ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749-1832) – КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА – СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА

Хто пізно так мчить у час нічний?

То їде батько, з ним син малий.

Чогось боїться і мерзне син –

Малого тулить і гріє він.

– Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?

– Король вільшаний он там стоїть!

Він у короні, хвостатий пан!

– То, сину, вранішній туман!

“Любе дитя, до мене мерщій!

Будемо гратись в оселі моїй,

Квіти прекрасні знайду тобі я,

У злото матуся одягне моя”.

– Мій тату, мій тату, яке страшне!

Як надить вільшаний король мене!

– Годі, маля, заспокойся, маля!

То вітер колише в гаю гілля!

“Хлопчику любий, іди ж до нас!

Дочки мої у танку в цей час,

Дочки мої тебе прийдуть стрічать,

Вітати, співати, тебе колихать!”

– Мій тату, мій тату, туди подивись!

Он королівни вільшані зійшлись!

– Не бійся, мій синку! Повір мені:

То верби сивіють в далині!

“Мені, хлопче, люба краса твоя!

З неволі чи з волі візьму тебе я!”

– Мій тату, мій тату, він нас догнав!

Ой, як болюче мене він обняв!

Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;

Насилу додому доїхав він,

В руках уже мертвий лежав його син.

Переклад з німецької Максима Рильського

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ   ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 1832)   КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА   СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА

Скульптура Короля ельфів у Єні

ERLKÖNIG

Wer reitet so spät durch Nacht und Wind?

Es ist der Vater mit seinem Kind;

Er hat den Knaben wohl in dem Arm,

Er fasst ihn sicher, er hält ihn warm.

Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht? –

Siehst, Vater, du den Erlkönig nicht?

Den Erlenkönig mit Kron’‎ und Schweif? –

Mein Sohn, es ist ein Nebelstreif. –

“Du liebes Kind, komm, geh mit mir!

Gar schöne Spiele spiel’‎ ich mit dir;

Manch’‎ bunte Blumen sind an dem Strand,

Meine Mutter hat manch gülden Gewand.” –

Mein Vater, mein Vater, und hörest du nicht,

Was Erlenkönig mir leise verspricht? –

Sei ruhig, bleibe ruhig, mein Kind;

In dürren Blättern säuselt der Wind. –

“Willst, feiner Knabe, du mit mir gehn?

Meine Töchter sollen dich warten schön;

Meine Töchter führen den nächtlichen Reihn

Und wiegen und tanzen und singen dich ein.”

Mein Vater, mein Vater, und siehst du nicht dort

Erlkönigs Töchter am düstern Ort? –

Mein Sohn, mein Sohn, ich seh’‎ es genau:

Es scheinen die alten Weiden so grau. –

“Ich liebe dich, mich reizt deine schöne Gestalt;

Und bist du nicht willig, so brauch’‎ ich Gewalt”. –

Mein Vater, mein Vater, jetzt faßt er mich an!

Erlkönig hat mir ein Leids getan! –

Dem Vater grauset’‎s; er reitet geschwind,

Er hält in Armen das ächzende Kind,

Erreicht den Hof mit Mühe und Not;

In seinen Armen das Kind war tot.

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ   ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 1832)   КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА   СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА

Карл Густав Карус. Ілюстрація до балади Гете “Вільшаний король” (1828)

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

1. Які думки, почуття, настрої навіяла вам ця балада?

2. Опишіть, яким ви уявляєте Вільшаного короля. Завдяки чому у вашій уяві виник його образ?

3. Чи згодні ви з тим, що батько й син по-різному сприймають природу? Аргументуйте свою відповідь текстом балади.

4. Що, на ваш погляд, символізують такі образи балади, як час нічний, туман і вітер?

5. Чи можна стверджувати, що в баладі переплітаються реальне й фантастичне? Доведіть свою думку.

6. Проаналізуйте композицію балади. У чому полягають її особливості?

7. Зверніть увагу на ритм балади. Як би ви його схарактеризували? Чи допомагає він читачеві уявити швидкий біг коня?

8. Доведіть, що твір “Вільшаний король” – балада.

9. Сучасний український літературознавець, дослідник творчості Гете Б. Шалагінов зазначає, що в баладі “Гете протиставляє два начала, взаємодія яких у житті так хвилювала просвітителів: почуття, уяву і – здоровий глузд”. У чому виражається це протиставлення?

10. Як ви думаєте, до яких проблем людського буття хотів привернути увагу читачів цієї балади Гете?

11. Якщо ви вивчаєте німецьку мову, прочитайте твір в оригіналі та порівняйте назву оригіналу балади (“Erlkönig”) і назви перекладів (“Вільшаний король” у перекладі М. Рильського, “Лісовий цар” – Б. Грінченка, “Вільшаний цар” – П. Куліша, “Вільховий король” – Д. Загула). Визначте, яка назва, на вашу думку найвдаліше відображає заголовок оригіналу. Обгрунтуйте свою відповідь.

12. Прослухайте текст мовою оригіналу за таким посиланням: http://lesung. podspot. de/post/goethe-erlkonig/ Проаналізуйте виконавську майстерність читця. Чи вдалось йому передати таємничий і тривожний дух балади? Чи відповідає цьому завданню музичне оформлення читання?

13. Підготуйте виразне читання твору в перекладі або в оригіналі.

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ   ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 1832)   КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА   СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА

Ілюстрація до балади Гете “Вільшаний король” (гравюра XIX ст.)

У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА

ПРО БАЛАДУ “ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ”

Зазвичай природа в Гете благодатна і зцілює людину від бід і страждань. У баладах вона виявляється втіленням таємничих сил, ворожих людям. Саме таке почуття пронизує казку-баладу про Вільшаного короля, який губить юні душі.

Гете використав не лише типові фольклорні мотиви про чудовиськ, що мешкають у лісах, а й застосував також традиційну форму пісенного діалогу, притаманну багатьом народним баладам. За винятком першої та останньої строф, які мають описовий характер, шість чотиривіршів являють собою промови, звернені один до одного вершником і його сином. Сам ритм балади таїть у собі щось тривожне. У квапливому бігу через нічний ліс чути не лише стукіт копит:

Хто пізно так мчить у час нічний?1

І з якою виразністю передано в кінці балади зупинку бігу. Спочатку ритм, що говорить про стрімкість бігу коня, в останньому рядку все обривається – і ця страшна поїздка, і життя юного сина:

Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;

Насилу додому доїхав він,

В руках уже мертвий лежав його син.

Такою ж майстерною є композиція діалогу. Другу строфу можна зрозуміти просто: страх сина і заспокійливі слова батька. Але в їхніх словах є й інший, глибший зміст. Для дитини природа сповнена таємниць і небезпек; вона заселена дивними істотами, одночасно чарівливими й небезпечними. Батько ж не бачить у природі жодних див. Там, де сину ввижається Вільшаний король у короні з густою бородою, батько помічає лише вранішній туман, що біліє над водою.

Авторська мова описова, але не суха, вона пронизана живим співчуттям до того, що діється, й особливо – до страхів дитини.

Слова батька свідчать про його розсудливість і невіру в дива. У них звучить, однак, любов до сина й турбота про нього.

Мовлення таємничого Вільшаного короля сповнене магічної сили, воно – плід страху і хворобливої уяви дитини. Репліки дитини з дивовижною правдивістю передають страх, що охопив хлопчика.

1Балада цитується в перекладі Максима Рильського.

У словах батька і сина два різні сприйняття природи – для одного вона складається з простих і зрозумілих явищ, для іншого – сповнена таємниць і невідомості. Сумна кінцівка балади показує, що правий був син з його живим дитячим чуттям.

Звісно, Гете не вірить у міфічні лісові істоти. Буквальне розуміння балад лише б завадило осягненню їхнього дійсного змісту. Усіляка міфологія використовується Гете символічно. “Вільшаний король” – вираження того почуття таємничості природи, незвіданих її сил, яке спостерігається і в інших творах Гете. Природа для поета жива, і він населяє її фантастичними істотами, але не з наївною вірою дикуна, а з поетичним почуттям цивілізованої людини, якій жодна наука не заважає відчувати чари природи, цілком віддаючись відчуттю живих сил, що наповнюють її.

За працею Олександра Анікста “Творчий шлях Гете”

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ   ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 1832)   КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА   СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА

Юрій Князєв. Вільшаний король (1984)

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Одна з цікавих тем для дослідження – “Гете й Україна”. Творчість письменника і вченого була добре відома в Україні вже на початку ХІХ ст. Гете листувався з опікуном Харківського навчального округу Северином Потоцьким. У 1827 р. німецький письменник був обраний почесним членом Ради Харківського університету.

До німецького генія з високою шаною ставився Тарас Шевченко, називаючи його великим. Перший переспів з Гете українською мовою – балада “Рибалка” (1827) – належить Петрові Гулаку-Артемовському.

Багато віршів Гете, а також значну частину “Фауста” переклав Іван Франко. Крім того, українською мовою твори Гете перекладали Борис Грінченко, Максим Рильський, Микола Бажан, Микола Лукаш, Василь Стус і багато інших. Павло Филипович присвятив йому вірш, який так і назвав – “Гете”.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

“Гете створює ліричну поезію нового взірця, досягає в ній незвичайної безпосередності й щирості поетичного вираження. Поезія Гете почала зображати внутрішнє життя людини в динаміці, вона – вся рух, уся ритм і музика. І якщо раніше поети широко вдавалися до опосередковуючої образності – уособлень і персоніфікацій, алегорій і риторичних фігур, умовних стилізацій тощо, – то в Гете майже зовсім зникає дистанція між переживанням і його словесним виразом. Слово в нього стає немов безпосереднім чуттєвим втіленням побаченого й пережитого поетом”.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

“Гете – один із найвеличніших поетів світу, майстер художнього, виразного мовлення, дивовижно музичного, такого, що чарує ритмом, звучністю, мелодією, сповненого яскравими образами, які розкривають красу природи, силу і глибину почуттів; усе багатство душевного світу людини звучить у цій поезії, то ніжній, то бурхливій, то роздумливій, то енергійній, такій, що використовує різноманітні можливості словесного виразу”.

Олександр Анікст, російський літературознавець

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ

Твори Гете стали джерелом натхнення для багатьох музикантів. Так, неодноразово була покладена на музику його “Майська пісня”. Найвідомішим музичним твором за цим віршем є мелодія, написана німецьким композитором Людвігом ван Бетховеном. Балада Вільшаний король” також надихала багатьох музикантів, зокрема австрійця Франца Шуберта, який створив композицію з однойменною назвою.

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ   ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 1832)   КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА   СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА

Кольорове коло символізує людський розум і життя душі. Малюнок Гете (1809)

ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ

1. Поясніть, чому Гете називають світочем поезії та науки.

2. Підготуйтесь до рольової гри “Інтерв’‎ю з письменником”. Які запитання ви поставили б Гете?

3. Який із прочитаних творів Гете справив на вас найбільше враження? Чому?

4. Чи можна сказати, що балада “Вільшаний король” перегукується з офортом Ф. Гойї “Сон розуму породжує чудовиськ”? Якщо так, то чим саме?

5. Установіть співвідношення між двома колонками:

А “Вільшаний король”

1 гімн

Б “Майська пісня”

2 балада

В “Прометей”

3 вірш

6. Пригадайте, у якому з прочитаних творів переплітається реальне і фантастичне:

А “Прометей”

Б “Майська пісня”

В “Вільшаний король”

7. Усно доповніть такі речення:

– ” Твір… називають гімном, тому що…”;

– ” У творі “Вільшаний король” Гете протиставляє…”.

8. Складіть асоціативне гроно на тему “Йоганн Вольфганг Гете” .

9. Підготуйте презентацію “Гете і Україна”.

10. Як у ліриці Гете відобразились ідеї Просвітництва?

11. На основі прочитаних творів напишіть есе на одну з тем:

– “Сторінками поезії Гете”;

– “”Вільшаний король”: природа очима сина і батька”;

– “Радість життя і радість любові у “Майській пісні””;

– “Два образи Прометея – міфологічний і гетівський”.

12. Чим, на ваш погляд, цікавими для сучасної людини можуть бути життєпис і творча спадщина Гете?

13. Підготуйте буктрейлер до збірки, в яку увійшли б прочитані вами поезії Гете.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749-1832) – КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА – СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА