Аналіз твору “Пігмаліон” Б. Шоу

Твір “Пігмаліон” написаний Бернардом Шоу в жанрі драматургії – це п’єса, створена в 1912-1913 роках. У цій п’єсі Шоу взяв за основу міф про Пігмаліона і переніс його в реалії міста Лондон.

“Галатея” Б. Шоу на відміну від оригінальної збунтувалася проти свого творителя. Сюжет твору досить іронічний за рахунок пародійної стилізації, комічності і трагізму буття соціуму, спрямованих проти духовно багатої людини, а основні елементи п’єси – численні парадокси і дискусії. Таким чином, тематика твору підкреслює духовне пробудження людей, можливе за допомогою мистецтва слова і творчості.

Ця п’єса має більш соціально-демократичну спрямованість, будучи твором про природну рівноправність людей, що живуть в суспільстві, а ще про те, що у кожного з нас можуть бути різні можливості реалізації в суспільстві, немаловажна також тема “талантів з народу”.

Цей твір подібний психологічній любовній драмі, яка потягнула за собою ненависть її учасників один до одного.

Однак п’єса сама по собі гуманістична, твір показує, як акуратно і дбайливо слід ставитися до всього живого, особливо до людини, автор говорить нам про страх та недопущення холодних експериментів над людьми. Саме в цьому і полягає головна ідея твору, закладена автором. Неабияку чарівність Елізи Дуліттл читач має змогу відчути вже в першій дії, коли вона ще спілкується на безглуздому жаргоні.

П’єса “Пігмаліон” розповідає нам про те, як може змінитися життя людей завдяки отриманій освіті. Основними діючими героями п’єси є:

    Квіткарка з нижчого стану на ім’я Еліза Дуліттл; Її батько, який працює сміттярем; Полковник Пікерінг; Вчений Генрі Хігінс; А також місіс Гілл з дітьми (дочка і син на ім’я Фредді).

Отже, проблематика п’єси багатогранна. Підкреслимо, що Б. Шоу особливо яскраво зміг у своєму творі висвітлити проблему нерівності людей в умовах суспільства. В кінці твору Еліза, вже освічена, залишається ні з чим, як була до цього, тільки з трагічним усвідомленням свого матеріального становища і тонким почуттям безмежної несправедливості до людей з нижчого стану. У підсумку дівчина повертається в оселі Хіггінса, але її вже там цінують і приймають як рівну, “свою”, як повноцінну особистість.

П’єса має і повчально-виховну цінність, що стосується освіти. Адже правильна освіта і виховання відіграє далеко не останню роль в житті будь-якої гармонійної і самодостатньої особистості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз твору “Пігмаліон” Б. Шоу