ДЖОНАТАН СВІФТ (1667-1745) – КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА – СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА
Я пишу не заради слави, єдина моя мета – благо суспільства.
Джонатан Свіфт
ТВОРЕЦЬ СЛАВНОЗВІСНОГО ГУЛЛІВЕРА
Ці слова були гаслом видатного англо-ірландського письменника, яскравого представника доби Просвітництва, якого Британська енциклопедія вважає найвидатнішим англомовним прозаїком-сатириком усіх часів.
Народився він 1667 р. у столиці Ірландії – місті Дубліні. Його батько, бідний службовець, помер за кілька місяців до того, як син побачив світ. Отже, доля накреслила хлопчику досить сумний початок життя. Так і сталося: через матеріальні не – статки мати змушена була віддати його на виховання родичам. Попри всі незгоди Джонатану Свіфту вдалося закінчити школу, а згодом і богословський факультет Дублінського університету. Він одержав місце секретаря у відомого в ті часи лорда Вільяма Темпля. Перебування в маєтку цього родовитого вельможі було справжнім щастям для бідного юнака. Саме тут він мав можливість відкривати для себе скарби чудової бібліотеки. Книжки настільки захоплювали Джонатана, що у дні, вільні від служби, він читав по 16 годин на добу. Вільяма Темпля відвідували відомі англійські науковці, літератори, представники уряду, спілкування з якими було надзвичайно важливим для майбутнього письменника.
Слід зазначити, що в часи, коли довелося жити Свіфту, література набуває того значення, якого вона не мала ніколи від початку свого зародження на території Англії. Невипадково видатні письменники того часу (наприклад, Даніель Дефо) брали активну участь у громадському та політичному житті країни, а до їхньої думки дослухалися навіть представники уряду. Ось як цей період характеризує український літературознавець А. Шамрай: “Письменник виступає тепер у ролі громадського речника, у ролі учителя моралі, сміливо викриває хиби державного апарату й конкретних його представників, спираючись на підтримку та співчуття прогресивної частини суспільства. Одне слово, якщо ця історична епоха і не була, звичайно, “золотим віком”, і не могла вже бути через класовий свій характер, то все ж це був період порівняно “щасливий” в історії королівства”1.
Свою літературну діяльність Джонатан Свіфт розпочав з памфлетів – статей, у яких гостро висміював вади суспільства. Він наголошував: “Головна мета, яку я собі поставив у своїх працях, – швидше ображати людей, ніж їх розважати, і якби я здолав довершити свої наміри без шкоди для себе, був би з мене найплідніший письменник на світі…” Водночас у цих невеликих творах він став на захист прав знедоленого люду, проти поневолення англійцями його рідної Ірландії, за припинення загарбницьких воєн. Один з його памфлетів навіть сприяв тому, що було встановлено мир між Англією, Францією та іншими державами, які вели тривалу війну. Невипадково англійський народ називав цей мир свіфтівським. Памфлети зробили ім’я Джонатана Свіфта знаменитим. Про нього заговорили як про людину, яка сміхом бореться проти несправедливості. Сам же письменник зазначав: “Сатира – це своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить будь-яке обличчя, крім свого”.
Однак світову славу митцю приніс його найбільший твір – роман “Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спочатку лікаря, а потім капітана кількох кораблів”, над яким Свіфт працював протягом 10 років.
Титульний аркуш першого видання (1726)
1Шамрай А. Джонатан Свіфт і його твір // Дж. Свіфт. Мандри Гуллівера. – К. : Дніпро, 1983. [Вершини світової літератури. Том 47].
У цей час провідну роль у політичному житті Англії відіграють дві партії – торі та віги. Вони ведуть між собою запеклу боротьбу за владу, до якої часто залучають і письменників. Ліберальна партія віги виражала інтереси буржуазії й підтримувала конституційну монархію, згідно з якою владу короля було урізано, а вирішальне слово в усіх державних справах належало парламенту. Інша партія – торі (консерватори) – виступала за інтереси феодального дворянства. Її представники обстоювали ідею сильної королівської влади. Свіфт не лише спостерігає за протистоянням двох партій, а й занурюється у вир політичної боротьби. Не маючи чітких політичних переконань, свої уподобання він спочатку віддає вігам, потім зближується з вождями торів. Але в підсумку розчаровується в партійній боротьбі та виїжджає до своєї рідної Ірландії. Тут Свіфт обіймає посаду настоятеля собору Святого Патріка в Дубліні. Як священик, він на власні очі бачить страждання народу Ірландії, поневоленої англійцями, і не може стояти осторонь. Свіфт долучається до національно-визвольного руху, до захисту прав ірландського народу. Його зброєю знову стають памфлети, в яких він критикує англійський уряд. Саме тут, в Ірландії, народжується славнозвісний роман “Мандри Гуллівера”, який по суті і став художнім осмисленням бурхливих подій тогочасного політичного життя його країни.
Цікаво, що тоді цей твір надрукували без зазначення імені автора. Видавець одержав його з листом від невідомого Річарда Сімпсона, який пропонував прочитати рукопис його родича Лемюеля Гуллівера. Здивований адресат спочатку досить скептично поставився до цієї пропозиції, однак текст, надісланий загадковою особою, усе-таки прочитав. І не помилився, бо, як виявилося, перед ним була книжка, якій судилась незвичайна доля. Її й нині читають у багатьох країнах, вона надихає на творчість художників і режисерів.
Ярко Філевич. Ілюстрація до твору “Мандри Гуллівера” (2006)
1. Яке з висловлювань Джонатана Свіфта (див. рубрику “Цитата для душі”) вам припало до душі? Чим саме?
2. Поясніть, чому його називали людиною, яка сміхом бореться ^ проти несправедливості.
3. Які цікаві факти пов’язані з історією публікації роману “Мандри Гуллівера”?
ЦИТАТА ДЛЯ ДУШІ ВІД ДЖОНАТАНА СВІФТА
– Найбільшу користь для своєї країни та для всього людства зробить той, хто виростить два колоски на місці, де досі родив один.
– Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище.
– Мрійте, бо за красою своїх мрій ви займете своє місце в майбутньому.
– Як людину можна розпізнати за товариством, у якому вона спілкується, так про неї можна судити із мови, якою вона висловлюється.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)