ОДА ДО РАДОСТІ – ЙОГАНН КРІСТОФ ФРІДРІХ ШИЛЛЕР (1759-1805) – КУЛЬТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИТВА – СВІТЛО РОЗУМУ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА
Радість, гарна іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, царице гожа,
В твій пресвітлий дивний храм.
Все, що строго ділить мода,
В’яжеш ти одним вузлом,
Розцвітає братня згода
Під благим твоїм крилом.
Х о р
Обнімітесь, міліони,
Поцілуйтесь, мов брати!
Вічний Отче доброти,
Дай нам ласки й охорони!
Кого доля ощастила
Тим, що другові він друг,
Кого любить лада мила, –
Йдіть до нас в веселий круг.
Йдіть усі, хто зве своєю
В світі душу хоч одну!
Хто ж весь вік черствів душею –
Йди у іншу сторону.
Х о р
Хто живе в земній юдолі,
Всяк симпатії скорись!
Нас веде вона у вись,
Де Всесильний на престолі.
Радість п’ють усі істоти
З груді матері-землі,
Ті солодкії щедроти
Мають всі – і добрі, й злі.
Радість нас вином сп’яняє
І цілунком огневим;
І черв’як утіху знає,
І небесний херувим.
Х о р
Поклонітесь, міліони,
Перед мудрістю Творця!
Сповніть милістю серця
І чиніть його закони.
Радість – всесвіту пружина,
Радість – творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям;
Їх в простори пориває,
Не відомі мудрецям.
Х о р
Як у безмірі світила
Хором райдужним пливуть,
Браття, йдіть у славну путь,
Що вам радість освятила.
Вчених з істини свічада
Радість успіхом віта,
До чеснот провадить радо,
Хоч тропа до них крута;
На ясній вершині віри
Поднімає хоругов,
В день воскресний на Псалтирі
Славить тих, хто смерть зборов.
Х о р
Будьте мужні, міліони!
Вірте, страдні, в кращий світ!
Тих, що справдять заповіт,
Прийме Бог у вічне лоно,
Божество не наградиме, –
От би нам зрівняться з ним!
Хай радіють із радими
Горе й злидні в крузі цім!
Не відомста, не погрози –
Всепрощення ворогам!
Хай не ллють у скруті сльози,
Не гризуться каяттям.
Х о р
Знищим книги борговії!
Помирімося усі!
Браття! Бог на небесі
Не забуде благодії.
Радість в келихах шумує,
Плин іскристий виграє,
Канібалів лють гамує
Кволим духу додає.
В день весілля а чи тризни,
Коли ходить круговий,
Хай до неба піна бризне,
Дух прославимо благий!
Х о р
Все хвалу йому співає –
Хай гримить псалом гучний!
Дух прославимо благий,
Що над зорями витає!
Будь твердим в лиху годину,
Поміч скривдженим давай,
Всюди правду знай єдину,
Зроду клятви не ламай,
Не знижайсь перед потужним,
Коли треба – важ життям!
Шана й слава чесним, мужнім,
Згуба підлим брехунам!
Х о р
Станьмо дружною сім’єю,
Жити правдою й добром
Присягнімо цим вином
Перед вишнім Судією!
Переклад з німецької Миколи Лукаша
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…
1. Поділіться своїми враженнями про прочитане.
2. Поясніть, як ви зрозуміли цей твір. Які рядки з нього ви вважаєте найголовнішими й чому? Поясніть свою думку.
3. Ознайомтеся з інформацією, поданою в рубриці “Читачу XXI століття”. Обгрунтуйте, чому саме цей твір був обраний для Гімну Євросоюзу.
4. Самостійно за допомогою різних джерел, наприклад відеоканалу YouTube, знайдіть і послухайте музичне виконання “Оди до радості” – “Гімн Євросоюзу”. Чи збігаються, на вашу думку, головні настрої твору Шиллера та його музичної версії? Аргументуйте свою позицію.
5. Якщо ви володієте німецькою мовою, прочитайте уривок із твору Шиллера “Ode an die Freude” в оригіналі. Спробуйте зробити підрядник (дослівний переклад) і порівняйте його з художнім перекладом Миколи Лукаша.
Freude, schöner Götterfunken,
Tochter aus Elysium!
Wir betreten feuertrunken,
Himmlische, Dein Heiligtum.
Deine Zauber binden wieder,
Was die Mode streng geteilt,
Alle Menschen werden Brüder,
Wo Dein sanfter Flügel weilt.
C h o r.
Seid umschlungen, Millionen!
Diesen Kuß der ganzen Welt!
Brüder, überm Sternenzelt:
Muß ein lieber Vater wohnen!
Автограф “Оди до радості”
6. Обгрунтуйте, який основний пафос твору Шиллера (“душа твору”, його провідний настрій).
7. Вивчіть напам’ять уривок з “Оди до радості” (на ваш вибір) і підготуйтеся до його виразного читання у класі.
ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ
“Оду до радості” Фрідріх Шиллер написав 1785 р. в німецькому місті Лейпциг. Метою молодого поета і драматурга було звеличити єдність усіх людей, створити справжній гімн братерству народів. Цікаво, що спочатку ключове слово в цьому творі було не “радість”, а “свобода” (Freiheit замість Freude), але 1793 р., намагаючись дистанціюватися від політики, Шиллер вніс корективи у свій твір. Сам поет усвідомлював ідеалізований настрій твору, відзначаючи в листі до друга Хрістіана Кьорнера 1800 р., що ода “далека від реальності”.
Цей твір здобув світову популярність насамперед завдяки тому, що видатний німецький композитор Людвіг ван Бетховен 1823 р. завершив свою Дев’яту симфонію грандіозним хором на текст Шиллера.
19 січня 1973 р. Рада Європи офіційно затвердила “Оду до радості” своїм Гімном, а 1993 р. вона стала Гімном Євросоюзу. Але для того щоб у багатомовній Європі всі мови мали рівні права й не було домінування жодної з них, 2003 р. було вирішено вважати Гімном Євросоюзу лише музику, без слів.
Партитура “Оди до радості”
Утілення ідей “Оди до радості” в образотворчому мистецтві
ДІЗНАЄМОСЬ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ
“Скромним генієм” називають Миколу Олексійовича ЛУКАША (1919-1988), видатного українського перекладача, який знав більш ніж 20 мов і подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.
Неперевершений майстер українського перекладу Григорій Кочур писав так: “Навряд чи ще якою мовою зроблено переклади такої майстерності, такої яскравості, як переклади Миколи Лукаша… Перекладацька діяльність Миколи Лукаша – це вершина української літератури. Одна з вершин, яку можемо представити цілому світові. […] В історії українського художнього перекладу М. Лукашеві належить місце особливе, виняткове. […] Перекладач такого діапазону – рідкісне явище не лише в українській, а й у будь-якій іншій літературі”.
М. Лукашу довелося пережити вимушений “позадрукований період” після того, як він 1973 р. заступився за літературознавця Івана Дзюбу, засудженого за “антирадянську” працю “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, і запропонував посадити у в’язницю себе замість хворого на туберкульоз побратима по перу. Це був період, за словами сучасного українського перекладача Максима Стріхи, “літературної та громадянської смерті” Миколи Лукаша. Його ім’я було не просто під забороною, його вилучали з усіх енциклопедичних видань і підручників.
“Повернення” Миколи Лукаша відбулося лише в середині 80-х, за кілька років до його смерті.
ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ
“За злободенністю своїх ідей, глибиною й силою художніх прозрінь, гуманістичним пафосом творчості Шиллер – наш сучасник, і сьогодні, коли в нашому суспільстві девальвовані майже всі моральні цінності, він потрібен нам більше, ніж будь-коли”.
Петро Рихло, український літературознавець, перекладач
“Шиллер вважав, що лише мистецтво може повернути людину до стану первісної гармонії. На думку поета, головним рушієм для зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її чуття прекрасного. “Краса мусить спрямувати людей на шлях істини”, – писав Шиллер.
…Краса, вважав Шиллер, лишає незгладимий слід у душі людини. Вона її облагороджує, робить кращою”.
Борис Шалагінов, український літературознавець
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Творчість Ф. Шиллера тісно пов’язана з Україною. Багато кого з українських митців надихала його творчість. Так, у власній бібліотеці Тараса Шевченка була збірка віршів Шиллера “Відгомін”.
“Великий каменяр” Іван Франко із захопленням говорив про Шиллера як про художника, якому притаманний “вогненний гуманізм і людяність”, написав передмову до драми Ф. Шиллера “Вільгельм Телль”.
Пам’ятник Шиллеру перед театром у Чернівцях (зруйнований 1943 р.)
Михайло Коцюбинський бачив прямий зв’язок між творчістю Шиллера і художніми відкриттями Тараса Шевченка.
Ольга Кобилянська зазначала, що серед тих, хто вплинув на її естетичні смаки, був, зокрема, і Фрідріх Шиллер, а Юрій Федькович, який починав свої художні шукання як німецькомовний письменник, неодноразово звертався до тем, образів і мотивів з його творів.
Шанував творчість німецького митця й Пантелеймон Куліш. Він чимало сприяв популяризації творчості Шиллера, перекладав його твори.
Знайомство українських читачів із творчістю Шиллера розпочалось у XIX ст.
Твори німецького письменника в різні часи перекладали Остап Левицький, Юрій Федькович, Борис Грінченко, Пантелеймон Куліш, Олена Пчілка, Дмитро Загул, Борис Тен, Микола Лукаш, Петро Рихло та ін.
І сьогодні творчість Ф. Шиллера надихає як українських митців, так і пересічних читачів. На сценах нашої країни йдуть вистави за його творами. Цікаво й те, що в місті Чернівці є парк імені Фрідріха Шиллера.
Бюст Шиллера на фасаді Чернівецького академічного обласного українського музично – драматичного театру (сучасне фото)
ЛІТЕРАТУРНІ НОТАТКИ ПОДОРОЖНЬОГО
Той, хто подорожував невеличким німецьким містечком Веймар, не міг не помітити, як багато всього в цьому місті пов’язано з іменами двох видатних письменників – Йоганна Гете та Фрідріха Шиллера. Але, безперечно, насамперед увагу всіх мешканців і гостей Веймара привертає бронзовий пам’ятник обом митцям, споруджений біля Національного театру. Скульптор Ернст Рітшельд за допомогою одного на двох вінка слави зумів передати єдність духу і справжню дружбу цих великих німців. Цікаво також те, що обидва письменники зображені одного зросту, хоча Шиллер був на 21 сантиметр вищий за Гете.
Пам’ятник Гете й Шиллеру у Веймарі (1857)
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
1. Поясніть, чому Ф. Шиллера називають “генієм істини і добра”.
2. Підготуйте повідомлення на тему “Ф. Шиллер і Україна”.
3. У класі обговоріть одне з висловлювань Ф. Шиллера, яке змусило вас замислитися (див. рубрику “Цитата для душі”).
4. Підготуйте повідомлення на тему “Просвітницька ідея об’єднання людства в “Оді до радості” Ф. Шиллера”.
5. Підготуйте інформаційний пост1 для літературного блогу2На тему “Фрідріх Шиллер і сучасна дійсність”. Під час виконання цього завдання скористайтеся пам’яткою “Як підготувати блог на літературну тему” (див. “Ваш порадник” на другому форзаці підручника).
6. На власний вибір виконайте одне із завдань: намалюйте ескіз пам’ятника Ф. Шиллеру, який би ви хотіли створити; підготуйте повідомлення про дружбу Й.-В. Гете і Ф. Шиллера; напишіть статтю до сучасного музичного журналу про “Оду до радості” Ф. Шиллера.
1Пост (від англ. – “повідомлення”) – окреме повідомлення на веб-форумі.
2Блог (від англ. – інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник, онлайн-щоденник) – веб-сайт, головне завдання якого регулярно розміщувати записи, зображення чи мультимедіа на певну тематику.
ЦИТАТА ДЛЯ ДУШІ ВІД ФРІДРІХА ШИЛЛЕРА
– Коли я ненавиджу, я ніби щось відбираю в себе; коли ж я люблю, – я цим збагачуюсь.
– Я сам своє небо, я сам своє пекло.
– Найбільша з перемог – уміння прощати.
– Утрачену хвилину не може повернути сама вічність.
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ В РОЗДІЛІ
1. Чому XVIII ст. називають століттям Розуму?
2. Складіть схему або таблицю “Особливості доби Просвітництва”. Прокоментуйте її.
3. Установіть відповідність між двома колонками:
А Фрідріх Шиллер | 1 “Мандри Гуллівера” |
Б Йоганн Вольфганг Гете | 2 “Ода до радості” |
В Джонатан Свіфт | 3 “Вільшаний король” |
4. Підготуйте презентацію на тему “Роль доби Просвітництва в розвитку світової літератури”.
5. Яким, на ваш погляд, є значення цієї епохи для формування особистості сучасної людини?
6. Поясніть, чому роман Дж. Свіфта “Мандри Гуллівера” називають пригодницьким і фантастичним.
7. У чому, на ваш погляд, загадка популярності роману Джонатана Свіфта? Аргументуйте свою відповідь.
8. Поміркуйте, чому епіграфами до розділу взято вислови Ф. Шиллера й Г. Сковороди.
9. Які чинники вплинули на становлення Гете як письменника й ученого?
10. Поясніть, чому Гете називають поетом національним і всесвітнім.
11. У класі проведіть обговорення на тему “Чому саме “Оду до радості” Ф. Шиллера було обрано Гімном Євросоюзу?”.
12. За допомогою конкретних прикладів розкрийте жанрові особливості твору Ф. Шиллера.
13. Які ідеї Просвітництва, представлені у творах цього розділу, залишаються, на ваш погляд, актуальними й у наш час? Аргументуйте свою думку.
14. Прокоментуйте назву цього розділу “Світло розуму” й епіграфи до нього, представлені на шмуцтитулі.
15. Розкажіть, що вам відомо про перекладачів, завдяки яким ви читали твори із розділу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)