх билинах про Іллю Муромця висловлюється народне захоплення його мудрістю, могутністю, безкорисливістю й особливо тим, що він завжди керується лише народними інтересами. Богатир, наділений такими рисами характеру, став для народу ідеалом, справжнім героєм, гідним наслідування. І саме Ілля Муромець сьогодні є героєм нашого уроку.

VI. Аналітичне дослідження тексту билини “Ілля Муромець і Соловей – Розбійник”

Етап передрозуміння тексту

– Чи всі прочитали текст билини? Яке враження справив на вас цей твір?

– Що здалося незвичним, незрозумілим у тексті?

– Що й хто найбільше вразив вас у оповіді?

– Зверніть увагу на слова російського історика, письменника й поета Миколи Карамзіна, взяті за епіграф до нашого уроку. Виразно прочитайте ці рядки. Як ви їх розумієте? Схарактеризуйте ставлення автора до богатиря? Чи збіглося ваше особисте враження від знайомства з образом Іллі Муромця зі сприйняттям билинного богатиря культурним діячем, що жив на межі XV! ІІ-ХІХ століть? Чому, по-вашому, це відбувається?

– Які слова з тексту билини потребують пояснення?

Словникова робота:

Бременна – вагітна.

Бринські ліси – деякі дослідники вважають, що йдеться про Брянські ліси.

Верства – давня міра довжини, яка становила 1,06 км.

Воєвода – правитель міста в Київській Русі.

Корш – військовий загін.

Куньовий – зі шкури куниці.

Миля – у давнину до метричної системи побутувала міра довжини миля, що дорівнювала 8,35 км.

Мурза – титул знатного татарина.

Татарове – татари; загальна назва степових кочівників у билинах.

Ярий лук – бойовий лук.

Інтерпретаційний етап дослідження тексту

– Де й коли відбуваються події твору? (Окреслення часово-просторових рамок тексту: Муром, Чернігів, Київ.) Що в билині відграє важливішу роль – художній час чи художній простір? Поясніть.

– Чому в билині детально не характеризується художній простір?

– З’‎ясуйте, замкненим чи відкритим є простір билини? Яке смислове навантаження містить у собі художній простір? (Уся увага в билині сконцентрована на головному ідеалізованому героєві-захисникові рідної землі. Для того, щоб підкреслити, що герой захищає всю землю, простір набуває символічного значення, певної “святості”.)

Створення опорно-смислової схеми “Роль художнього часопростору у смисловому полі билини” (заповнюється впродовж аналітичного дослідження тексту)

Методичний коментар: Здійснюючи аналітичне дослідження давньоруської билини “Про Іллю Муромця та Солов’‎я-Розбійника”, варто запитати в учнів, за допомогою якої геометричної фігури вони б зобразили простір билини. Учні в основному відповідають, що саме за допомогою трикутника логічно на схемі показати художній простір твору. На дещо провокаційне питання вчителя, як же пов’‎язані між собою сторони трикутника “Київ-Муром”, учні доходять висновку, що Ілля Муромець і вирушає до Києва (верхня точка трикутника), щоб служити князю, тим самим захищаючи рідну землю від загарбників.)

– Чи можемо ми визнати, скільки часу охоплюють події, що відбуваються в билині? (Один день.) Аргументуйте прикладами з тексту.

– Користуючись своїми знаннями з географії, вирахуйте довжину шляху, який за текстом билини “Ілля Муромець і Соловей-Розбійник” пройшов головний герой. Поміркуйте, чи можливо за один день здійснити таку мандрівку й подолати таку відстань?

– Який прийом застосовано при створенні хронотопу билини? (Гіперболізація часопростору.) Яку роль у тексті відіграє цей художній засіб? Як допомагає розкрити провідну ідею твору? (Гіперболізація хронотопу допомагає розкрити призначення та високу місію героя: захищати рідну землю, ототожнює Іллю Муромця з народом усієї Київської Русі.)

– Уважно прочитайте перший рядок билини. Як ви думаєте, чому відразу вказується рідне місто та село героя? (Характерна жанрова ознака билини. Важливо, що з перших рядків у читача (слухача) формується усвідомлення того, наскільки важливу роль посідає в билинах образ рідної землі.)

– Як ви розумієте постійний епітет “добрий молодець”? Перегляньте фрагменти з художнього фільму “Ілля Муромець” (1956) та мультиплікаційного фільму “Ілля Муромець і Соловей-Розбійник”. Чи таким ви уявляли собі героя, читаючи текст? (Учитель на власний розсуд використовує фрагменти з фільму та мультфільму про Іллю Муромця.)

– Чому народна уява порівнює Іллю з дубом? На які риси героя звертається увага? (З перших рядків билини перед нами постає образ мужньої, сильної людини, що шанує своїх батьків та любить свою землю.)

– Чому творцям билини було так важливо показати шанобливе ставлення Іллі до батька-матері? (Розкривається сутність народної моралі: з поваги до батьків починається любов та повага до рідної землі.)

– З якою метою їде Ілля Муромець до Києва? (Служити князю Володимиру та захищати землю рідну.)

– Як ви розумієте слова билини:

“Сам на доброго коня сідав,

У чисте поле виїжджав,

Озера, річки перепливав,

Ліс ламав”?

– З якою метою герой наділяється фантастичною силою? (Ілля, як уособлення сили народу, як втілення одвічної мрії про героя-захисника, наділений неймовірною силою. )

– З якими відомими вам міфологічними героями можна порівняти Іллю Муромця? (З Гераклом.) Які риси ріднять образ руського богатиря та давньогрецького героя?

– Чому ворожу силу народний автор порівнює з чорним вороном та туманом? (Чорний ворон як вісник смерті; туман, що приховує сонце та відбирає радість, уособлюють біду, що приносять загарбники на рідну землю.)

– Чому в билині для зображення кількості ворога використано гіперболу? (Створюється гнітюча трагічна атмосфера: Батьківщина у великий біді.)

– Розкрийте роль гіперболи у битві Іллі з темною силою? Порівняйте опис ворожої сили у перекладі та в оригіналі. (Ілля сам-один подолав ціле військо, продемонструвавши не тільки мужність, але й нескореність народу Київської Русі.)

– Які історичні події узагальнено передає билина? (Монголо-татарське нашестя, від якого потерпали багато князівств Київської Русі, зокрема Чернігів.)

– Чому Ілля відпустив царевичів? Чому так важливо було оголосити всім, що Русь має свого захисника? (Ілля несе у світ не насилля та війну, а мир. Це й намагається герой розповісти усьому світові: він захищає рідну землю, а не коїть насилля на чужій.)

– Чому Ілля не погодився стати воєводою в Чернігові? Як цей вчинок характеризує героя? (Ілля не прагне високих посад, єдина його мета – служити народові та захищати рідну землю. Це його місія.)

– Поясніть, чому один Соловей-Розбійник більш страшний, ніж темна сила, з якою Ілля зіткнувся під Черніговом?

– Прочитайте, як характеризують люди Солов’‎я – Розбійника? Поміркуйте, чому образ Солов’‎я – Розбійника нагадує скоріш хижого звіра, ніж людину?

(“Сидить Соловій-Розбійник

На семи дубах,

На миль тридцять

Ні кінному, ні пішому

Пропуску немає.

Як засвистить Соловій по-солов’‎їному,

Як закричить він по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному,

Так усі трави-мурави в’‎януть,

Усі квіти обсипаються,

А хто близько з людей,

Так всі мертві лежать.”

Образ небезпечного, жорстокого чужинця. )

– Чому ворог має ім’‎я Соловей-Розбійник? Порівняйте з оригіналом “Соловей-Разбойник Одихмантьев сын”? З чим, по-вашому, пов’‎язане таке ім’‎я? (Зазвичай діти висловлюють припущення, що ім’‎я цього билинного персонажа пов’‎язане з птахом, солов’‎єм. Проте таке трактування є неприпустимим, оскільки етимологія імені билинного персонажа Соловія пов’‎язана з давньоруським словом “соловий”, що збереглося в російській мові в дієслівній фразеологічній формі “осоловеть” (від випитого, їжі, тепла). Користуючись поясненнями з тлумачних словників, спробуйте пояснити сенс імені билинного персонажа. (Жовтошкірий (чужоземець, представник монголоїдної раси), з каламутним поглядом прижмурених очей (косоокий). Кочівники сприймалися русичами як одне ціле з їхніми кіньми. Більш того, “Одихмантьев сын” точно відсилає нас до періоду нашестя тюркських та мон – голо-татарських народів на Київську Русь.

Словникова довідка

За словником В. Даля: Соловий (соловой) – про кінську масть: жовтуватий, зі світлим хвостом і гривою; ставати соловим, очі посоловіли, скаламутилися, згасли, як у п’‎яного або в людини без пам’‎яті, хворої.

За словником Д. Ушакова: Соловий, солова, солове (спец.). Жовтуватий, зі світлим хвостом і гривою (про масть коней). Солова кобила.

За тлумачним словником російської мови (редакція Т. Єфремової): Соловий – 1. м. розм. Кінь жовтуватої масті зі світлим хвостом і гривою.

2. прикм. розм. 1) Жовтуватої масті зі світлим хвостом і гривою (про коней).

Желтоватой масти со светлыми хвостом и гривой (о лошадях). 2) Той, що має жовтуватий відтінок.

3. прикм. розм.-зниж. 1) каламутний, невиразний при сп’‎янінні, хворобі (про очі, погляд). 2) перен. в’‎ялий, сонний від утоми, сп’‎яніння (про людину).

– Чому Соловей-Розбійник сидів саме на короткій дорозі до Києва? (Бажання ворога “роздерти” Русь, зробити її слабкою.)

– Що уособлює образ Солов’‎я? Як в образі Солов’‎я-Розбійника передана трагічна історія Київської Русі? (Образ ворога, що має страшну силу, несе розруху, смерть та нещастя, знищує землю. Образ Солов’‎я – збірний образ загарбників, що приходили на Київські землі та несли з собою біду для народу.)

– У чому полягає “казковість” образу Солов’‎я? (Образ Солов’‎я нагадує розбійників з народних казок, що ховаються у темному лісі та зводять зі світу добрих людей. Більш того, його сила є надприродною та небезпечно руйнівною, а явна паралель з образом звіра одразу викликає в пам’яті образ Змія Горинича з народних казок.)

– Розкрийте роль гіперболи в створенні образу Солов’‎я-Розбійника. (Страшна руйнівна сила, від якої немає порятунку.)

– Як Ілля переміг Солов’‎я? Доведіть, що сила в Іллі не тільки фізична, а й моральна. (Ілля в двобої з ворогом доводить передусім саме моральну силу. В його словах, звернених до вірного коня, відчувається моральна перевага над ворогом та презирство до чужинця;

“Невже ж ти, коню мій богатирський,

По темних лісах зо мною не з’‎їжджав,

Пташиного посвисту не чував?”

– Як зображений Соловей у художньому фільмі? Чому режисер створює цей образ із монголоїдною зовнішністю? (Натяк на монголо-татарське нашестя. Ще одне підтвердження правильності розуміння імені персонажа.)

– Як у художньому фільмі відтворений двобій Солов’‎я та Іллі? Що він уособлює? Наскільки близько автори кінострічки підійшли до розуміння билини?

– Доведіть, що образи Іллі та Солов’‎я – Розбійника протиставлені. Поміркуйте, чому саме антитеза стала одним із провідних художніх прийомів у створенні давньоруських билин?

Створення порівняльної таблиці образів Іллі Муромця та Солов’‎я-Розбійника

– Перегляньте ілюстрації Юрія Чистякова, Мирослава Чевалкова та Михайла Шемарова (слайд-презентація “Образ Іллі Муромця в живописі”). Якими зображені герої-антагоністи? Чи вдалося, по-вашому, художникам передати сутність кожного з образів?

– Як поводився Ілля Муромець, прибувши до Києва? Доведіть текстом, що Ілля – не тільки мужній воїн, а й вихована віруюча людина:

“Сам ввійшов він у палати княжії,

Хрест-то він клав по-писаному,

Поклін-то вів по-ученому,

Вклонявся на чотири сторони

Сонечку-князю з княжною Апраксією.”

– Чому Соловей відмовився виконувати князеві накази? (Соловей-Розбійник підкоряється тільки тому, хто сильніший за нього. Невідомий автор натякає, хто насправді є володарем та захисником Київської Русі.)

– Чому Соловей-Розбійник не послухався наказу Іллі Муромці “закричати напівкрику та зашипіти напівшипу”? (Соловей-Розбійник – це неконтрольована руйнівна сила. Прагнення знищувати нікуди не ділося, це природа ворога-чужинця.)

– Як поводилися князь та бояри, коли Соловей – Розбійник продемонстрував свою страшну силу? Як в цьому епізоді розкривається ставлення народу до влади?

“Всі бременні кобили ожеребились,

Всі гості на княжому дворі,

Всі бояри та воєводи

На землі, як снопи, лежать.

Сам князь Володимир стольнокиївський

По двору кругом біжить,

Куньовою шубою вкривається.”

Відчувається іронія щодо бояр та самого князя, підкреслюється, що без захисника, богатиря Іллі Муромця нічого не варті поважні бояри та князь “стольнокиївський”.)

– Чому Ілля не знищує ворога одразу, а везе до князя? (Герой демонструє князеві свою готовність захищати рідну землю та показово знищує ворога на Куликовому полі, щоб усі вороги знали, що станеться з тим, хто з війною прийде на Русь.)

VII. Підсумкова бесіда у просторі означеної теми

– Доведіть, що твір “Ілля Муромець і Соловей – Розбійник” є билиною.

– Знайдіть постійні епітети в тексті. Яка їх роль у розкритті головної ідеї?

– Які елементи побуту використані в билині? Як вони допомагають створити історичний і національний колорит Київської Русі?

– У чому секрет популярності образу Іллі Муромця? Чи потрібні такі люди зараз?

Створення схеми “Образ Іллі Муромця – захисника Київської Русі”

– Які риси Іллі Муромця вас особливо привабили? У чому й чому ви хотіли б бути схожими на билинного богатиря?

– Яким чином у билині поєднуються історія та фантастика?

– Ще раз зверніть увагу на слова епіграфа. Які нові смисли в сприйнятті образу Іллі Муромця М. Карамзіним відкрилися вам після аналітичного опрацювання тексту билини?

– Чим особисто вас збагатила розмова про давньоруські билини?

VIІI. Аргументація й виставлення оцінок

ХІ. Домашнє завдання

На вибір: 1. Доповнити схему “Образ Іллі Муромця – захисника Київської Русі” цитатами з тексту билини “Ілля Муромець і Соловей-Розбійник”.

2. Написати твір-мініатюру на тему “Билина в житті читача ХХІ століття” (обсяг – до 15 речень).

Всім: Прочитати баладу “Король Лір” або одну з балад про Робіна Гуда (“Як Робін Гуд став розбійником” чи “Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном”), усно підготувати висловлювання про первинне враження від прочитання твору.

Випереджальне завдання для динамічної групи (2-3 учні): підготувати повідомлення про баладу як жанр фольклору та літератури.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)