Джонатан Свіфт “Мандри Лемюеля Гуллівера”. Просвітницькі ідеї у творі – І семестр
Мета: формування предметних компетентностей: визначити ключові ідеї Просвітництва, виявити їх у романі Дж. Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера”; розвивати словниковий запас старшокласників та навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування як в колективі, так і в групах; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Основні терміни та поняття: жанр, стиль.
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія.
Обладнання: портрет Дж. Свіфта, видання “Мандрів Гуллівера”, ілюстрації до нього.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Сьогодні разом з Гуллівером ми продовжуємо мандрувати не тільки у просторі, а й у часі. Наше завдання – не тільки простежити мандрівні шляхи героя, а й відповісти на запитання: “Чому автор привів свого героя у країну, якої немає на жодній карті? Яку мету він переслідував?” Про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Літературна гра “Лови помилку”
– Батьківщиною Гуллівера був Лондон. (Ноттінгемпшир.)
– Ще з дитинства Гуллівер мріяв про те, що він стане багатим та знаменитим. (Він мріяв про морські подорожі.)
– Гроші, які надсилав батько, Гуллівер витрачав на їжу та розваги. (Він купував книги з мореплавства, математики, географи, природознавства.)
– За освітою Гуллівер був юристом. (Лікар.)
– Судно, на якому Гуллівер відплив з Брістоля 4 травня 1699 р., мало назву “Ластівка”. (“Антилопа”.)
– Ліліпути не змогли забрати у Гуллівера його компас. (Окуляри.)
– Ім’я, що дали ліліпути Гулліверу, перекладали як Ведмідь-Гора. (Чоловік – Гора.)
– Гулліверу надали титул нардака – найнижчий титул у державі. (Це найвищий титул.)
– “Риси обличчя його гострі й мужні; ніс – орлиний, шкіра – оливково-смаглява, постать – струнка; у поводженні – велич” – так автор описав Гуллівера. (Імператора Ліліпутії.)
– Ворожих партій, котрі існували в Ліліпутії, було 3. (2.)
– Щоб отримати нагороду в Ліліпутії, потрібні були спеціальні знання, розум, вміння орієнтуватися в політиці й економіці. (Потрібно було вище за всіх стрибнути на канаті.)
– Гуллівер залишив Ліліпутію, бо він мріяв побачити нові країни, відкрити
Нові світи. (Бо імператор віддає наказ його осліпити.)
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
– Твір Дж. Свіфта посідає чільне місце в культурі Просвітницької доби. Автор прагне пробудити в читачеві почуття внутрішнього опору тим обставинам, які існують як звичайні й узаконені громадською думкою, але насправді не повинні бути такими. Обурений несправедливістю, що панувала у тогочасній Англії, письменник створює роман-пародію, роман-сатиру, читаючи який можна провести паралелі між Ліліпутією та Англією.
2. Опрацювання статті підручника з теми
4. Колективне створення Створення порівняльної таблиці
“Ліліпутія та Англія часів Дж. Свіфта”
Ліліпутія та Англія часів Дж. Свіфта
Ліліпутія | Англія часів Дж. Свіфта |
Імператор Ліліпутія | Король Георг І, який правив Англією протягом 1714-1726 років |
Імператорський палац | Королівський палац у Лондоні |
Державні нагороди – синя, червона, зелена шовкові нитки | Ордени Підв’язки, Бані (Купола.), Св. Андрія |
Політичні партії тремексенів та слемексенів, відрізнялися одна від одної тим, що прибічники однієї з них “дуже полюбляють низькі підбори, а іншої – високі”. | Політичні партії Англії – віги та торі |
Наступник ліліпутського трону, що мав один високий підбор, а другий низький і тому навіть трохи шкандибав | Сучасники Свіфта впізнавали принца Уельського, який загравав з представниками і торі, і вігів, не знаючи, кому віддати перевагу |
Щоб дістати міністерську посаду, треба було взяти участь у змаганнях танцюристів на канаті | Міністерські посади діставали люди, які мали найбільше грошей або добре підлещувалися |
Сторічна війна між Ліліпутією та Блефуску | Сторічна війна між Англією і Францією |
Теоретичних суперечки ліліпутів про те, з якого кінця слід розбивати яйце | Боротьба різних релігійних конфесій |
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
– Отже, спочатку роман “Мандри Гуллівера” ми сприймаємо як смішну, веселу казку про велетня і пігмеїв, але швидко розуміємо, що йдеться про найголовніше – про людину й суспільство. Автор показує мізерність державного життя, безглуздя політичної метушні і нездарність політиків. Саме ці Просвітницькі ідеї втілив у своєму твір письменник Дж. Свіфт.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати цитатний матеріал для характеристики образу Гуллівера.
(4 votes, average: 4.25 out of 5)